Справа № 264/539/17
2-а/264/113/2017
"27" вересня 2017 р. м. Маріуполь
Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі судді Іванченко А. М. , при секретарі при секретарі Собакінських С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя про перерахунок індексації пенсії,
У лютому 2017 року позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача про перерахунок індексації пенсії, посилаючись на те, що вона перебуває на обліку в УПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя, отримуючи пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". З 06.06.2008 року позивач не працює. При зверненні до відповідача про отримання даних щодо проведення індексації її пенсії та згідно відповіді позивач довідалася, що відповідач порушує її права та не проводить належним чином індексацію пенсії. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними. Вказує, що відповідач, не нараховуючи індексацію пенсії, порушує вимоги Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
На підставі переліченого просила суд визнати неправомірною бездіяльність УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя щодо невиконання вимог законодавства при проведенні індексації пенсії на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», зобов'язати УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя провести позивачу перерахунок величини приросту індексу споживчих цін, яка використовується для проведення індексації грошових доходів населення виходячи із базового місяця грудень 2013 року та розрахунку індексу споживчих цін з січня 2014 року, включивши у розрахунок період з січня 2014 року по вересень 2015 року, при цьому розрахунок величини приросту індексу споживчих цін провести наростаючим підсумком з урахуванням розрахованої відповідачем величини приросту індексу споживчих цін за період з січня 2014 року по вересень 2015 року, а також зобов'язати відповідача провести перерахунок суми фіксованої індексації позивачу, виходячи з базового місяця вересень 2015 року використовуючи при розрахунку сум індексації перераховану величину приросту індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення, яку розраховано наростаючим підсумком з січня 2014 року по вересень 2015 року, нарахувати та виплатити позивачу недосплачену фіксовану індексацію з урахуванням фактично виплачених сум індексації пенсії з 02.08.2016 року та стягнути судовий збір на користь позивача в сумі 640 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, в адміністративному позові вказав про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив письмові заперечення на позов, в яких позовні вимоги не визнав та зазначив, що в грудні 2014 року до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ були внесені зміни, зокрема доповнено статтю 5 частиною шостою такого змісту: Проведення індексацію грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Також пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік, а норми і положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Діючі на сьогоднішній час обмеження на проведення нарахування та виплату індексації мають застосовуватися управлінням у чіткій відповідності із розмірами бюджетних асигнувань, оскільки такі норми є чинними та не скасовані в установленому законом порядку, а вимоги п. 9 прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» не визнанні неконституційними.
Отже з січня 2015 року проведення індексації наростаючим підсумком та виплата фактично нарахованих сум проводиться виключно в межах бюджетних асигнувань на вказані цілі, встановлених Кабінетом Міністрів України, та з урахуванням затверджених бюджетів Пенсійного фонду України на 2015 рік індексації пенсії позивача в заявленому розмірі є неможливою. У зв'язку із цим просить суд у задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя та отримує пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 25.01.2000 року.
У листопаді 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про отримання даних щодо проведення індексації пенсії.
Листом відповідача від 23.12.2016 року № 17926/02 позивачеві повідомлено, зокрема, про те, що пенсія їй призначена і виплачується вірно, відповідно до вимог діючого законодавства з урахуванням її страхового стажу та заробітної плати.
Згідно ч. 1 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі за текстом постанови - Закон) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; а поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат).
Стаття 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», зазначає, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. (В період до 01.01.2016 року стаття 4 вказаного закону закріплювала поріг індексації на рівні 101,00 відсотка).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 4 статті 5 Закону передбачено, що індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок).
Згідно до п. 1-1 Порядку обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з 6 березня 2003 року (дати опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
За п. 4 Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат).
Разом з тим, 28 грудня 2014р. до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" були внесені зміни, зокрема доповнено статтю 5 частиною шостою такого змісту: «Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік».
Одночасно з цим, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», встановлено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік, а норми і положення Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік.
Бюджетом Пенсійного фонду України на 2015 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2015 року № 67, та Бюджетом Пенсійного фонду України на 2016 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2016 року № 190, не передбачено видатки на проведення індексації пенсії.
Отже з 01 січня 2015 року проведення індексації наростаючим підсумком та виплата фактично нарахованих сум проводиться виключено у межах бюджетних асигнувань на вказані цілі, встановлених Кабінетом Міністрів України. Діючі на сьогоднішній час обмеження на проведення нарахування та виплату індексації мають застосовуватися відповідачем у чіткій відповідності із розмірами бюджетних асигнувань, оскільки такі норми є чинними та не скасовані в установленому законом порядку, а вимоги п.9 прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» не визнані неконституційними.
Крім того у рішенні від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" також констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.
Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.
Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
За рахунок бюджетних джерел забезпечується соціальний захист широких верств населення країни, серед яких особи, що отримують пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги. Це покладає на державу обов'язок дотримуватися частин першої, третьої статті 95 Основного Закону України, згідно з якими бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами; держава прагне до збалансованості бюджету України.
У Рішенні від 27 листопада 2008 року N 26-рп/2008 у справі про збалансованість бюджету Конституційний Суд України зазначив, що положення частини третьої статті 95 Конституції України стосовно прагнення держави до збалансованості бюджету України у системному зв'язку з положеннями частини другої цієї статті, статті 46 Конституції України треба розуміти як намагання держави при визначенні законом про Державний бюджет України доходів і видатків та прийнятті законів, інших нормативно-правових актів, які можуть вплинути на доходну і видаткову частини бюджету, дотримуватися рівномірного співвідношення між ними та її обов'язок на засадах справедливого, неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами враховувати загальносуспільні потреби, необхідність забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
У Рішенні від 25 січня 2012 року N 3-рп/2012 Конституційним Судом роз'яснено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах.
Конституційним судом вирішено, що порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, регулює Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції та законів України.
Отже, з системного аналізу тлумачень та роз'яснень, наданих Конституційним судом України в його рішеннях, та практики Європейського суду з прав людини, рішення якого згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» мають застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права, вбачається, що наведені норми законів України про державний бюджет України на 2015 рік та "Про індексацію грошових доходів населення" надають Кабінету Міністрів України право проводити індексацію пенсії в меншому розмірі ніж передбачено існуючим Порядком, або зафіксувати розмір індексаційних виплат на певному рівні, виходячи із наявних фінансових ресурсів бюджету Пенсійного фонду, що є законним та не вважається порушенням прав позивача.
До подібних висновків також дійшов Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 03 червня 2014 року по справі «Велікода проти України», де в пункті 27, 28 рішення зазначив, що зміни до Закону України про державний бюджет України були внесені відповідно до законної процедури і що вони відповідали вимозі щодо законності за статтею 1 Першого протоколу. Європейський Суд також не зміг дійти висновку, що передавши Кабінету Міністрів України право на встановлення розміру соціальних пільг або виплат, Парламент України діяв у порушення якихось положень Конвенції.
Європейський суд також зазначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою, Суд не вважає, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю.
З урахуванням наведених положень законодавства, рішень Конституційного суду України та практики Європейського суду з прав людини дії відповідача по проведенню індексації пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2015 року в межах фінансових ресурсів бюджету Пенсійного фонду України є законними та обґрунтованими, а вимоги позивача в такому випадку не відповідають встановленим приписам законодавства.
З огляду на вищевикладене, за існуючих обставин справи та діючих на час винесення рішення суду положень законів, підзаконних нормативних актів та затверджених розмірів бюджетів Пенсійного фонду України, суд вважає, що позовні вимоги позивача про нарахування та виплату сум індексації пенсії з 02 серпня 2016 року наростаючим підсумком, з урахуванням фактично виплачених коштів, в тих розмірах, що представлені позивачем, є незаконними і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя про перерахунок індексації пенсії відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: А. М. Іванченко