61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
25.09.2017р. Справа №905/1554/17
за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Експо - трейдінг", м.Маріуполь
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Азовбетон", м.Маріуполь
про стягнення заборгованості в сумі 810213,34 грн.
Головуючий суддя Г.В. Левшина
Суддя І.К. Чорненька
Суддя Л.В. Ніколаєва
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Експо - трейдінг", м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Азовбетон", м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в сумі 810213,34 грн., у тому числі основний борг в розмірі 670136,80 грн., пеня в сумі 75655,75 грн., інфляція в сумі 56028,79 грн. та три проценти річних в сумі 8392,00 грн.
28.08.2017р. до суду від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Експо - трейдінг", м.Маріуполь надійшов розрахунок пені, інфляції та трьох процентів річних, розширений розрахунок заборгованості.
Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач зменшив предмет позову, заявивши вимоги про стягнення заборгованості в сумі 758696,75 грн., у тому числі основний борг в сумі 620136,80 грн., пеня в сумі 75655,75 грн., інфляція в сумі 54512,20 грн. та три проценти річних в сумі 8392,00 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №12/09-16 від 12.09.2016р., специфікації №1 від 12.09.2016р., №2 від 12.09.2016р., №3 від 28.09.2016р., №4 від 04.10.2016р., №5 від 01.11.2016р., видаткові накладні за період з вересня 2016р. по січень 2017р., розрахунок суми боргу.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно позовної заяви та спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Азовбетон", зареєстровано за адресою: 87504, м.Маріуполь, пр.Ілліча, 75А, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом (повідомлення про вручення поштових відправлень від 21.07.2017р., 17.08.2017р.).
Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам та учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, важається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст.42, 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
12.09.2016р. між сторонами був підписаний договір поставки №12/09-16, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити, а відповідач (покупець) прийняв на себе зобов'язання прийняти та оплатити продукцію, вид, кількість, сортимент, ціна, а також інші умови поставки, що визначені вказаним договором та додатками до нього.
Ціна вказаного договору визначаєтья як сума вартості всіх поставок виконаних протягом терміну дії даного договору (п.1.2 договору).
Згідно з п.п.2.1-2.4 договору кількість, вид, асортимент продукції визначаються в додатках до договору, що є його невід'ємною частиною. Термін та умови поставки продукції погоджуються сторонами в додатках до даного договору, згідно з Правилами «Інкотермс-2000».
Поставка погодженої постачальником продукції здійснюється за письмовою заявкою покупця, що надається постачальнику не меньш ніж за три доби до початку поставки. Датою поставки продукції є дата, вказана у видатковій накладній та/або товарно-транспортній накладній на передачу товару.
Відповідно до п.8.4 договору останній чинний з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2017р.
На виконання умов договору між сторонами укладені специфікації до договору №1 від 12.09.2016р., №2 від 12.09.2016р., №3 від 28.09.2016р., №4 від 04.10.2016р., №5 від 01.11.2016р., в яких сторони дійшли згоди щодо найменування, кількості, ціни товару.
Згідно вказаних специфікацій, поставка відбувається на умовах СРТ склад покупця, автотранпортом постачальника, всі витрати, пов'язані перевезенням товару входять у вартість продукції.
Як встановлено судом, згідно договору №12/09-16 від 12.09.2016р. позивачем поставлено відповідачу продукцію на суму 620136,80 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні за період з вересня 2016р. по січень 2017р.
Факт отримання від позивача товару за договором на вказану суму з боку відповідача не спростований.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За умовами п.п.4.1-3.4 договору №12/09-16 від 12.09.2016р. розрахунки за поставлений товар проводяться в національній валюті України. Оплата продукції здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у даному договорі.
Покупець зобов'язаний провести оплату кожної партії товару в порядку та на умовах визначених у додатках до договору. Датою оплати продукції вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Згідно зі специфікаціями №1 від 12.09.2016р., №2 від 12.09.2016р., №3 від 28.09.2016р., №4 від 04.10.2016р., №5 від 01.11.2016р., оплата продукції здійснюється по факту поставки, протягом 30 календарних днів.
За висновками суду, свої зобов'язання щодо своєчасної сплати позивачу грошових коштів за поставлений товар в сумі 620136,80 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 8392,00 грн. за період з 18.10.2016р. по 16.06.2017р. та інфляцію в сумі 54512,20 грн. за період з листопада 2016 року по червень 2017 року.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.6.4 договору №12/09-16 від 12.09.2016р. за просрочку оплати більше ніж на 5 календарних днів покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі потрійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожень день прострочення.
Згідно вказаного пункту договору позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 75655,75 грн. за період з 18.10.2016р. по 16.06.2017р.
Як встановлено, розрахунок суми трьох процентів річних, інфляції та пені є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.
За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позовних вимог не надав, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 758696,75 грн., у тому числі основний борг в сумі 620136,80 грн., пеня в сумі 75655,75 грн., інфляція в сумі 54512,20 грн. та три проценти річних в сумі 8392,00 грн., підлягають задоволенню в повній сумі.
Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.
При цьому, враховуючи зменшення позивачем позовних вимог, згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір в сумі 772,75 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Експо - трейдінг", м.Маріуполь до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Азовбетон", м.Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 758696,75 грн., у тому числі основний борг в сумі 620136,80 грн., пеня в сумі 75655,75 грн., інфляція в сумі 54512,20 грн. та три проценти річних в сумі 8392,00 грн., задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Азовбетон" (87504, м.Маріуполь, пр.Ілліча, 75А, ЄДРПОУ 38242632) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Експо - трейдінг" (87528 м.Маріуполь, вул.50 років СРСР, 43, ЄДРПОУ 40049460) основний борг в сумі 620136,80 грн., пеню в сумі 75655,75 грн., інфляцію в сумі 54512,20 грн. та три проценти річних в сумі 8392,00 грн., всього заборгованість в сумі 758696,75 грн., судовий збір у сумі 11380,45 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Експо - трейдінг" (87528 м.Маріуполь, вул.50 років СРСР,43, ЄДРПОУ 40049460) з державного бюджету України судовий збір в сумі 772,75 грн.
В судовому засіданні 25.09.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 26.09.2017р.
Головуючий суддя Г.В. Левшина
Суддя І.К. Чорненька
Суддя Л.В. Ніколаєва