Справа № 415/5698/17
Провадження № 2-к/415/4/17
щодо визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні
21.09.17 р. м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Коваленко Н.В., розглянувши клопотання Департаменту майнових і земельних відносин Воронезької області про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Калачєєвського районного суду Воронезької області від 11 квітня 2016 року про спонукання до продажу земельної ділянки ОСОБА_1, -
До Лисичанського міського суду Луганської області від Головного територіального управління юстиції у Луганській області надійшли матеріали за клопотанням Департаменту майнових і земельних відносин Воронезької області про визнання і надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Калачєєвського районного суду Воронезької області від 11 квітня 2016 року про спонукання до продажу земельної ділянки ОСОБА_1
Ознайомившись із вказаними матеріалами, суд зазначає наступне.
Провадження у справах про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні врегульовано розділом VIII ЦПК України та Законом України «Про міжнародне приватне право».
Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарчих правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Відповідно до статті 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.
Отже, суд при розгляді вищевказаного клопотання керується також Мінською Конвенцією про правову допомогу та правові відносини по цивільним, сімейним та кримінальним справам від 22.01.1993 року, ратифікованою Верховною Радою України від 10.11.1994 року, яка вступила в законну силу для України 14.04.1995 року , Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965 року), Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, яка затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 року, № 1092/5/54.
Мінською Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладеною державами - членами СНД у м. Мінську 22 січня 1993 року, визначено порядок визнання і допуску до виконання рішень, постановлених судами держав СНД. Мінська Конвенція була ратифікована Верховною Радою України, тому її положення обов'язкові для виконання на території України.
Згідно з ч. 1 ст. 53 Мінської Конвенції клопотання про дозвіл примусового виконання рішення подається в компетентний суд Договірної Сторони, де рішення підлягає виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 394 Цивільного процесуального кодексу України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити: ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження; ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні; мотиви подання клопотання.
Згідно частини 1 статті 392 Цивільного процесуального кодексу України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 394 ЦПК України якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання; 2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні); 3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи; 4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше); 5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником); 6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Як вбачається з тексту рішення Калачєєвського районного суду Воронезької області від 11.04.2016 р., відповідач ОСОБА_1. В.П. в судове засідання не з'явилась, судова кореспонденція повернута в суд без вручення адресату у зв'язку з відсутністю обміном між Російською Федерацією та Україною.
Суд зазначає, що порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном, а рівно повідомлення у належній формі іноземних учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965, яка є чинною в Україні згідно з Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 р. № 2052-ІІІ, із заявами та застереженнями. Дата приєднання України до Конвенції - 19.10.2000 року. Дата приєднання Російської Федерації до Конвенції - 15.11.2001 року.
Відповідно до ст. 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: 1) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, 2) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, 3) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.
Проте, в клопотанні та доданих до нього документах, відсутні будь-які дані про дотримання встановленого порядку вручення відповідачу документів та вчинення щодо нього інших процесуальних дій.
Згідно ч.4 ст. 394 ЦПК України, суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цієї главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.
Таким чином, враховуючи, що клопотання та додані до них документи не містять відомостей про те, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи, суд вважає за необхідне клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду залишити без розгляду та повернути особі, яка його подала.
Керуючись ст.ст.208,-210, 390, 394 ЦПК України, суд -
Клопотання Департаменту майнових і земельних відносин Воронезької області про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Калачєєвського районного суду Воронезької області від 11 квітня 2016 року про спонукання до продажу земельної ділянки ОСОБА_1 - залишити без розгляду та повернути заявнику разом з документами, що додано до нього.
Роз'яснити особі, клопотання якої було залишено без розгляду, що після усунення обставин, що стали підставою для залишення клопотання без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Коваленко