61022, м.Харків, пр. Науки, 5
25.09.2017р. Справа №905/1684/17 за позовом: Приватного підприємства «Крос'с», м.Дніпро
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м.Маріуполь
про стягнення 220275 грн
Суддя: Паляниця Ю.О.
Позивач, Приватне підприємство «Крос'с», м.Дніпро звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м.Маріуполь про стягнення 220275 грн.
Ухвалою суду від 24.07.2017р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/1684/17.
22.09.2017р. Приватне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод», м.Маріуполь звернулось до господарського суду із зустрічним позовом до Приватного підприємства «Крос'с» про визнання недійсним договору про надання послуг по охороні та супроводженню вантажів №16000611 від 11.07.2016р., укладеного між Приватним акціонерним товариством «Єнакієвський металургійний завод» та Приватним підприємством «Крос'с».
Розглянувши зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд зазначає про наступне:
За приписами ст.60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів. Вказана норма імперативно встановлює, що зустрічна позовна заява подається за загальними правилами подання позовів. Тобто, зустрічний позов повинен бути поданий з додержанням вимог ст.ст.54-58 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту подання такого позову.
Відповідно до ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно із п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Отримання усіма учасниками судового процесу позовної заяви з доданими до неї документами є обов'язковою передумовою розгляду справи судом.
Проте, всупереч вищезазначеної статті позивачем не подано доказів надсилання відповідачу копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів.
За приписами п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду у разі, якщо заявником не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом ст.8 зазначеного нормативно-правового акту враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п.3.1 постанови №7 від 21.02.2013р. пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Проте, відповідачем до матеріалів зустрічного позову не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
У прохальній частині зустрічного позову відповідачем викладено клопотання про звільнення Приватного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод» від сплати судового збору у зв'язку з тяжким фінансовим станом та захопленням всього майна, документації та виробничих потужностей Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» представниками так званої «Донецької народної республіки», що підтверджується внесеною до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017050150000803 інформацією про кримінальне правопорушення за заявою Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод».
Проте, в обґрунтування вказаної заяви жодних доказів не надано.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» про звільнення від сплати судового збору.
Водночас, суд зазначає, що доступ до правосуддя в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
При цьому, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Необхідність сплати судового збору, встановлена для всіх суб'єктів нормами Господарського процесуального кодексу України, не може тлумачитися як обмеження права доступу до суду у розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства має правовим наслідком відмову у прийнятті позовної заяви до розгляду та повернення її заявнику.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013р. у справі «ОСОБА_1 проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено Господарським процесуальним кодексом України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства має правовим наслідком відмову у прийнятті позовної заяви до розгляду та повернення її заявнику.
За приписами п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
За таких обставин, приймаючи до уваги неподання доказів надсилання відповідачеві копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів, відсутність підстав для звільнення заявника від сплати судового збору за подання зустрічного позову, з огляду на приписи ст.57, п.п.4, 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов та додані до нього документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись п.п.2, 3 ч.1 ст.57, п.п.4, 6 ч.1, ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м.Маріуполь до Приватного підприємства «Крос'с», м.Дніпро про визнання недійсним договору про надання послуг по охороні та супроводженню вантажів №16000611 від 11.07.2016р., укладеного між Приватним акціонерним товариством «Єнакієвський металургійний завод» та Приватним підприємством «Крос'с», і доданий до неї документ заявнику без розгляду.
Додаток (тільки заявнику): зустрічна позовна заява з додатками.
Суддя Ю.О.Паляниця