Справа № 464/4724/17
пр.№ 2-а/464/323/17
25.09.2017 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування обтяжень, накладених постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного управліня юстиції у Львівській області про скасування обтяжень, накладених постановою ВП №51570435 від 06.07.2017 про арешт нерухомого і рухомого майна та оголошення заборони на його відчуження.
В судове засідання позивач, його представник не прибули, відповідними заявами просять позов задовольнити і розглянути позов за їх відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно, заперечень не надіслав.
Відповідно до ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження підлягає закриттю з огляду на наступне.
До адміністративних судів згідно ч.2 ст.2 КАС України можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби щодо розгляду їх в порядку адміністративного судочинства врегульовано ст.181 КАС України, частиною 1 якої визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Право особи на оскарження рішення державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС в порядку адміністративного судочинства не є абсолютним, оскільки таке оскарження може здійснюватися лише за умови відсутності іншого, встановленого законом порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця.
Як вбачається з адміністративного позову, старший державний виконавець виніс оскаржувану постанову про арешт майна позивача на підставі виконавчого листа №464/789/13-к, виданого на виконання вироку Сихівського районного суду м.Львова від 31.05.2016.
З копії вироку Сихівського районного суду м.Львова від 31.05.2016 вбачається, що ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.119, ч.3 ст.187, 70 КК України до 8 років 4 місяці позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Пункт 14 ч. 1 ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України зазначає, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
У разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України клопотання (подання) подається до суду, який ухвалив вирок (п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України).
Наведені висновки узгоджуються з позицією Пленуму Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові від 15.05.2014 № 6 "Про внесення доповнень до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2014 року № 2", яка зазначає, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори про скасування арешту на майно, який накладено слідчим суддею або судом у кримінальній справі. Такі спори підлягають розгляду в порядку кримінального процесуального судочинства.
Таким чином, відносини, що виникли у процесі виконання вироку суду вирішуються у кримінальному процесуальному порядку тільки судом, який ухвалив вирок.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинні бути розглянуті відповідно до правил кримінального судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст.ст.160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Щевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування обтяжень, накладених постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.
Роз'яснити позивачу, що розгляд заявлених ним вимог належить до юрисдикції загального суду в порядку кримінального процесуального судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя О.Ю.Горбань