Ухвала від 21.09.2017 по справі 820/3523/16

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 р.Справа № 820/3523/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Термолайф" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2016р. по справі № 820/3523/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Термолайф", ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу, визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Термолайф" та ОСОБА_1 звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати наказ ГУ ДФС у Харківській області № 49 від 15.01.2016 "Про проведення документальної позапланової перевірки ПРАТ "Термолайф"; визнати протиправними дії ГУ ДФС в Харківській області з проведення документальної позапланової перевірки приватного акціонерного товариства "Термолайф" з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному контракту № 01 від 25.06.2014, який укладено з ООО "Внешторгимпорт" (Російська Федерація) за період 01.01.2015 - 30.12.2015, по експортному контракту № 22L від 09.03.2011, який укладено з ООО "Термолайф РУС" (Російська Федерація) за період 01.01.2015 - 31.12.2015, по експортному контракту № 23L від 09.03.2011, який укладено з ООО "Термолайф РУС" (Російська Федерація), за період 01.01.2015 - 31.12.2015; визнати протиправними дії ГУ ДФС у Харківській області зі складання акту від 09.02.2016 № 42/20-40-22-07-08/34015182; визнати протиправними дії ГУ ДФС в Харківській області зі встановлення в акті перевірки від 09.02.2016 № 42/20-40-22-07-08/34015182 про результати документальної позапланової перевірки приватного акціонерного товариства "Термолайф" з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному контракту № 01 від 25.06.2014, який укладено з ООО "Внешторгимпорт" (Російська Федерація) за період 01.01.2015 - 30.12.2015, по експортному контракту № 22L від 09.03.2011, який укладено з ООО "Термолайф РУС" (Російська Федерація) за період 01.01.2015 - 31.12.2015, по експортному контракту № 23L від 09.03.2011, який укладено з ООО "Термолайф РУС" (Російська Федерація), за період 01.01.2015 - 31.12.2015; скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 13.05.2016 № НОМЕР_1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2016р. було відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2016р. та винести нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2016р. без змін.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 21.09.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на адресу податкового органу надійшли повідомлення відділення ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії” про виявлені факти порушень законодавчо встановлених строків розрахунків по імпортному контракту від 25.06.2014 №01 (лист від 07.07.2015 № 6248/4/07-5-1-БТ та від 07.08.2015 № 7415/4/07-5-1-БТ), по експортному контракту від 09.03.2011 №22L (лист від 08.07.2015 № 6377/4/07-5-2-БТ, лист від 08.09.2015 № 8251/4/07- 5-2 БТ, лист від 07.10.2015 № 9378/4/07-5-2 БТ, лист від 06.11.2015 № Ш75/4/07-5-2-БТ), по експортному контракту від 09.03.2011 №23 L (лист від 08.09.2015 № 8251/4/07-5-2-БТ), в яких банківською установою поставлено до відома податковий орган про порушення ПАТ "Термолайф" розрахункових операцій по зовнішній економічній діяльності, зокрема зазначено про виявлення фактів ненадходження в законодавчо встановлені строки товарів за імпортними операціями.

На підставі вищезазначеної інформації, контролюючим органом були складені запити “Про надання пояснень та їх документальних підтверджень” від 15.07.2015 року № 11298/10/20-33-22-06-20, від 15.07.2015 року № 11299/10/20-33-22-06-20, від 22.09.2015 року № 21 16/10/20-33-22-05-1 7, від 25.11.2015 року №5042/10/20-33-22-05-17, від 23.10.2015 №3576/10/20-33-22-05-17, які були направлені на адресу підприємства, що не заперечувалось позивачем(а.с.149-153).

У свою чергу ПрАТ “Термолайф” листом від 06.08.2015 № 475 (вх. 06.08.2015 № 1311/10) надано відповідь на вказані запити та додано копії документів (а.с. 154).

Наказом від 15.01.2016 року № 49 Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки, з огляду на ненадання ПрАТ “Термолайф” запитуваних документів у повному обсязі та на підставі отриманої від ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії” інформації про виявлені факти порушень підприємством законодавчо встановлених строків розрахунків по ЗЕД (а.с. 155).

Вказаний наказ було отримано головним бухгалтером підприємства 20.01.2016 року (а.с. 155)

На підставі направлень на перевірку від 18.01.2016 № 39 (бланк № 041553), від 18.01.2016 № 40 (бланк №041552) та відповідно до наказу від 15-01.2016 № 49, співробітниками ГУ ДФС у Харківській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, п, 61.2 ст. 61, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, пн.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.75.1 ст.75. п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, у період з 20.01.2016 року по 02.02.2016 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ “Термолайф” з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному контракту № 01 від 25.06.2014, який укладено з ООО "Внешторгимпорт" (Російська Федерація) за період 01.01.2015 - 31.12.2015, по експортному контракту № 22L від 09.03.2011, який укладено з ООО "Термолайф РУС" (Російська Федерація) за період 01.01.2015 - 31.12.2015, по експортному контракту №23 L від 09.03.2011, який укладено

з ООО "Термолайф РУС" (Російська Федерація) за період 01.01.2015-31.12.2015.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 09.02.2016 № 42/20-40-22-07-08/34015182 (а.с.29-48).

Перевіркою встановлено наступні порушення ПрАТ “Термолайф”:

- ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” по експортному контракту № 22 L 09.03-2011, по експортному контракту № 23L від 09.03.2011;

- ст. 2 Закону України від 23.09,1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" по імпортному контракту № 01 від 25.06.2014;

- ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю'" зі змінами та доповненнями, в частині порушення порядку декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України станом на 01.04.2015 по експортному контракту № 221- від 09.03.2011 та по експортному контракту № 23Ь від 09.03.2011, станом на 01.07.2015 по імпортному контракту № 01 від 25.06.2014 та по експортному контракту № 221. від 09.03.2011, станом на 01.10.2015 по експортному контракту № 221. від 09.03.2031, станом на 01.01.2016 по експортному контракту № 221 від 09.03.2011 та по експортному контракту №231. від 09.03.2011.

На підставі вказаного акту перевірки, контролюючим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 13.05.2016 № НОМЕР_1.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах своїх повноважень, з урахуванням норм чинного законодавства та правомірно виніс оскаржене податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме оскаржуваного наказу, підставами для його прийняття стало ненадання ПрАТ “Термолайф” у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, на підставі 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 п. 41.1 ст.41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст.62, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.75.1 ст.75,п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України.

У пункті 61.1. Податкового кодексу України в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України закріплено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений приписами статті 78 ПК України.

Так, відповідно до підпункту 78.1., 78.1.1, 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна перевірка була проведена суб'єктом владних повноважень на реалізацію наказу ГУ ДФС у Харківській області від 15.01.2016 року № 49 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ “Термолайф” від 15.01.2016 року № 49.

Підставою для призначення перевірки було ненадання в повному обсязі позивачем документів по валютним операціям за зовнішньоекономічними контрактами від 09.03.2011 року № 22L, 23L за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року (а.с. 155).

Відповідно до п.п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначено в абз. 2 п. 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245, який передбачає, що у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що податковим органом були складені запити “Про надання пояснень та їх документальних підтверджень” від 15.07.2015 року № 11298/10/20-33-22-06-20, від 15.07.2015 року№ 11299/10/20-33-22-06-20, від 22.09.2015 року № 21 16/10/20-33-22-05-1 7, від 25.11.2015 року №5042/10/20-33-22-05-17, від 23.10.2015 №3576/10/20-33-22-05-17, які були направлені на адресу підприємства, що не заперечувалось позивачем.(а.с.149-153).

У свою чергу ПрАТ “Термолайф” листами від 06.08.2015 № 475 (вх. 06.08.2015 № 1311/10) та № 778/1 від 14.12.2015 року надано відповіді на вказані запити та додано копії документів, які не містили повної інформації на запити та її документального підтвердження (а.с. 154)..

Колегія судів зазначає, що фактично письмові пояснення підприємства та документи на їх підтвердження до інспекції надано не в повному обсязі.

Тобто відповідач правомірно видав наказ про призначення позапланової документальної перевірки на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Таким чином, фактичний допуск посадових осіб відповідача до перевірки відбувся 20.01.2016 року після вручення посадовій особі позивача наказу та направлень, що не заперечувалось також позивачем.

Відповідно до положень п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи, наказ про проведення документально позапланової виїзної перевірки ПрАТ “Термолайф” № 49 від 15.01.2016 року та направлення на перевірку від 18.01.2016 року №39, 40 вручено представнику позивача за довіреністю 20.01.2016 року, а працівники податкового органу до перевірки були допущені без жодних застережень щодо форми отриманого наказу та направлень (а.с. 155-157). Вказана обставина також підтверджується і актом перевірки (а.с. 20).

Тобто зі сторони податкового органу не вбачається ні порушень положень пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, ні доказів того, що позивачем було оскаржено такий наказ до початку проведення перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року N 984 (далі - Порядок) акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.86.3 ст.86 Податкового кодексу України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 ПК України, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Положеннями п. 86.7 ст.86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Відповідно до положень п.6 розділу 4 Порядку за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Тобто, фактично в акті перевірки викладається суб'єктивна думка перевіряючого, його оціночні судження, щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства.

Акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо позивача, а лише містить інформацію про виявлені під час перевірки порушення.

Складення податковим органом акту перевірки узгоджується з приписами ст.86 Податкового кодексу України.

Що стосується винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення про накладення пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за не виконання зобовязань та порушення вимог валютного законодавства, колегія судів зазначає.

Відносини по зовнішній торгівлі та інших видах зовнішньоекономічної діяльності визначаються спеціальним законодавством, зокрема, Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті " передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валюші рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, падання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центральною органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Порядок відкриття банками рахунків клієнтів nа використання коштів за ними визначаються Інструкцією про порядок відкриття, використання І закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 Хе 492, зі змінами та доповненнями, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493.

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах від 12.11.2003 № 492, із змінами та доповненнями, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно з п, 5.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах від 12.11.2003 № 492, поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання коштів і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Нацбанку України на здійснення валютних операцій.

Зокрема, п. 5.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах від 12.11.2003 року № 492 передбачено, що кошти, перераховані із-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), повинні бути зараховані на поточний рахунок в іноземній валюті, через розподільні рахунки.

Відповідно до п.3 р.11 Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України”, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 555, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2004 за № 1511/10110, банк використовує розподільчі рахунки з мстою здійснення валютного контролю та обов'язкового продажу іноземної валюти відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з валютного регулювання.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999р. № 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999р. за № 338/3631, банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією па поточний рахунок останнього.

Поряд з цим, згідно ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР '"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті'' з урахуванням змін та доповнень, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно зі ст. 6 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” строки, зазначені у ст. 1 і ст. 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 06.11.2012 № 5480-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів виливу на грошово-кредитний ринок”: статтю 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"' доповнити повою частиною такого змісту:

"Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті".

Згідно Постанови Національного банку України від 01.12.2014 № 758 “Про врегулювання ситуації па грошово-кредитному та валютному ринках України”, встановлені: п.1: Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у срок, що не перевищує 90 календарних днів.” Строк дії з 01.12.2014 -03.03.2015.

Згідно Постанови Національного банку України від 03.03.2015 № 160 “Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України”, встановлено: “п.1: Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені і статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.” Строк дії з 04.03.2015 -03.06.2015.

Згідно Постанови Національного банку України від 03.06.2015 № 354 “Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України”., встановлено: “п.1: Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачеУ в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюїі", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.” Строк дії з 04.06.2015 -03.09.2015.

Згідно Постанови Національного банку України від 03.09.2015 № 581 “Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України”, встановлено: “п.1: Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях І та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.” Строк ДІЇ з 04.09.2015 -04.12.2015.

Згідно Постанови Національного банку України від 04.12.2015 № 863 “Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України”, встановлене “п.1: Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України ''Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.” Строк дії з 05.12.2015 -04.03.2016.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що між ПРаТ “Термолайф” (покупець) та ООО “Внешторгимпорт” (Російська Федерація) укладено контракт № 01 від 25.06.2014 року про поставку товару - частини центрифуги для утворення мінерального волокна зі сталі.

Станом на 01.01.2015 (згідно акта документальної планової виїзної перевірки від 22.12.2015 № 647/20-33-22-01-07/34015182) у ПРАТ "Термолайф” по імпортному контракту № 01 від 25.06.2014, який укладено з ООО "Внешторгимпорт" (Російська Федерація), обліковувалась поточна дебіторська заборгованість у сумі 389 658,00 рублів РФ з граничним строком надходження імпортної продукції: у сумі 50 000.00 рублів Росії- 12.03.2015, у сумі 158 662,00 рублів Росії-17.03.2015, у сумі 180 996,00 рублів Росії- 23.03.2015.

ПРАТ "Термолайф" на виконання вимог контракту № 01 від 25.06.2014 з валютного рахунку № 26004013005873 у ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії”. МФО 320627 перераховано попередню оплату за імпортний товар на загальну суму 2 455 590,54 рублів РФ (екв. 1 007 232.28 грн.), що не заперечувалось позивачем.

Таким чином, імпортна продукція (частини центрифуги для утворення волокна, УКТЗЕД НОМЕР_2. вали трансмісійні. УКТЗЕД НОМЕР_3) надійшла до України в сумі 2 845 248.54 рублів РФ (екв. 1 071 469,71 гри.), у тому числі у сумі 482 110,00 рублів РФ (екв. 182 232,76 грн.) з порушенням строків розрахунків, чим ПРАТ "Термолайф" порушено ст.2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями).

Також, ЗАТ "Термолайф" (з 29.08.2011 року перейменовано у ПРАТ “Термолайф”) - “Постачальник”, в особі директора ОСОБА_2 (з 13.07.2012 по день підписання акту перевірки - генерального директора ОСОБА_1О.) та ООО "Термолайф РУС" (Російська Федерація) - “Покупець”, в особі генерального директора ОСОБА_3, укладено контракт № 22L від 09.03.2011 про поставку товару - минераловатна продукція.

Станом на 01.01.2015 (згідно акту планової документальної перевірки від 22.12.2015 № 647/20-33-22-01-07/34015182) у ПРАТ "Термолайф" по зазначеному контракту обліковувалась поточна дебіторська заборгованість у сумі 10 389 731,68 рублів РФ з граничним строком надходження валютної виручки 22.02.2015 - 24.03.2015.

ПРАТ "Термолайф" в рамках виконання експортного контракту № 22L від 09.03.2011 па адресу нерезидента відвантажено продукції (плити мінераловатні тепдозвукоізоляційпі. УКТЗЕД НОМЕР_4) на загальну суму 22 595 688.67 рублів РФ (екв. 8 646 659,22 грн.) з граничним строком надходження валютної вирччки 12.05.2015 -21.03.2016.

Валютна виручка від підприємства - нерезидента ООО “Термолайф РУС” в сумі 20 520 041,22 рублів РФ (екв. 7 828 651,36 грн.) зарахована па розподільчий рахунок ПРАТ “Термолайф” № 26037013005873 у АТ “Сбербанк Росії”. МФО 320627 (з 15.10.2015 ПАТ “Сбербапк”, МФО 320627) та розподільчий рахунок № 26031001300697 в ПАТ “Європейський промисловий банк”. МФО 377090, з подальшим зарахуванням 25 % виручки на валютний рахунок ПРЛТ “Термолайф” № 26004013005873 у АТ “Сбербанк Росії”, МФО 320627 (з 15.10.2015 ПАТ “Сбербанк”, МФО 320627), валютний рахунок ПРЛТ “Термолайф” № 26008001300697 у ПАТ “Європейский промисловий банк”, МФО 377090, та обов'язковим продажем 75% валютних надходжень на МВРУ.

Валютна виручка в сумі 19 669 935,08 рублів РФ (еквівалент 7 535 816.36 грн.) надійшла від підприємства-нерезидепта із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків, чим ПРАТ “Термолайф” порушено ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в Іноземній валюті”, із змінами та доповненнями. Детальна інформація наведена у додатку № 3.

На суму заборгованості 19 669 935,08 рублів РФ ПРАТ “Термолайф” позовна заява до судових органів щодо стягнення заборгованості з нерезидента не подавалась.

Валютна виручка у сумі 6 719 139,69 рублів РФ, з граничним строком надходження 16.06.201 5 - 26.08.2015 у встановлені законодавством строки на Україну не надійшла.

Валютна виручка у сумі 1 323 412,02 рублів РФ, з граничним строком надходження 13.12.2015 - 28.12.2015 у встановлені законодавством строки на Україну не надійшла, чим ПРАТ "Термолайф" порушено ст.1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (ОСОБА_4 змінами та доповненнями). На суму заборгованості 1 323 412.02 рублів РФ ПРАТ “Термолайф” позовна заява до судових органів щодо стягнення заборгованості з нерезидента не подавалась.

Водночас, у зв'язку з невиконанням нерезидентом ООО "Термолайф РУС" (Російська Федерація) своїх зобов'язань по експортному контракту № 22L від 09.03.2011 ПРАТ "Термолайф" направлено до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України позовну заяву щодо стягнення заборгованості з нерезидента, яка прийнята Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово - промисловій палаті до провадження 25.08.2015 року (Постанова МКАС при ТПП по справі № 593 р/2015). Повісткою від 29.12.2015 № 9698/14-6 Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово -промисловій палаті повідомлено ПРЛТ "Термолайф" про розгляд 09.02.2016 справи № 593 р/2015.

Станом на 01.01.2016 по експортному контракту № 22L від 09.03.201 І у ПРАТ "Термолайф" обліковується дебіторська заборгованість у сумі 12 465 379,13 рублів РФ, у тому числі:

прострочена дебіторська заборгованість у сумі 6 719 139.69 рублів РФ з граничним строком надходження валютної виручки 16.06.2015 - 26.08.2015, по якій ПРАТ “Термолайф” отримано Постанову МКАС при ТПП України про прийняття до провадження справи по стягненню заборгованості з нерезидента;

прострочена дебіторська з заборгованість у сумі 1 323 412,02 рублів РФ з граничним строком надходження валютної виручки 13.12.2015 - 28.12.2015;

поточна дебіторська заборгованість у сумі 4 422 827,42 рублів РФ з граничним строком надходження валютної виручки 03.01.2016 - 23.03.2016.

Також, ЗАТ "Термолайф" (з 29.08.2011 ПРАТ “Термолайф”)- “Постачальник”, в особі директора ОСОБА_2 (з 13.07.2012 по день підписання акту перевірки - генерального директора ОСОБА_5О.) та ООО "Термолайф РУС" (Російська Федерація) - “Покупець”, в особі генерального директора ОСОБА_6., укладено контракт № 23L від 09.03.201 1 про надання транспортно-експедиційних послуг на території Російської Федерації.

Станом на 01.01.2015 (згідно акту планової документальної перевірки № 647/20-33-22-01-07/34015182 від 22.12.2015) у "ПРАТ "Термолайф" по зазначеному контракту обліковувалась поточна дебіторська заборгованість у сумі 5 438 703,56 рублів РФ з граничним строком надходження валютної виручки 16.03.2015 -31.03.2015.

Протягом перевіреного періоду ПРАТ "Термолайф" в рамках, виконання експортного контракту № 23L від 09.03.2011 надано нерезиденту транспортно-експедиційних послуг на загальну суму 7 510 028,30 рублів РФ (екв. 2 755 159,38 гри.).

Валютна виручка від підприємства-нерезидента ООО “Термолайф РУС” в сумі 9220 720,18 рублів РФ (екв. 3518 160,09 грн.) зарахована па розподільчий рахунок ПРАТ “Термолайф”'№ 26037013005873 у АТ “Сбербанк Росії”. МФО 320627 {з 15.10.2015 ПАТ “Сбербанк”. МФО 320627) та розподільчий рахунок № 26031001300697 в ПАТ “Свропейський промисловий банк”. МФО 377090, з подальшим зарахуванням 25 % виручки на валютний рахунок ПРАТ “Термолайф” № 26004013005873 у АТ “Сбербанк Росії”. МФО 320627 (з 15.10.2015 ПАТ “Сбербанк”, МФО 320627), валютний рахунок ПРАТ “Термолайф” № 26008001300697 у ПАТ “Свропейский промисловий банк”, МФО 377090, та обов'язковим продажем 75% валютних надходжень на МВРУ.

Валютна виручка в сумі 4 469 951,30 рублів РФ (еквівалент 1 918 701.75 грн.) надійшла від підприємства-нерезидента із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків, чим ПРАТ “Термолайф” порушено ст. 1 Закону України від 23,09.1994 № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Валютна виручка у сумі 1 820 987,33 рублів РФ з граничним строком надходження 29.11.2015 у встановлені законодавством строки розрахунків на Україну не надійшла, чим ПРАТ "Термолайф" порушено ст. і Закону України від 23 вересня 1994 року №1 85/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Станом на 01.01.2016 по експортному контракту № 23Ь від 09.03.2011 у ПРАТ"Термолайф” обліковується дебіторська заборгованість у розмірі 3 728 011.68 рублів РФ, у тому числі:

у сумі 1 820 987.33 рублів РФ - граничний строк надходження валютної виручки по якій

сплинув 29.П.20І 5:

у сумі 1 907 024.35 рублів РФ з граничним строком надходження валютної виручки

27.01.2016-30.03.2016.

Висновки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків по контрактах № 01 від 25.06.2014, №22L від 09.03.2011, № 23 L від 09.03.2011 підприємством не отримувались, доказів на спростування чого позивачем до суду також не надано.

В перевіряємому періоді ПРАТ "Термолайф" по контрактах № 01 від 25.06.2014. № 22L, від 09.03.2011. № 23L від 09.03.2011 не здійснювало операцій, які потребують отримання ліцензій Національного байку України.

У відповідності до статті 4 Закону України від 23 вересня 1994 N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в Іноземній валюті", із змінами та доповненнями порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених, статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей і і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми, неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття до розгляду судом. Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортними контрактами, терміни, передбачені ст. І цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порум.іення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці сгроки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями і і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Тобто, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що за змістом частини четвертої названої статті Закону у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, закон передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме - прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Відтак, підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків рішення суду про задоволення позову.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду, яка викладена в ухвалі від 16 лютого 2016 року по справі К/800/43405/15.

Крім того, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням підстав припинення провадження у справі. Зокрема, якщо такою підставою є заява позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстави для поновлення строків та нарахування резиденту пені відсутні.

Аналогічна позиція викладена в Постановах Верховного суду України від 27.02.2013р. по справі №21- 387а11, від 13.02.2013р. по справі №21-422а11.

Разом з цим, згідно ч. 7 статті 6 Закону від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР, а редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

В матеріалах справи відсутні довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору, які б підтверджували наявність форс-мажорних обставин.

Окрім того, інформація щодо наявності форс-мажорних обставин під час виконання зовнішньоекономічних контрактів № 01 від 25.06.2014. № 22L, від 09.03.2011, № 23L від 09.03.2011 ПРАТ “Термолайф” не надавалась, як під час проведення перевірки, так і в ході судових засідань.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Термолайф" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2016р. по справі № 820/3523/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_4

Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8

Повний текст ухвали виготовлений 26.09.2017 р.

Попередній документ
69136936
Наступний документ
69136938
Інформація про рішення:
№ рішення: 69136937
№ справи: 820/3523/16
Дата рішення: 21.09.2017
Дата публікації: 29.09.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: