Справа № 541/2755/16-к Номер провадження 11-кп/786/629/17Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
28 вересня 2017 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого ОСОБА_2
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтави матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженню ОСОБА_9 на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 березня 2017 року,-
Цим вироком:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, неодружений, інвалід 3-ї групи, раніше не одноразово судимий, останній раз: Котелевським районним судом Полтавської області від 28.12.2016 року за ч.2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту, -
визнаний винним та засуджений :
- за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 (один ) рік позбавлення волі.
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_7 остаточне покарання 3 роки позбавлення волі .
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за попереднім вироком Котелевського районного суду від 28.12.2016 більш суворим покаранням призначеним за цим вироком, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання 3 (три) роки позбавлення волі.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за вчинення злочинів за таких обставин.
01 травня 2016 року о 10 год. 52 хв., ОСОБА_7 з метою скоєння крадіжки повторно, прибув до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого в смт. Комишня Миргородського району по вулиці Леніна, 80а. Тут, правомірно перебуваючи, діючи з корисливих мотивів, користуючись відсутністю власника та сторонніх осіб, перехилився за торгівельний прилавок, звідки викрав сумку косметичну «Oriflame» вартістю 210 гривень, яка належала ОСОБА_10 .
Після цього, ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
30 серпня 2016 року о 15 год. 40 хв., ОСОБА_7 з метою скоєння крадіжки повторно, прибув до приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого в селищі Велика Багачка Полтавської області по вулиця Шевченка, 99. Де перебуваючи правомірно, діючи з корисливих мотивів, користуючись відсутністю власника та сторонніх осіб, викрав із каси магазину грошові кошти в розмірі 6100 гривень, які належали ОСОБА_11 .
Після цього, ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 6100 гривень.
30 вересня 2016 року, близько 18 години, ОСОБА_7 з метою скоєння крадіжки повторно, прибув до приміщення дитячого розважального центру «Ігроленд», який знаходиться на території ТЦ «Мир», розташованого в м. Миргород по вулиці Гоголя, 147. Де перебуваючи правомірно, діючи з корисливих мотивів, користуючись відсутністю власника та сторонніх осіб, з шухляди столу викрав грошові кошти в розмірі 500 гривень, які належали ОСОБА_12 .
Після цього, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_13 матеріальну шкоду в розмірі 500 гривень.
20 жовтня 2016 року об 11 годині 18 хвилин , ОСОБА_7 з метою скоєння крадіжки повторно, прибув до приміщення магазину «Статус», що розташований в торгівельному павільйоні № НОМЕР_1 , який знаходиться на території ТЦ «Мир», за адресою місто Миргород, вулиця Гоголя, 147. Тут, правомірно перебуваючи, діючи з корисливих мотивів, користуючись відсутністю власника та сторонніх осіб, з шухляди столу викрав шкіряний гаманець жіночого типу вартістю 550 гривень, в якому знаходився браслет із золота 585 проби вагою 2,5 грама, вартістю за 1 грам 900 гривень, загальною вартістю 2250 гривень, та грошові кошти в розмірі 380 гривень, які належали ОСОБА_14 , а також шкіряний гаманець жіночого типу вартістю 550 гривень, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 130 гривень, які належали ОСОБА_15 .
Після цього, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 3180 гривень та ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 680 гривень.
Крім того, ОСОБА_7 повторно, 28 жовтня 2016 року, близько 22 години, з метою скоєння крадіжки, взявши з собою заздалегідь заготовлений металевий лом, прибув до Ромоданівської селищної ради Миргородського району, розташованої в смт. Ромодан Миргородського району по вулиці Шевченка, 14. Тут, діючи з корисливих мотивів, користуючись відсутністю сторонніх осіб, за допомогою металевого лома шляхом віджиму відчинив пластикове вікно та проник до приміщення Ромоданівської селищної ради, де продовжуючи свої протиправні дії за допомогою металевого лома відчинив двері, які ведуть до кабінету секретаря селищної ради, проник всередину, звідки викрав сумку до ноутбука вартістю згідно висновку експерта №477 від 01.11.2016 року 132 гривні, в якій знаходився ноутбук «Леново» G550 серійний номер G3763374 вартістю згідно висновку експерта №121/517 від 23.11.2016 року 2400 гривень, та маніпулятор типу миша вартістю згідно висновку експерта№478 від 01.11.2016 року 53 гривні 55 копійок, які знаходяться на балансі Ромоданівської селищної ради.
Після цього, ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив Ромоданівській селищній раді Миргородського району матеріальну шкоду на загальну суму 2585 гривень 55 копійок.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 не оспорюючи фактичні обставини скоєння кримінальних правопорушень та кваліфікацію його дій, просить вирок щодо нього змінити та пом'якшити йому покарання з врахуванням пом'якшуючих вину обставин, зокрема щирого каяття, відшкодування збитків, позитивних характеристик з місця проживання, наявності на утриманні неповнолітньої дитини, матері пенсіонерки, та стану здоров'я - інвалідності 3-ї групи.
В доповненнях до апеляційної скарги просить зарахувати йому у строк відбування покарання строк перебування під вартою відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, а також звільнити його від кримінальної відповідальності згідно ЗУ «Про амністію у 2016 році», а провадження закрити.
В апеляційній скарзі, прокурор у кримінальному провадженні не оспорюючи висновку суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_7 зібраними по справі доказами, а також щодо кваліфікації вчиненого, вважає, що вирок суду першої інстанції є незаконним через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Зокрема покарання призначене ОСОБА_7 у виді 3 років позбавлення волі недостатнє для виправлення обвинуваченого, оскілки останній має не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив 5 корисливих злочинів серед яких є тяжкий, неодноразово притягувався о кримінальної відповідальності та на момент винесення вироку відбував покарання за скоєння корисливого злочину за вирок Котелевського районного суду від 29.10.2016 року.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , які просили вирок суду в частині призначеного обвинуваченому покарання пом'якшити, прокурора ОСОБА_6 , яка не підтримала апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_16 , дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що вони не підлягають до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, досудове та судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально - процесуального закону, а висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_7 , у вчиненні злочинів за які він засуджений, ґрунтується на зібраних у справі доказах, які відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються сукупністю досліджених у судовому засіданні та детально наведених у вироку доказів і є правильними.
Фактичні обставини справи ніким з учасників процесу в апеляційних скаргах не оспорюються, а тому колегія судді виходить з того, що було встановлено місцевим судом.
У відповідності до зібраних по справі доказів, дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані судом, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та таємне викрадення чужого майна ( крадіжка) вчинена повторно, поєднана із проникненням до приміщення, тобто за ч.2 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України і також ніким не оспорюються.
Згідно статей 50 та 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації це покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Як видно із матеріалів провадження, саме вказаними нормами закону керувався суд першої інстанції, при постановлені вироку та призначенні покарання ОСОБА_7 .
При обранні покарання обвинуваченому, суд першої інстанції виходив із загальних засад призначення покарань, передбачених ст. 65 КК України, та врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_7 злочинів, даних, що характеризують його особу, обставин, які пом'якшують покарання та відсутність тих, що його обтяжують .
Крім того, судом враховано, що обвинуваченим вчинено ряд корисних злочинів серед яких є тяжкий, особу ОСОБА_7 , який характеризується посередньо, має постійне місце проживання, є пенсіонером, інвалідом 3 групи, має неповнолітню дитину, регулярні доходи, однак неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відбуває покарання за вчинення злочину проти власності, а тому обґрунтовано дійшов висновку, що перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства .
Покарання обвинуваченому обране в межах санкцій статей обвинувачення і на думку колегії суддів, є достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Підстав , як для пом'якшення покарання обвинуваченому, так і для його посилення, колегія суддів не вбачає.
Щодо заяви ОСОБА_7 про застосування до нього ЗУ «Про амністію у 2016 році», то вона не підлягає задоволенню оскільки, один із вичинених ним злочинів є тяжким ( ч.3 ст. 185 КК України) та згідно матеріалів кримінального провадження останній вже звільнявся на підставі ЗУ «Про амністію» умовно, на невідбутий термін. Дані обставини виключать можливість застосування до останнього положення вищевказаного Закону.
З врахуванням викладеного, вирок місцевого суду є законним та обґрунтованим і колегія суддів не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
У відповідності до положень ч.5 ст. 72 КК України з врахуванням Закону України № 2046-VIII від 18.05.2017 року, який набрав чинності 21.06.2017 року, ОСОБА_7 у строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення із 29 жовтня 2016 року по 20 червня 2017 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Керуючись ч.2 ст.376, статтями 404, 405 ,407, 418 КПК України колегія суддів
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженню ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 березня 2017 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
В порядку ст.404 КПК України, на підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 у трок відбування покарання строк попереднього ув'язнення із 29.10.2016 року по 20.06.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3