36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
21.09.2017р. Справа № 917/1270/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір - 2000 Полтава", АДРЕСА_1, 36021; поштова адреса: вул. Степана Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009
до Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського, вул. Шевченка, 23, м. Полтава, 36011
про стягнення 13651,36 грн.
Суддя Семчук О.С.
Представники сторін 05.09.2017р.:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 04.09.2017р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 31.08.2017р.).
Представники сторін після перерви 21.09.2017р.:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 31.08.2017р.).
Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 05.09.2017р. до 11 год. 20 хв. 21.09.2017р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Явір - 2000 Полтава" (далі - позивач/ ТОВ "Явір - 2000 Полтава") звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського (далі - відповідач) про стягнення 13651,36 грн. заборгованості. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання охоронних послуг № 361/4 від 12.04.2016р.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.08.2017р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 05.09.2017р.
В судовому засіданні 05.09.2017р. судом було оголошено перерву до 21.09.2017р.
Після перерви, 21.09.2017р., представник позивача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце продовження судового засідання після перерви позивач повідомлений належним чином, що підтверджується відповідною розпискою його представника.
20.09.2017р. до суду надійшли письмові пояснення позивача, в яких він повідомив про неявку в судове засідання свого представника з поважних причин.
Відповідач у відзиві позов заперечує, стверджує, що заборгованість по договору відсутня.
Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2017р. наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.
Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував.
В судовому засіданні 21.09.2017р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
12.04.2016р. між позивачем (виконавець за договором) та відповідачем (замовник за договором) був укладений договір про надання охоронних послуг № 361/4 (далі - договір).
Згідно п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає під спеціалізовану постову охорону об'єкти, згідно з технічними вимогами до тендерної документації, з усім майном, що знаходяться на них, і належить замовнику за адресами: м. Полтава, вул. Шевченка, 23 та м. Полтава, вул. Залізна, 17А.
Термін надання послуг - квітень-грудень 2016 року (п. 1.5. договору).
Згідно умов п. 3.1 договору виконавець надає замовнику послуги, а замовник сплачує за надані послуги за цінами, які зазначені у специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 3.2. договору та специфікації (додаток № 1 до договору) ціна договору складає 226710,00 грн.
Сторони погодили, що оплата послуг виконавця здійснюється замовником згідно умов договору до 10-го числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунку та акту виконаних робіт за наявності відповідного фінансування (п. 3.4. договору).
Відповідно до п. 8.1. договору, цей договір набирає чинності 12.04.2016р. та діє до 31.12.2016р.
Додатковою угодою № 1 від 30.12.2016р. сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору до 31.03.2017р.
Позивач стверджує, що відповідач не оплатив послуги охорони надані за березень 2017 року на суму 13651,36 грн. На підтвердження факту надання послуг в березні 2017 року позивачем надано копії рахунку на оплату № 3585 від 01.03.2017р. на суму 13651,36 грн. та акту надання послуг № 3586 від 21.03.2017р. на цю ж суму. При цьому, акт надання послуг № 3586 від 21.03.2017р. відповідачем не підписано. В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу вказаних рахунку на оплату та акту надання послуг (копії супровідного листа, фіскального чеку пошти та опису вкладення).
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги охорони в сумі 13651,36 грн.
Відповідач у відзиві стверджує, що заборгованість по договору за послуги охорони у нього відсутня. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на умови додаткової угоди № 2 до договору, згідно п. 2 якої загальна вартість додаткової угоди складає 45342,00 грн. Вказана додаткова угода набуває чинності з 01.01.2017р. та діє до повного використання коштів за даною додатковою угодою, але не довше 31.03.2017р. (п. 4 додаткової угоди № 2).
На підтвердження відсутності заборгованості перед позивачем відповідачем надані копії платіжних доручень на загальну суму 272052,00 грн. (платіжні доручення № 730 від 27.04.2016р., № 798 від 19.05.2016р., № 1026 від 16.06.2016р., № 7270 від 14.07.2016р., № 1551 від 18.08.2016р., № 1804 від 15.09.2016р., № 2098 від 12.10.2016р., № 2348 від 17.11.2016р., № 2679 від 15.12.2016р., № 10 від 27.01.2017р., № 34 від 27.02.2017р.).
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двосторонніми.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених у статті 11 ЦК України.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).
Судом встановлено, що загальна вартість послуг за договором становить 272052,00 грн. (226710,00 грн. за договором + 45342,00 грн. за додатковою угодою № 2).
В матеріалах справи наявні докази оплати відповідачем послуг у повному обсязі, а саме на суму 272052,00 грн.
За даних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надані послуги охорони в сумі 13651,36 грн. є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у позові повністю.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.09.2017р.
Суддя О.С. Семчук