Справа № 417/4655/17
Провадження № 2/417/359/17
про самовідвід судді
"27" вересня 2017 р. Суддя Марківського районного суду Дідоренко А.Е. ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Марківського районного територіального медичного об'єднання про зобов'язання вчинити певні дії,-
21.09.2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Марківського районного територіального медичного об'єднання про зобов'язання вчинити певні дії.
26.09.2017 року справа передана у провадження судді Дідоренко А.Е.
27 вересня 2017 року суддею Марківського районного суду Луганської області Дідоренко А.Е. заявлено самовідвід на підставі того, що суддею Дідоренко А.Е. 09.03.2017року винесено ухвалу суду про направлення підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в спеціалізований медичний заклад - Сватівську обласну психіатричну лікарню, для проведення йому стаціонарної судово-психіатричної експертизи (справа № 417/3835/17, 1-кс/417/34/17). Також в провадженні судді неодноразово перебували цивільні справи за заявою лікаря-психіатра Марківського районного територіального об'єднання ОСОБА_2 щодо надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, які були задоволені. Отже, зазначені вище обставини можуть призвести до неупередженості з боку судді при розгляді справи.
Статтею 24 ЦПК України передбачено порядок вирішення заяви про відвід, так в ч.2 цієї статті зазначено, що заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Оскільки провадження у даній справі ще не відкрито, то відповідно нема і суду, що розглядає справу, якому можна було б заявити відвід з підстав передбачених ст.20,21 ЦПК України, оскільки до відкриття провадження по справі суддя одноособово вирішує різні питання пов'язані з рухом справи. Тільки після відкриття провадження по справі та виходу судді в попереднє чи судове засідання оголошення складу суду, де суддя вже діє від імені суду, та йменується судом, роз'яснивши право особами, які беруть участь у справі на відвід судді і виникає право заявити відвід судді.
При здійсненні правосуддя суддя повинен бути не тільки незалежним та підкорюватися лише закону, а й безстороннім та неупередженим. При цьому на практиці можуть виникати певні об'єктивні підстави, за якими суддя може заявити самовідвід. Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення. Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обовязків.
Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов'язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву. Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради Європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.
Так при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі.
Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до ч.1 ст.23 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у ст.20,21 ЦПК України суддя зобов'язаний заявити собі самовідвід, що узгоджується з роз'ясненнями наданими інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2013 року №10-72/0/4-13.
При цьому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що з метою уникнення сумніву в об'єктивності та неупередженості питання про його самовідвід може бути вирішено до відкриття провадження у справі, якщо із матеріалів справи, що передана судді-доповідачу, убачається наявність підстав для самовідводу, передбачених ст.ст.20,21 ЦПК України.
Отже, дослідивши викладені у заяві мотиви та підстави для відводу, заява судді Марківського районного суду Луганської області Дідоренко А.Е. підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. ст.20-24 ЦПК України, суд,-
Заяву судді Марківського районного суду Луганської області Дідоренко А.Е. про самовідвід в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Марківського районного територіального медичного об'єднання про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Відвести суддю Дідоренко А.Е. від участі у розгляді цивільної справи №417/4655/17 за позовом ОСОБА_1 до Марківського районного територіального медичного об'єднання про зобов'язання вчинити певні дії.
Передати справу до канцелярії Марківського районного суду Луганської області для визначення іншому судді згідно порядку, встановленому ст. 11-1 ЦПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.Е. Дідоренко