26 вересня 2017 р. Справа № 815/3427/17
Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
при секретаріОСОБА_4
за участю сторін:
Представник позивачаОСОБА_5 (довіреність)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування п. 2 наказу від 07.06.2017 року № 11-дс, -
встановиЛА:
Позивач, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду у з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування п. 2 наказу від 07.06.2017 року № 11-дс.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано п. 2 наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 07.06.2017 року № 11-дс „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” щодо оголошення ОСОБА_6 суворої догани.
Головне управління ДФС в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 08 серпня 2017 року по справі № 815/3427/17 та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6, на службі в органах податкової міліції перебував з 2009 року.
27.03.2009 року наказом ДПА в Одеській області №253-о «Про призначення ОСОБА_6В.» позивача призначено на посаду оперуповноваженого відділення протидії незаконному відшкодуванню ПДВ відділу податкової міліції державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на період відпустки по догляду за дитиною та досягнення нею віку трьох років основного працівника ОСОБА_7 з 23 грудня 2008 року по 20 липня 2009 року.
01.03.2017 року Наказом ГУ ДФС в Одеській області № 60-о «Про призначення співробітників податкової міліції», капітана податкової міліції ОСОБА_6 призначено на посаду старшого оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.
11 квітня 2017 року відбулася оперативна нарада оперативного управління ГУ ДФС в Одеській області щодо підсумків роботи територіальних, структурних підрозділів ОУ ГУ ДФС в Одеській області за січень-березень 2017 року та перспективи роботи на другий квартал 2017 року.
Відповідно до протоколу оперативної наради від 11.04.2017 року №7, ОУ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області за січень-березень 2017 року виявлено 6 правопорушень. Встановлено що оперативне управління ДПІ у Малиновському районі має одні з найгірших показників по відшкодуванню збитків по кримінальним провадженням, так, загальна сума коштів відшкодованих за січень-березень становить 255 тис. грн. (з них 75 тис. грн. у березні). Протягом січня-березня оперативними управліннями ГУ ДФС в Одеській області взагалі не проводилася робота по виявленню конвертаційних центрів, відсутні напрацювання.
Також, протоколом оперативної наради від 11.04.2017 №7 ухвалено керівникам оперативних підрозділів апарату ОУ ГУ ДФС в Одеській області та територіальних підрозділів податкової міліції м. Одеси та області проаналізувати результати діяльності у 1 кварталі 2017 року та надати до штабу ОУ ГУ ДФС в Одеській області пропозиції щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, що допустили неналежне виконання службових обов'язків. Крім того, ухвалено, на підставі пропозицій отриманих від керівників територіальних підрозділів податкової міліції м. Одеси та області, керівників апарату ОУ ГУ ДФС в Одеській області, організувати проведення службових розслідувань з питань неналежного виконання службових обов'язків окремими співробітниками податкової міліції.
На виконання вказаного протоколу оперативної наради ОУ ГУ ДФС в Одеській області від 11.04.2017 №7 начальник оперативного управління ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, рапортом від 24.04.2017 року №1782/8/15-52-21-03, доповів що по матеріалам старшого оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів ОСОБА_6 за перший квартал 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено жодного правопорушення, до Державного бюджету кошти не надходили, але на протязі 2017 року по матеріалам кримінального провадження здійснено вилучення ТМЦ на суму 14 400 тис. грн. До рапорту начальник оперативного управління ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області додано довідку про результати роботи ОСОБА_6 у якій відображено вищезазначене.
На виконання протоколу оперативної наради ОУ ГУ ДФС в Одеській області від 11.04.2017 №7, на підставі рапорту начальника оперативного управління ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо неналежного виконання службових обов'язків співробітниками ОУ ДПІ у Малиновському районі, керуючись ст.ст. 12-14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 №3460-ІУ наказом ГУ ДФС в Одеській області від 21.04.2017 №1187 «Про проведення службового розслідування» призначено службове розслідування відносно співробітників територіальних підрозділів податкової міліції ГУ ДФС в Одеській області за фактом неналежного виконання службових обов'язків, у тому числі і відносно старшого оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області капітана податкової міліції ОСОБА_6
У ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідно до рапорту начальника оперативного управління ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, ОСОБА_6 протягом 2016 року та 1 кварталу 2017 року мав неадекватні вимогам керівництва показники службової та оперативної діяльності.
Вищезазначене дало підставу відповідачу зробити висновок про неналежне виконання службових обов'язків протягом 2016 та першого кварталу 2017 року з боку старшого оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області капітана податкової міліції ОСОБА_6
07.06.2017 року наказом ГУ ДФС в Одеській області №11-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за результатами проведеного службового розслідування за неналежне виконання своїх службових обов'язків, що виразилося у невиконанні п.п.2.1.1.- 2.1.6. посадової інструкції позивача та вимог п.1 ст.7 Закону України «Про оперативно розшукову діяльність» протягом грудня 2016 - березня 2017 року, старшому оперуповноваженому відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області капітану податкової міліції ОСОБА_6 оголошено сувору догану.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що п. 2 наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 07.06.2017 року № 11-дс „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” щодо оголошення ОСОБА_6 суворої догани є протиправним, а тому, наявні підстави для задоволення позову. Колегія суддів погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV (далі Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Обґрунтовуючи свою позицію відповідач вказує на порушення позивачем службової дисципліни, яка виявилась у невиконанні п.п.2.1.1.- 2.1.6. посадової інструкції позивача та вимог п.1 ст.7 Закону України «Про оперативно розшукову діяльність» протягом грудня 2016 - березня 2017 року.
Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Однак, відповідачем під час прийняття оскаржуваного наказу, не було враховано результати попередньої служби, характеристики та професійні навики позивача, заходів для всебічного службового розслідування відносно позивача для з'ясування всіх обставин справи, встановлення відсутності чи наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку проведено не було, відповідачем не було достовірно встановлено факту вчинення позивачем саме дисциплінарного проступку, в оскаржуваному наказі не конкретизовано в чому саме полягало допущення позивачем порушення вимог Дисциплінарного статуту. Доказів на спростування вказаного відповідачем не надано.
За приписами ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ накладаються саме за порушення службової дисципліни. Однак, наявність такого факту під час розгляду справи доведено не було.
Суд зазначає, що згідно посадової інструкції позивача, а саме п.п.2.1.1.- 2.1.6. визначено пріоритетні напрямки роботи посадової особи, а саме:
відпрацювання транзитно - конвертацій них груп та їх користувачів - підприємств реального сектору економіки (п.2.1.1.);
виявлення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним відшкодуванням ПДВ та незаконним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість (п.2.1.2.);
протидія розкраданню бюджетних коштів та їх легалізація (п.2.1.3.);
протидія незаконному обліку підакцизних товарів (п.2.1.4.);
виявлення кримінальних правопорушень у митній сфері (п.2.1.5);
виявлення схем ухилення від сплати податків фізичними особами із значними статками (п.2.1.6.).
Під час проведення службового розслідування, відповідачем не було досліджено та зазначено, які саме дії не було вчинено позивачем в порушення вищезазначених вимог посадової інструкції. В тому числі по кожному з цих пунктів, у разі твердження про їх не виконання.
Окрім того, судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось відповідачем, що службова перевірка охоплювала результати роботи позивача за період 2016 року та 1 квартал 2017 року та саме позивача притягнено до відповідальності саме за неналежне виконання обов'язків у вказаний період.
Разом з тим відповідно до приписів ст. 16 Дисциплінарного статуту - Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. Отже, накладаючи дисциплінарне стягнення на позивача у вигляді суворої догани за неналежне виконання службових обов'язків у 2016 році є грубим порушенням приписів вказаного статуту.
Крім того, врегульована чинним законодавством процедура застосування дисциплінарних стягнень, в першу чергу спрямована на забезпечення належного захисту в спірних трудових правовідносинах законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.
Таким чином, однією із обставин, які потрібно довести при здійсненні дисциплінарного проступку, також є вина працівника в невиконанні або неналежному виконанні покладених на нього службових обов'язків.
При цьому, суд звертає увагу на принцип презумпції невинуватості, який діє в трудовому праві. Тобто працівника не можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобовязаний сам доводити свою невинуватість.
За таких обставин, суд вважає неправомірним застосування до позивача заходів дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, оскільки відповідач не довів факту порушення позивачем своїх посадових обов'язків, що спричинили до негативних результатів роботи.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не дотримано вимоги закону про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV, в частині неналежного проведення службового розслідування.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування п. 2 наказу від 07.06.2017 року № 11-дс належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги майже один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 44) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області, - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року по справі № 815/3427/17, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Ухвалу складено у повному обсязі - 27 вересня 2017 року.
Головуючийсуддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3