ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а тел. 61-72-21
"27" вересня 2017 р. Справа № 907/558/17
За позовом Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород
про зобов'язання повернути обладнання, належне виконавчому комітету Ужгородської міської ради, передане згідно договору № 15/2017 від 01.04.2017 року,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
представники:
Позивача - ОСОБА_2, довіреність № 03-17/03 від 04.01.2017 року
Відповідача - ОСОБА_3, директор
ОСОБА_4, адвокат, договір про надання юридичних послуг
ТК №-1 від 03.08.2017 року
СУТЬ СПОРУ: Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, м. Ужгород заявлено позов до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород про зобов'язання повернути обладнання, належне виконавчому комітету Ужгородської міської ради, передане згідно договору № 15/2017 від 01.04.2017 року.
Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, м. Ужгород заявлено позов до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород про зобов'язання повернути обладнання, належне виконавчому комітету Ужгородської міської ради, передане згідно договору № 15/2017 від 01.04.2017 року.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 19.07.2017 року порушено провадження у справі № 907/558/17 за позовом Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород про зобов'язання повернути обладнання, належне виконавчому комітету Ужгородської міської ради, передане згідно договору № 15/2017 від 01.04.2017 року, та призначено її до розгляду в судовому засіданні 03.08.2017 року на 10 год. 30 хв.
В судовому засіданні 03.08.2017 року за згодою представників сторін в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 05.09.2017 року на 11 год. 00 хв.
Через канцелярію суду 05.09.2017 року представником позивача подано письмову заяву б/н від 05.09.2017 року, якою останній просить суд продовжити строк розгляду спору у даній справі в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України на 15 днів.
Відповідачем 05.09.2017 року через канцелярію суду подано клопотання № 201 від 04.09.2017 року про залучення до участі у даній справі в порядку ст. 27 ГПК України КП “Ужгородпарквідео” в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а також клопотання № 198 від 04.09.2017 року про приєднання доказів до матеріалів справи.
Враховуючи ту обставину, що 05.09.2017 року судове засідання фактично не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (хворобою) судді Пригара Л.І., ухвалою суду від 08.09.2017 року продовжено строк вирішення спору у даній справі відповідно до ст. 69 ГПК України на 15 днів до 04.10.2017 року та відкладено розгляд справи на 27.09.2017 року на 10 год. 30 хв.
Під час розгляду справи, у судовому засіданні 27.09.2017 року представником ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ТрансКом” ОСОБА_4 подано заяву про відвід головуючого судді Пригари Л.І. у справі № 907/558/17, яка обґрунтована встановленням обставин, які викликають сумнів у відповідача стосовно неупередженості головуючого у даній справі судді. Зокрема, однією із обставин, які викликають сумнів в упередженості головуючого судді, зазначає винесення судом у справі № 907/558/17 ухвали суду від 08.09.2017 року, якою відкладено розгляд справи на 27.09.2017 року, враховуючи ту обставину, що судове засідання 05.09.2017 року не відбулося через перебування судді Пригара Л.І. на лікарняному, та продовжено строк розгляду спору у даній справі на 15 днів з врахуванням поданого представником позивача клопотання про його продовження від 05.09.2017 року. Наголошує, що вищевикладене клопотання представника позивача було подано суду за проханням головуючого у справі судді, висловлене у неофіційний спосіб з огляду на перебування судді з 05.09.2017 року по 07.09.2017 року на лікарняному, що мало наслідком зміщення графіку розгляду справ. Саме ж клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору у даній справі, на думку представника відповідача, не містить мотивації для продовження строку розгляду спору та наявності інтересу позивача у продовженні строку розгляду даної справи. Натомість, містить підтертості у частині дати і номеру його подання. Подання такого клопотання представник відповідача вважає послугою позивача для суду, що в свою чергу буде мати наслідком більш лояльне ставлення до сторони позивача при розгляді даної справи та прийнятті рішення у ній. Додатково, як на обставину яка свідчить про упередженість судді Пригара Л.І. при розгляді даної справи, представник відповідача покликається на невирішення судом в ухвалі суду від 08.09.2017 року поданого відповідачем також 05.09.2017 року клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
Розглянувши подану заяву представника відповідача ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Пригари Л.І. у розгляді справи № 907/558/17, суд констатує наступне.
Нормами ст. 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.
При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.
Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.
Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала.
Розглянувши заяву про відвід головуючого судді Пригари Л.І. у справі № 907/558/17 суд констатує, що в даному випадку наявність будь-яких обставин, які згідно з вищенаведеними процесуально-правовими нормами можуть розглядатись як підстава для задоволення заяви про відвід судді, заявником не наведено та не обґрунтовано з огляду на наступне.
Ухвала господарського суду від 08.09.2017 року у справі № 907/558/17 винесена головуючим суддею Пригара Л.І. з врахуванням тієї обставини, що на дату слухання даної справи, а саме, 05.09.2017 року, головуючий суддя Пригара Л.І. перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АДЕ № 604275, за яким датою виходу судді на роботу є 08.09.2017 року. Наведене виключає можливість винесення та датування головуючим суддею Пригара Л.І. ухвали про відкладення розгляду справи датою 05.09.2017 року, з огляду на що, така була датована та винесена у перший робочий день після виходу головуючого судді Пригара Л.І. на роботу, тобто 08.09.2017 року. В даному випадку, інакшої можливості, ніж винесення ухвали про відкладення розгляду справи на іншу дату, датованої першим робочим днем після лікарняного головуючої судді, процесуальне законодавство не передбачає.
Щодо подання представником позивача через канцелярію суду 05.09.2017 року клопотання про продовження строку розгляду спору у даній справі на 15 днів відповідно до ст. 69 ГПК України суд зазначає.
Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
В порядку даної норми представником позивача подано через канцелярію суду 05.09.2017 року письмове клопотання б/н від 05.09.2017 року про продовження строку розгляду даної справи на 15 днів.
За положеннями Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін, у тому числі і позивач має право самостійно вирішувати з якими клопотаннями та документами звертатися до господарського суду для підтвердження наведених нею позицій та обставин.
При цьому, ст. 69 ГПК України не вимагає зазначення стороною у поданому суду клопотанні про продовження строку розгляду спору тих особливостей даного спору, що дають право на продовження строку його розгляду, оскільки за положеннями даної статті суддя самостійно вирішує питання про те, чи є той чи інший випадок винятковим, з урахуванням конкретних обставин даної справи, в тому числі її складності, кількості учасників судового процесу, значного обсягу доказів, які підлягають збиранню та оцінці, тощо.
Разом з тим, ухвала про продовження строку вирішення спору виноситься тим же складом суду, який розглядає справу по суті.
При винесенні ухвали суду від 08.09.2017 року, якою продовжено розгляд справи на 15 днів та відкладено її розгляд, судом враховано відсутність інакшої процесуальної можливості відкласти розгляд спору у даній справі, в тому числі щодо поданого відповідачем 05.09.2017 року через канцелярію суду клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача КП “Ужгородпарквідео” та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, якими на думку відповідача, обґрунтовано право власності КП “Ужгородпарквідео” на обладнання, вимога щодо повернення якого заявлена у даному спорі.
В частині зазначених представником відповідача недоліків у поданому представником позивача 05.09.2017 року клопотанні про продовження строку розгляду спору у даній справі, а саме, наявності підтертостей у даті та номері його подання суд констатує наступне.
Відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації № 28 від 20.02.2013 року (із наступними змінами) позовні заяви, апеляційні, касаційні скарги, судові справи, а також інші документи і матеріали, що стосуються розгляду справ у суді, приймає та реєструє в автоматизованій системі канцелярія суду відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Для вхідного процесуального документа під час реєстрації автоматизована система документообігу суду генерує реєстраційний номер, що автоматично заноситься до реєстраційної картки.
На першому аркуші вхідного документа у правому нижньому куті або вільному від тексту місці проставляється реєстраційний штамп, у якому зазначаються дата реєстрації, реєстраційний номер, підпис особи, яка зареєструвала документ.
З врахуванням наведених норм, правильність за зазначення реквізитів, згідно яких до суду було подано та в подальшому зареєстровано конкретний документ залежить від працівника канцелярії суду, який здійснює прийом та реєстрацію вхідної кореспонденції, а не від головуючого у конкретній справі судді, якій такий документ передається вже після здійснення його прийому та реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.
Дійсно, у поданому представником позивача через канцелярію клопотанні б/н від 05.09.2017 року міститься виправлення у накладеному працівником канцелярії суду штампі при прийняття та реєстрації такого документу в частині зазначення дати, якою вказаний документ зареєстрований у системі діловодства господарського суду. Допущення такої технічної описки не впливає на дату реєстрації вказаного документу, а саме, 05.09.2017 року, оскільки до вказаного клопотання автоматизованою системою документообігу суду сформовано протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду саме 05.09.2017 року.
Аргументи представника відповідача щодо не вирішення в ухвалі суду від 08.09.2017 року поданого відповідачем через канцелярію суду 05.09.2017 року клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору КП “Ужгородпарквідео” судом до уваги не приймаються, оскільки за положеннями ст. 27 ГПК України та постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року з наступними змінами до неї, питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду під час розгляду справи. У даному випадку 08.09.2017 року суддя Пригара Л.І. розгляд справи не здійснювала, а тільки винесла ухвалу про відкладення розгляду справи на інший термін, враховуючи ту обставину, що судове засідання 05.09.2017 року фактично не відбулося у зв'язку із її хворобою. При цьому, ст. 69 ГПК України не забороняє вирішення питання про продовження строку розгляду справи в ухвалі, винесеній не в процесі розгляду справи (судовому засіданні).
Твердження представника відповідача про те, що подання представником позивача клопотання про продовження строку від 05.09.2017 року відбулося за проханням головуючого у справі судді, висловленим у неофіційний спосіб під час її перебування з 05.09.2017 року по 07.09.2017 року на лікарняному, та має наслідком виникнення привілеїв позивача при розгляді даної справи, судом до уваги не приймається.
Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Жодного підтверджуючого документу щодо нібито висловленого головуючим суддею у даній справі прохання до представника позивача про подання ним клопотання на продовження строку розгляду спору у даній справі чи вчинення інших дій, спрямованих на надання представнику позивача привілеїв при розгляді даної справи, ні відповідачем, ні його представником суду не подано, до матеріалів заяви про відвід не долучено.
З врахуванням вищевказаного, наведені в заяві обставини щодо упередженості судді Пригари Л.І. під час розгляду даної справи є надуманими, не мотивованими, безпідставними, припущення заявника не підтверджені належними та допустимими доказами та не відповідають дійсності, а тому не можуть бути підставою для відводу судді в розумінні статті 20 Господарського процесуального кодексу України і не свідчать про упередженість судді. В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ТрансКом” ОСОБА_4 про відвід судді належить відмовити.
Разом з тим, статею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною ОСОБА_5 України (Закон України від 17.07.1997 року), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який серед іншого, полягає в усуненні всіх розумних сумнівів сторін та сторонніх осіб щодо безсторонності такого суду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).
За приписами ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_5 України.
Положеннями ст. ст. 6, 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Статею 10 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.
ОСОБА_5 суддів України від 04.02.2016 року № 1 був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики (далі - Коментар).
В цьому Коментарі зазначено, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.
В Коментарі до статті 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
У п. 1.2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 22.12.2011 року № 18 (із наступними змінами) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" викладено правову позицію про те, що питання про відвід судді вирішується судом у тому складі, який розглядає справу. Отже, якщо справа розглядається суддею одноособово, відповідне питання вирішується саме цим суддею у нарадчій кімнаті. У такому ж порядку вирішується питання про самовідвід суддів. Форми заявлення самовідводу судді процесуальним законом не передбачені. Отже, достатнім є зазначення про це у відповідній ухвалі, винесеній згідно з частиною п'ятою статті 20 ГПК та з урахуванням вимог статті 86 названого Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на розгляд її справи безстороннім судом та з метою виключення сумнівів щодо неупередженого розгляду справи, суд вважає за необхідне задовільнити самовідвід головуючого судді Пригари Л.І. від розгляду справи № 907/558/17 та передати справу на повторний автоматизований розподіл у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 2-1, 20, 86 Господарського процесуального кодексу України,
1. В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ТрансКом” ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Пригара Л.І. від розгляду справи № 907/558/17 відмовити.
2. Задовольнити самовідвід головуючого судді господарського суду Закарпатської області Пригари Л.І. від розгляду справи № 907/558/17.
3. Передати справу № 907/558/17 для визначення складу суду в автоматизованому порядку, встановленому ч. 3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Пригара Л.І.