Копія
Справа № 683/1147/16-ц
Провадження № 22-ц/792/1749/17
25 вересня 2017 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого судді Ярмолюка О.І.,
суддів Пастощука М.М., Спірідонової Т.В.,
секретар Задвірний В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, ОСОБА_2 про припинення дій, які порушують майнові права, визнання рішень про впорядкування адресного господарства й оформлення права власності незаконними та їх скасування, відновлення правовідносин за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 6 вересня 2017 року про закриття провадження у справі,
встановила:
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області (далі - Міськвиконком), ОСОБА_2 про припинення дій, які порушують майнові права, визнання рішень про впорядкування адресного господарства й оформлення права власності незаконними та їх скасування, відновлення правовідносин.
ОСОБА_1 зазначила, що з 1970 року вона перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, за час якого сторони набули житловий будинок із господарськими будівлями по АДРЕСА_1. Це нерухоме майно належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя, натомість Міськвиконком прийняв рішення від 30 серпня 2007 року № 387 п. 2 «Про впорядкування адресного господарства» та від 11 жовтня 2007 року № 476 п.3 «Про оформлення права власності», внаслідок чого фактично без згоди позивача був проведений поділ указаного домоволодіння. Міськвиконком вийшов за межі наданих йому повноважень, що призвело до порушення сімейних і майнових прав позивача.
За таких обставин ОСОБА_1 просила суд припинити дії Міськвиконкому та ОСОБА_2, які порушують її сімейне право самостійно володіти та розпоряджатися спільною власністю подружжя, визнати вказані рішення Міськвиконкому незаконними та скасувати їх, відновити правовідносини сторін, які існували до прийняття Міськвиконкомом вказаних рішень.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 6 вересня 2017 року провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Суд виходив з того, що позивач оскаржує правові акти суб'єкта владних повноважень, а тому між сторонами виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Сторони, які в установленому порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з'явилися.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З висновком суду про закриття провадження у справі погодитися не можна з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення -публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається такий спір, який виник із позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Отже основною визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні. Сторони в адміністративному спорі ще до його виникнення повинні перебувати у відносинах вертикального підпорядкування.
З огляду на положення статей 1 та 15 ЦПК України, статті 2 КАС України не вважається публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом держаної влади та/або органом місцевого самоврядування та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому фізична особа звернулася до суду за захистом права не публічного, а цивільного. У такому випадку це спір про цивільне право, хоча в спорі й бере участь суб'єкт публічного права.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 16 серпня 2017 року (справа № 6-782цс17), яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні цих норм права.
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 21 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», ураховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом держаної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Матеріали справи вказують на те, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом на захист своїх цивільних прав. При цьому вона пред'явила вимоги й до іншої фізичної особи - подружжя ОСОБА_2
Предметом спору у справі, що розглядається, є право ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на домоволодіння по АДРЕСА_1.
Отже цей спір є приватноправовим і має розглядатись у порядку цивільного судочинства, хоча в ньому й бере участь суб'єкт публічного права - Міськвиконком.
Висновок суду про підвідомчість цієї справи суду адміністративної юрисдикції не відповідає вимогам процесуального закону, тому згідно з п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України оспорювана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 6 вересня 2017 року про закриття провадження у справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/ О.І. Ярмолюк
Судді: /підпис/ М.М. Пастощук
/підпис/ Т.В. Спірідонова
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції - Андрощук Є.М.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 59