21 вересня 2017 р.Справа № 580/402/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Григорова А.М.
Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Лебединського районного суду Сумської області від 08.06.2017р. по справі № 580/402/17
за позовом ОСОБА_1
до Лебединського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області треті особи Комунальна установа Лебединська центральна районна лікарня ім. лікаря К.О. Зільберника Сумської області
про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити відповідні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в порядку, передбаченому КАС України, мотивуючи свої вимоги тим, що з 07.08.1986 року по 31.12.2004 року - 18 років 4 місяці 24 дні він пропрацював лікарем - рентгенологом Лебединської ЦРЛ із зайнятістю протягом повного робочого дня, а з 01.01.2005 року по 31.10.2007 року - 2 роки 10 місяців 1 день пропрацював лікарем - рентгенологом протитуберкульозного кабінету відділення променевої діагностики Лебединської ЦРЛ теж із зайнятістю повного робочого дня. На момент призначення пенсії за віком на пільгових умовах, загальний стаж його роботи склав 21 рік 2 місяці 25 днів. Однак при призначенні йому пенсії відповідачем був зарахований стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці лише 18 років 4 місяці 24 дні, чим порушено законні права та інтереси відповідача.
При зверненні до Лебединського об'єднаного УПФУ Сумської області з письмовим зверненням щодо перерахунку пенсії позивач отримав відмову, обгрунтовану тим, що в період з 01.11.1997 року по 31.12.2000 року він працював на посаді лікаря УЗД на 0,25 ставки по сумісництву, внаслідок чого відповідач відмовився включити даний період до стажу роботи на посаді лікаря - рентгенолога.
Позивач не згоден з даними діями, тому звернувся до суду та просив визнати протиправними дії Лебединського об'єднаного УПФУ Сумської області щодо відмови в перерахунку призначеної пенсії; зобов'язати Лебединське об'єднане УПФУ Сумської області включити до його стажу роботи період з 01.11.1997 року по 31.12.2000 року та провести перерахунок призначеної йому пенсії за віком на пільгових умовах, а саме зі зниженням пенсійного віку на 10 років, з 01.02.2017 року, стягнути на його користь понесені судові витрати у справі.
Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 08.06.2017 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Лебединського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Сумської області, третя особа - Комунальна установа Лебединська центральна районна лікарня ім. лікаря К.О. Зільберника Сумської області про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити відповідні дії задовілено. Визнано незаконними (протиправними) дії Лебединського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1. Зобов'язано Лебединське об'єднане УПФУ Сумської області включити до пільгового стажу роботи за Списком №1 ОСОБА_1 на посаді лікаря - рентгенолога Лебединської ЦРЛ ім. К.О.Зільберника Сумської області період з 01.11.1997 року по 31.12.2000 року (3 роки 2 місяці). Зобов'язано Лебединське об'єднане УПФУ Сумської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, а саме зі зниженням пенсійного віку на 10 років (Список №1) з 01.02.2017 року.
Не погодившись з рішення суду першої інстанції Лебединське об'єднане УПФУ Сумської області подало апеляційну скаргу в якій зазначають, що постанова суду підлягає скасуванню, як така, що ухвалена з порушенням вимог ст. 159 КАС України щодо законності та відповідності нормам матеріального права, а також при неповному з'ясуванні обставин. що мають значення для справи. Вказують, що по-перше: судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до п.9 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики 'України від 18.11.2005 року № 383 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731 (далі - Порядок №383) пенсії за сумісними роботами, професіями та посадами працівників, зайнятих у виробництвах та на роботах, передбачених Списками, призначаються: 1) за Списком №2, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку №1, а інша в Списку №2; 2) на загальних підставах, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку №1 або Списку №2, а інша цими Списками не передбачена. Також зазначають, що судом першої інстанції не застосовано положення п. 3 Порядку №383 відповідно до якого при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Стаж роботи за період з 01.11.1997 року по 31.12.2000 року не було включено Управлінням до стажу роботи по списку №1 на підставі довідки №766 (без зазначення дати її видачі), яка є в матеріалах справи, та у якій зазначено, що у період з 01.11.1997 року по 31.12.2000 року на підставі наказу №165 від 27.10.1997 року позивач працював лікарем УЗД по сумісництву з основною посадою. У зв'язку з тим, що посада лікаря кабінету ультразвукової діагностики Списками №1 і №2 не передбачена, тому відповідно до п.п.2 п. 9 Порядку №383 робота за період сумісництва з 01.11.1997 року по 31.12.2000 року з тренована на загальних підставах і зарахувати її до пільгового стажу немає можливості. На підставі вищевикладеного просять скасувати постанову Лебединського районного суду Сумської області від 08.06.2017 у справі № 580/402/17 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1) відмовити в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.
ОСОБА_1 до Харківського апеляційного адміністративного суду подано заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі. Свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що з паспорта, посвідчення та картки (а.с. 8-11), вбачається, що позивачем є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і/н НОМЕР_1, пенсіонер.
З трудової книжки (а.с. 12-15), вбачається, що ОСОБА_1 07.08.1986 року був прийнятий на посаду рентгенолога Лебединської ЦРЛ, з 01.11.1997 року йому дозволено сумісництво на 0,5 ставки лікарем кабінету УЗД, 13.04.1987 року - переведений завідуючим рентгенологічного відділення із зайнятістю повного робочого дня, 22.01.1988 року - переведений лікарем - рентгенологом, 01.01.2005 року переведений лікарем рентгенологом протитуберкульозного кабінету відділення променевої діагностики, 01.01.2008 року - переведений завідуючим відділення променевої діагностики, 02.04.2012 року - переведений лікарем - рентгенологом протитуберкульозного кабунету відділення променевої діагностики та 17.01.2014 року - переведений завідуючим відділення променевої діагностики лікарем - рентгенологом.
З заяв, листа (а.с. 16-18), вбачається, що 15.02.2017 року позивач звертався до Лебединського об»єднаного УПФУ в Сумській області з заявою про включення до стажу роботи в якості лікаря - рентгенолога всього періоду його роботи на даній посаді на день призначення пенсії та перерахувати її розмір, на що отримав відмову.
З довідки (а.с. 19), вбачається, що ОСОБА_1 працював в Лебединській центральній районній лікарні ім. лікаря ОСОБА_2 на повний робочий день на посаді:
-лікаря рентгенолога з 07.08.1986 р. (наказ № 100 від 07.08.1986 р.) по 12.04.1987р. (наказ № 55 від 13.04.1987 р.);
-завідувача рентгенологічного відділення з повним відпрацюванням робочого часу з променевим навантаженням в рентгенологічному кабінеті з 13.04.1987 р. (наказ № 55 від 13.04.1987 р.) по 21.01.1988 р.(наказ № 14 від 22.01.1988 р.);
-лікаря-рентгенолога з 22.01.1988 р. (наказ № 14 від 22.01.1988 р.) по 31.12.2004р. (наказ № 108к від 08.12.2004 р.);
-лікаря-рентгенолога протитуберкульозного кабінету відділення променевої діагностики з 01.01.2005 р. (наказ № 108к від 08.12.2004 р.) по 31.12.2007 р. (наказ № 1к від 02.01.2008 р.);
завідуючого відділення променевої діагностики з 01.01.2008 р. (наказ № 1к від 02.0і'.2008 р.) по 01.04.2012 р. (наказ № ЗЗк від 29.03.2012 р.);
-лікаря-рентгенолога протитуберкульозного кабінету відділення променевої діагностики з 02.04.2012 р. (наказ № ЗЗк від 29.03.2012 р.) по 16.01.2014 р. (наказ № 2к від 03.01.2014 р.);
-завідувача відділення променевої діагностики, лікаря-рентгенолога з 17.01.2014р. (наказ № 2к від 03.01.2014 р.) по теперішній час.
Відповідно рішення Лебединської районної ради 1У скликання від 14.10.2005 року затверджена нова редакція Статуту, згідно якої назва Лебединська центральна районна лікарня з 26 січня 2006 року перейменовано на Комунальна установа Лебединська центральна районна лікарня імені лікаря ОСОБА_2 згідно наказу № 83 від 26.01.2006 року.
З довідки про доходи (а.с. 20), вбачається, що ОСОБА_1 працює в КУ Лебединській ЦРЛ ім. К.О. Зільберніка за основним місцем роботи на посаді лікаря - рентгенолога та протягом 2004 - 2007 років отримував щомісячний дохід.
З протоколу та розрахунку (а.с. 38-39), вбачається, що 09.11.2007 року ОСОБА_1 було призначено пенсію з зарахуванням стажу за Списком № 1 18 років 0 місяців 25 днів.
Згідно довідки № 766 (а.с. 40) протягом з 01.11.1997 року по 31.12.2000 року позивач працював за сумісництвом лікарем УЗД на 0,25 ставки.
З листа № 597 від 05.05.2017 р та наказу № 156 (а.с. 55-56), вбачається, що робочий день позивача за основним місцем роботи становив 6 годин при пятидневному робочому тижні, що давало можливість працювати за сумісництвом лікарем УЗД на 0,25 ставки у вільний від основної роботи час.
Згідноособових рахунків (а.с. 61-69) протягом 01.11.1997 року по 31.12.2000 року позивач отримував заробітну плату за виконання професійних обов»язків лікаря - рентгенолога протягом повного робочого дня.
Згідно матеріалів справи судом встановлено, що з 07.08.1986 року по 31.12.2004 року - 18 років 4 місяці 24 дні позивач працював лікарем - рентгенологом Лебединської ЦРЛ із зайнятістю протягом повного робочого дня, а з 01.01.2005 року по 31.10.2007 року - 2 роки 10 місяців 1 день лікарем - рентгенологом протитуберкульозного кабінету відділення променевої діагностики Лебединської ЦРЛ теж із зайнятістю протягом повного робочого дня. На момент призначення пенсії за віком на пільгових умовах - 09.11.2007 року, загальний стаж його роботи зі шкідливими і важкими умовами праці по Списку №1 склав 21 рік 2 місяці 25 днів.
Однак при призначенні йому пенсії відповідачем не було взято до уваги, що в період з 01.11.1997 року по 31.12.2000 року він працював по сумісництву на посаді лікаря УЗД на 0,25 ставки, яка не передбачена Списками №1 та №2, а тому зараховано стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці лише 18 років 0 місяців 25 днів, чим порушено законні права та інтереси відповідача.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії та виробництва в зазначених Списках.
Застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "а" і "б" ст.13 та ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", врегульовано Порядком застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 383 від 18.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731.
Відповідно до п.3 цього Порядку при визначенні права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи, а саме: Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36, в якому в п. 24к зазначено: працівники, які безпосередньо обслуговують хворих у рентгенівських відділеннях (кабінетах).
Суд бере до уваги, що згідно вимог ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості та вважає, що позивачем було доведено необхідність включення до його стажу роботи на посаді лікаря - рентгенолога Лебединської ЦРЛ періоду часу з 01.11.1997 року по 13.12.2000 року - 3 роки 2 місяці, оскільки судом було встановлено, що позивач в цей період, займаючи посаду лікаря - рентгенолога виконував роботу, яка передбачена Списком №1 у шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня, та відповідно до наявності будь якої роботи за сумісництвом, набував право на пільговий стаж за основним місцем роботи .
В той же час, суд не може взяти до уваги заперечення відповідача, оскільки під час розгляду справи було встановлено, що професійні обовязки лікаря УЗД ОСОБА_1 виконував у час, вільний від виконання обовязків лікаря-рентгенолога, внаслідок чого підстави для відмови у зарахуванні періоду його роботи з 01.11.1997 року по 13.12.2000 року до пільгового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах відсутні.
Таким чином, на думку суду період часу з 01.11.1997 року по 13.12.2000 року слід зарахувати позивачу до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах згідно Списку №1 і позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Лебединського районного суду Сумської області від 08.06.2017р. по справі № 580/402/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлений 26.09.2017 р.