Справа № 234/14186/17
Провадження № 2-о/234/1178/17
21 вересня 2017 року Краматорський міський суд Донецької області в складі :
- головуючого - судді Бакуменко А.В.
-при секретарі - Кісточка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, зацікавлена особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту народження , -
Заявники ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до Краматорського міського суду с заявою про встановлення факту народження, свої вимоги обґрунтували тим, що вони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 17 серпня 2013 року. Від цього шлюбу в них народилась дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в медичному закладі, а саме в пологовому відділенні державної установи «Луганської міської багатопрофільної лікарні №3» м. Луганськ, в підтвердження факту народження дитини було видано дублікат медичного свідоцтва про народження № 234 від 24 жовтня 2015 року за формою № 103/у. На сьогоднішній час вони звернулись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області де було роз'яснено, що дане медичне свідоцтво не має юридичної сили на території України. Просить винести рішення котрим встановити факт народження дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заявники в судове засідання не з'явилися надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, просять заяву задовольнити.
Зацікавлена особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись.
Суд, розглянувши подані заявником документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені вимоги про встановлення факту народження, підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено та вбачається з матеріалі справи наступне.
Згідно до дублікату медичного свідоцтва про народження № 234 від 24 жовтня 2015 року у ОСОБА_1 в пологовому відділенні державної установи «Луганської міської багатопрофільної лікарні №3» м. Луганськ, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина жіночої статті.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Згідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Згідно зі ст. 14 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Встановлення даного факту, що має юридичне значення необхідно для державної реєстрації народження дитини.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до ч.1 ст.144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Міжнародне право не забороняє державам визнавати дійсність деяких юридичних актів органів, невизнаних держав.
Ця позиція підтверджується як практикою Міжнародного Суду ООН (наприклад, винесений ним Консультативний висновок «Про юридичні наслідки тривавшої, незважаючи на резолюцію Ради Безпеки 276 (1970), присутності Південної Африки в Намібії»), так і практикою Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) (постанова від 18.12.1996 по справі «Лоизиду проти Туреччини»). Зокрема, нелегітимність або недійсність актів Уряду Південної Африки від імені чи відносно Намібії [...] не може поширюватися на такі акти, як реєстрація народжень, смертей і шлюбів». Цієї позиції дотримується і ЄСПЛ. У рішенні по справі «Кіпр проти Туреччини» від 10.05.2001 ЄСПЛ зазначив, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду ООН, розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних тим, що наводяться у цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів далеко від абсолютної. Для проживаючих на цій території людей життя триває. І це життя потрібно зробити більш терпимим і, вона повинна бути захищена від влади de facto, включаючи і їх суди, і саме в інтересах жителів цієї території дії згаданих властей, що мають відношення до сказаного, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами в тому числі і цим».
Сам ЄСПЛ, розглядаючи питання легітимності актів Турецької Республіки Північного Кіпру (ТРПК), не визнаною світовим співтовариством як незалежної держави, у постанові від 18.12.1996 по справі «Лоизиду проти Туреччини» констатував: «міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей і дій (невизнаної території), наприклад, реєстрацію народження, смерті та шлюбу, наслідки яких можуть ігноруватися лише на шкоду мешканцям тієї чи іншої території».
З цього випливає, що в контексті викладеного, можна зробити висновок, що міжнародне право визначає в якості критерію законності та дійсності того чи іншого акту невизнаного освіти відповідність такого акту правам та інтересам його мешканців, особливо прав, гарантованих міжнародним правом
Відповідно до ст.7 Закону України "Про громадянство України", особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 рок, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Судом встановлено, що батьками дитини є ОСОБА_1 і ОСОБА_2, котрі є громадянами України. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народились дитина донька - ОСОБА_3, про що їм було видано медичне свідоцтво про народження, яке відповідно до ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є недійсною і не створює правових наслідків.
З огляду на викладене, суд вважає що дійсно для проведення державної реєстрації народження дитини є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якими є заявники та їх дитина, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту народження дитини, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянину України свідоцтво про народження дитини, виданого державним органом України.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 214, 215, 223, 234, 256 ЦПК України, суд, -
Задовольнити заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, зацікавлені особи відділ державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту народження.
Встановити факт народження у громадянки України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, дитини жіночої статті ОСОБА_3, народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ Луганської області, Україна.
Записати в актовому записі про народження дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, батька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України,.який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення Краматорського міського суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Краматорського міського суду А.В. Бакуменко