Справа № 822/5897/15
21 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Боровицького О. А.
за участю:
секретаря судового засідання: Томашук А.В.,
позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Орлова О.М.,
представника відповідача: Черніюк Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Апеляційного суду Хмельницької області про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії,
у провадженні Вінницького апеляційного адміністративного суду знаходиться вищезазначена адміністративна справа.
Відповідно до ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 заяву про встановлення судового контролю задоволено частково.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач та відповідач - Державна казначейська служба України оскаржили його в апеляційному порядку.
В подальшому ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді-доповідачу Кузьмишину В.М., посилаючись при цьому на його упередженість. Заява мотивована тим, що Кузьмишин В.М. займає адміністративну посаду, а тому має певні стосунки з посадовими особами Державної казначейської служби України та перебуває у товариських відносинах з колишнім головою Апеляційного суду Хмельницької області.
Позивач в судовому засіданні підтримав свою заяву про відвід судді та просив її задовольнити.
Представники відповідачів заперечили проти доводів заяви, просили суд відмовити у її задоволенні та здійснювати розгляд справи у такому складі.
Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку що заява про відвід судді-доповідача Кузьмишина В.М. не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Підстави для відводу визначені частиною 1 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться:
1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 30 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований.
Крім того, статтею 6 КАС України кожному гарантовано право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Це положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Так, викладені в заяві судження позивача ОСОБА_1 не є підставою для відводу судді-доповідача у справі, оскільки не підпадають під норми ст. 27 КАС України та не свідчать про упередженість і необ'єктивність судді, оскільки ґрунтується виключно на суб'єктивних припущеннях та будь-якими доказами не підтверджується.
Отже, на підставі вищенаведеного колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позивачем жодного належного та допустимого доказу в розумінні статті 70 КАС України щодо наявності підстав для відводу судді-доповідача Кузьмишина В.М. в результаті розгляду вказаної справи до суду не надано.
Таким чином, зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку про те, що заява про відвід є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 254 КАС України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Кузьмишина Віталія Миколайовича відмовити.
Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Боровицький О. А.