"25" вересня 2017 р. Справа № 907/632/17
За позовом Відділу культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області, м. Мукачево
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Мукачівської міської ради Закарпатської області, м. Мукачево
ДО фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Мукачево
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закарпатський обласний театр драми та комедії, м. Мукачево
ПРО розірвання Договору оренди майна, що належить до комунальної власності №2/1 від 01.01.2013 та повернення предмету оренди,
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача - Ільтьо І.І., представник за довіреністю від 30.08.2017 №322/19;
від відповідача - не з'явився;
від третіх осіб - не з'явився
Відділ культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області, м. Мукачево звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Мукачево про визнання недійсним Договору про розірвання Договору оренди майна, що належить до комунальної власності №2/1 від 01.01.2013 та повернення предмету оренди.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.08.2017 порушено провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Мукачівську міську раду Закарпатської області, м. Мукачево та призначено до розгляду на 12.09.2017.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.09.2017 залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закарпатський обласний театр драми та комедії, м. Мукачево, зобов'язано позивача надіслати даній особі копію позовної заяви, докази чого подати суду. Розгляд справи відкладено на 25.09.2017.
Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Разом з тим, подав суду клопотання про зміну предмету позову, за змістом якої просить суд змінити предмет позовних вимог в частині зазначення адреси місцезнаходження нерухомого майна, нежитлових вбудованих приміщень - з АДРЕСА_1 на вірну - АДРЕСА_2, оскільки при поданні позовної заяви, ним було допущено помилку в її зазначенні, у підтвердження чого подав для долучення до матеріалів справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Крім того, на виконання вимог ухвали суду, представником позивача надано суду докази надіслання третій особі без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закарпатському обласному театру драми та комедії, за адресою: 89600, м. Мукачево, АДРЕСА_2 копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Від відповідача до початку судового засідання на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла письмова заява про відкладення судового засідання на інший термін для надання додаткового часу на виконання вимог ухвали суду в частині подання витребуваних судом документів.
Треті особи письмового пояснення по суті позовних вимог не подали, своїх повноважних представників у судове засідання не направили.
Аналізуючи подане позивачем клопотання про часткову зміну предмету позову від 12.09.2017 суд констатує наступне.
Позивачем при зверненні до суду з позовною вимогою про зобов'язання повернути нежитлові вбудовані приміщення помилково зазначено, що такі розміщуються за адресою: АДРЕСА_1, чим допущено помилку, оскільки, як вбачається з фактичних обставин справи, нежитлові вбудовані приміщення розміщуються за адресою: АДРЕСА_2, м. Мукачево, а тому позивач просить суд прийняти заяву про часткову зміну предмету позову, виклавши вказану позовну вимогу у наступній редакції: «Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути відділу культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради нежитлові вбудовані приміщення, що розміщені за адресою АДРЕСА_2, м. Мукачево, Закарпатська область, у належному стані за відповідним актом приймання-передачі».
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до п. 3.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова) передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.
Згідно з п. 3.11 Постанови збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).
Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку (п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Отже, суд дійшов висновку, що подана представником позивача заява про часткову зміну предмету позову є заявою про виправлення помилки в тексті позовної заяви, у зв'язку з чим, суд відмовляє у її прийнятті, а позовні вимоги підлягають викладенню у відповідності до заяви позивача щодо зазначення належної адреси спірного орендованого майна.
Разом з тим, статтею 89 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішення (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), або мають технічний характер. Вирішення питань, пов'язаних з виправленням описок чи арифметичних помилок, не потребує обов'язкового розгляду в судовому засіданні з викликом представників сторін. Відповідні процесуальні дії оформлюються ухвалами, які надсилаються учасникам судового процесу у встановленому законом порядку.
При цьому, судом встановлено, що при друкарському наборі тексту ухвали Господарського суду Закарпатської області від 12.09.2017 судом допущено описку, виправлення якої не зачіпає суті прийнятого судом рішення. З огляду на що, зазначену у її описовій та резолютивній частинах адресу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закарпатського обласного театру драми та комедії, зазначено м. Мукачево, АДРЕСА_1, слід замінити на вірну адресу: „м. Мукачево, АДРЕСА_2".
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
Оскільки необхідність витребувати додаткові докази перешкоджає вирішенню спору по суті в даному судовому засіданні, то суд вважає необхідним розгляд справи відкласти.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 77, 86, 89 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України),
1. Відмовити у прийнятті заяви про зміну предмету позову.
2. Виправити описку, допущену в описовій та резолютивній частинах ухвали Господарського суду Закарпатської області від 12.09.2017 по справі №907/632/17, де адресу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закарпатського обласного театру драми та комедії, м. Мукачево, АДРЕСА_1, замінити на адресу „м. Мукачево, АДРЕСА_2".
2.1. В решта частині ухвалу суду від 12.09.2017 по справі №907/632/17 залишити без змін.
3. Розгляд справи відкласти на "11" жовтня 2017 р. на 14:30 год.
Засідання відбудеться у приміщенні суду за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, каб. 307.
4. Зобов'язати до дня розгляду справи подати повторно суду:
Відповідача : письмове пояснення по суті спору з доказами в його обґрунтування та копію Витягу про реєстрацію юридичної особи.
Третіх осіб: письмове пояснення по суті спору з доказами в його обґрунтування та копію Витягу про реєстрацію юридичної особи.
5. Сторонам направити своїх повноважних представників в судове засідання надавши їм відповідні довіреності, які будуть залучені до матеріалів справи. Суд звертає увагу сторін, що вони не позбавлені права направити витребувані документи та пояснення по суті спору на адресу суду поштовим відправленням або подати їх через канцелярію суду. В свою чергу, будь-які документи (кожна сторінка), які подаються сторонами до суду, мають бути належним чином засвідчені підписом особи, яка уповноважена на засвідчення відповідності копій оригіналам, прошиті, пронумеровані, посвідчені датою та скріплені печаткою підприємства, установи, організації.
6. Попередити сторони, що у випадку ненадання витребуваних доказів, документів, або у випадку нез'явлення в судове засідання представників сторін, позов відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України може бути розглянутий за наявними у справі матеріалами.
7. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.
Суддя О.Ф. Ремецькі