Справа № 456/2979/17
Провадження № 1-кс/456/618/2017
про обрання запобіжного заходу тримання під вартою
28 вересня 2017 року слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , погодженого із прокурором Стрийської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017140130001325 від 23.07.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185, ст.395 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Фірзен, Німеччина, українцю, громадянину України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє - вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.12.2013 року за ч.2 ст.190, ч.3 ст.185, ст.ст.70,71,72 КК України до покарання у вигляді 4(чотирьох) років позбавлення волі; 10.02.2017 року звільненого з місць позбавлення волі по відбуттю міри покарання, судимість якого не знята та не погашена у встановленому законом порядку, -
Слідчий звернувся з клопотанням до слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185, ст.395 КК України. Зокрема, він 22.07.2017 р. близько 11 год., перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_2 , через відчинену квартирку в дерев'яному вікні проник до квартири АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_6 , звідки таємно викрав електродрель «Bosch» вартістю 800 грн., електропраску вартістю 200 грн., чоловічу розчепірку вартістю 400 грн. жіночу розчепірку вартістю 400 грн.. дорожню сумку вартістю 200 грн., 2 ключа від врізного замка вхідних дверей вартістю по 20 грн., 4 альбоми з поштовими марками Радянського Союзу 1970-1980 років вартістю 100 грн., грошові кошти в сумі 127 грн. В подальшому, утримуючи при собі викрадене, ОСОБА_4 відчинив за допомогою вказаних знайдених в квартирі ключів вхідні двері квартири, з місця події зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 2267 грн.
Крім цього ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим, останній раз за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.12.2013 р. за ч.2 ст.190. ч.3 ст.185, ст.ст.70, 71, 72 1СК України до 4 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі і по відбуттю міри покарання. Вподальшому, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.12.2016р. за поданням начальника Дрогобицької виправної колонії №40 УДПтСУ у Львівській області ОСОБА_4 на підставі п. «б» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 рік із застосуванням наступних обмежень: заборона виходу з дому в період з 22.00 год. до 06.00 год., заборона виїзду за межі району в особистих справах, заборона перебування в барах, кафе, ресторанах та в районі розташування ДВК-40,
з'являтися для реєстрації в органи внутрішніх справ за місцем проживання два рази на місяць. ОСОБА_4 , будучи ознайомлений з вказаною ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, а також з обмеженнями встановленого адміністративного нагляду та обов'язками, які з цього випливають, попереджений про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду під розпис, умисно, з метою ухилення від нагляду, самовільно залишив своє місце проживання, та, не повідомивши працівників Стрийського ВП ГУНП у Львівській області про зміну місця проживання, без поважних причин виїхав з м. Стрий. В період з 13.06.2017 р. по даний час ОСОБА_4 за постійним місцем проживання, що в АДРЕСА_1 , був відсутній, з 10.06.2017 р. на реєстрацію в Стрийський ВП ГУ НП у Львівській області, жодного разу не з'являвся, чим умисно порушив пункт ст. 9 п. «г» Закон України «Про адміністративний нагляд органів внутрішніх справ за особами, звільненими з місць позбавлення волі» та правила адміністративного нагляду за відсутністю поважних причин виконання цього обов'язку.
З врахуванням обставин кримінального правопорушення, у слідства є достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявні докази вчинення підозрюваним кримінальних правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину; у разі визнання винуватим, ОСОБА_4 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років; вік підозрюваного ОСОБА_4 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з позбавленням волі; на час досудового розслідування підозрюваний офіційно не працевлаштований; раніше ОСОБА_4 притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину. Вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень, більш м'який запобіжний захід унеможливить запобігання вказаним ризикам.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, пояснили, що на їх думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою та підтверджується матеріалами клопотання, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам. Просять врахувати, що підозрюваний неодноразово судимий, на шлях виправлення не став.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти клопотання щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому погоджується, що саме він вчинив інкриміновані йому злочини. Проте просить врахувати, що він має постійне місце проживання, хоча протягом останнього часу не проживав за вказаною адресою, оскільки посварився з тіткою, та вподальшому зобов'язується з'являтись на виклики слідчого та суду.
Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
З матеріалів подання вбачається, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування №12017140130001325 від 23.07.2017 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ст.395 КК України.
Про підозру у вчиненні даних злочинів ОСОБА_4 повідомлено 27.07.2017р.
У відповідності до п.«С» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею
правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у справі «К.-Ф. проти Німеччини» 27.11.1997 року (заява №144/1996/765/962) ЄСПЛ знову наголошував, що обґрунтованість підозри, наявність якої має служити підставою для арешту, є невід'ємним елементом запобіжної гарантії проти свавільного арешту й затримання й що це передбачено п. «С» ч.1 ст.5 Конвенції. Наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа ймовірно вчинила правопорушення. Однак факти, які зумовлюють виникнення підозри, не обов'язково мають такий саме рівень з'ясовності, який є необхідним на пізнішому етапі кримінального розслідування.
При розгляді даного подання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор довів обґрунтованість підозри висунутої ОСОБА_4 , оскільки встановлено, що залишений слід пальця руки, перекопійований на відрізок прозорої липкої стрічки для ідентифікації, залишений ОСОБА_4 , що підтверджується висновком дактилоскопічної експертизи №4/1386 від 04.09.2017 р.. Окрім того, згідно ухвали Дрогобицького міськрайонного суду від 27.12.2016р. відносно ОСОБА_4 встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік з відповідними обмеженнями та обов'язками, однак згідно протоколів допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вбачається, що з 13.06.2017 р. ОСОБА_4 по місцю реєстрації не проживає на відмітки не приходить чим порушив правила адміністративного нагляду.
Таким чином, на даній стадії слідчий та прокурор навів переконливі факти того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні правопорушень, які йому інкримінуються.
У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177
КПК України. Також, обґрунтованими є доводи слідчого про те, що підозрюваний може переховуватись від досудового слідства і суду, впливати на потерпілого та свідків, місце проживання яких йому відоме, чи продовжити злочинну діяльність, оскільки дійсно він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі терміном до 6 років, останній раніше неодноразово судимий за умисні корисливі злочини, немає міцних соціальних зв'язків, звільнений з місць позбавлення волі у лютому 2017 р. та знову став на злочинний шлях.
Тому дійсно, інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належну поведінку затриманого та виконання ним обов'язків, передбачених ст.177 КПК України.
При цьому, суд враховує, що застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не забезпечить виконання завдань, передбачених ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний знаючи про встановлення відносно нього адміністративного нагляду і заборону покидати постійне місце проживання, порушив визначені відносно нього обмеження, а саме покинув місце проживання та продовжив протиправну діяльність.
Доводи підозрюваного про те, що для виконання обовязків передбачених ст.177 КПК України йому достатньо обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту по місцю проживання не заслуговують на увагу, оскільки підозрюваний сам визнав, що протягом тривалого часу по місцю реєстрації не проживає, оскільки посварився з тіткою, а фактично вів безпритульний спосіб життя. Враховуючи наведені вище обставини, прихожу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.
Окрім цього, суд зобовязаний визначити підозрюваному розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обовязків передбаченим цим кодексом. З врахуванням обставин справи, вартості майна, на яке він посягав, особи підозрюваного, його майнового стану та тяжкості скоєного, такий розмір застави слід визначити виходячи з вимог частини пятої ст.182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що з 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1600 грн.), що в грошовому еквіваленті становить 32 000 грн.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197 КПК України, -
Клопотання слідчого Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів. Визначити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 до 26 листопада 2017 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень.
Розяснити ОСОБА_4 , його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду №37313005000789, банк ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА в Львівській області.
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_4 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_4 покладаються такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженні, за винятком необхідності викликаної проведенням слідчої дії чи судового розгляду
6) носити електронний засіб контролю.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1