Справа № 263/10902/17
Провадження № 2-а/263/659/2017
27 вересня 2017 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі головуючої судді Кір'якової Н.П., при секретарі Соколовій О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Маріуполі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в місті Маріуполі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В позовній заяві зазначив, що 18.08.2017 року постановою інспектора батальону УПП у м. Маріуполі Пеліпас О.І. серії ЕАА № 147351 його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч. 1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн. Згідно постанови позивач 18.08.2017 року 16:22 год., керуючи транспортним засобом, не зупинився перед розміткою 1.12 та дорожним знаком 5.62 на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п. 8.10 ПДР України. У своєму позові позивач вказав, що не згоден з даною постановою, оскільки не порушував знак п.8.10 ПДР України. Окрім того, оскаржувану постанову винесено на місці зупинки транспортного засобу, у зв'язку з чим були порушені його права, передбачені ст.268 КУпАП, він не мав змоги належним чином підготуватися до розгляду справи, інспектором не були взяті до уваги його пояснення та заперечення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Управління патрульної поліції міста Маріуполя Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, дослідивши докази по справі, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, серії ЕАА № 147351 від ОСОБА_1 18.08.2017 року о 16:22 год., біля будинку № 57 по пр. Миру в Центральному районі міста Маріуполя, керуючи транспортним засобом не зупинився перед розміткою 1.12 та дорожним знаком 5.62 на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п. 8.10 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП. Вказаною постановою до ОСОБА_1 , застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно п.8.10 ПДР України, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 .
Відповідальність згідно зі ст. 122 ч.2 КУпАП настає за прушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З наданого відповідачем відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 дійсно не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), нанесеної перед дорожнім знаком 5.62. на заборонений сигнал світлофора.
Отже, доводи позивача щодо невчинення ним правопорушення є надуманими та спростовуються матеріалами справи, а саме відеозаписом.
Стосовно посилання позивача на порушення процедури розгляду справи за місцем вчинення адміністративного правопорушення, суд не бере до уваги зазначені обставини з наступних підстав.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, (частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У відповідності до правил ст.258 КУпАП у передбачених цією статтею випадках протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення уповноваженими органами (посадовими особами) виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі №25-рп/2015 положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VIII, який був прийнятий після винесення Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі №25-рп/2015, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Крім того, даної статтею, передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху не складається навіть у разі заперечення порушника проти його вчинення.
Відповідно п.4 розділу І Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченихстаттями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
На підставі викладеного, суд не вбачає в діях інспектору батальону УПП у м. Маріуполі ОСОБА_2 порушень процедури розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, проаналізувавши зібрані в судовому засіданні докази та норми чинного законодавства, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП. Доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення, судом здобуто не було, а ті обставини, з яких останній просить скасувати постанову, на думку суду, наведені з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, повно та всебічно з'ясувавши фактичні обставини в адміністративній справі, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись п. 8.10 ПДР України, ст. 122 ч. 2, ст.ст. 251, 268, 280, 289, 292, 293 КУпАП, ст.ст. 2-15, 17-18, 69-71, 79, 86, 94, 122, 128, 143, 158-163, 167, 185-186, 224-2, 254 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Маріуполі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Н.П.Кір'якова