19 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 766/16602/16-а
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Прохоренко В.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Потапчука В.О.
суддів - Семенюка Г.В.
- ОСОБА_1
при секретарі - Алексєєвій Н.М.
за участю апелянта ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 09 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції 3-ої роти 1-ого батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні ОСОБА_3 про визнання неправомірних дій та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення -,
У грудні 2016 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора патрульної поліції 3-ої роти 1-ого батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні ОСОБА_3 про визнання неправомірних дій та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення АР № 083962 від 01 грудня 2016 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 09 червня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
ОСОБА_2 01 грудня 2016 року о 01.15 год. на перехресті вул. Береговий та вул. Патона, керуючи автомобілем НОМЕР_1, при виїзді з АЗС «БРСМ» перетнув подвійну суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.3, чим порушив п. 13. Розділу 34 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
В результаті вищевказаного правопорушення позивачу винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автомативному режимі Серії АР №083962 від 01 грудня 2016 року.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що правопорушник фактично визнав порушення, та у відповідності до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, відповідачем надано достатньо належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови та вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а відтак доводи позивача щодо протиправності інспектора патрульної поліції 3-ї роти 1-го батальйону рядового поліції Управління патрульної поліції в місті Херсоні ОСОБА_3 щодо розгляду справи по складенню оскаржуваної постанови є безпідставними, таким чином позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції таким, що не відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративне правопорушення та Правилам дорожнього руху.
В апеляційній скарзі вказується на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 09 червня 2017 року та ухвалення нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Окрім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі було досліджено матеріали справи, оскільки не було перевірено в діях позивача наявність або відсутність ознак адміністративного проступку.
Колегія суддів погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показами технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовувалися при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем надано до суду достатньо належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови та вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, виходячи з наступного.
Статтею 9 КупАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно ст.11 вказаного кодексу адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідно до наявних в матеріалах справи фотографій з місця правопорушення, дорожня розмітка на ділянці проїзної частини біля АЗС «БРСМ» має не чітке зображення, затерті та розрізнені сліди білого фарбового покриття у формі продовгуватих паралельних ліній.
Таким чином, на думку колегії суддів, позивач, здійснюючи ліворуч поворот з АЗС «БРСМ» у нічний час (перша година ночі), не міг встановити, яка саме розмітка нанесена на даній ділянці дороги та чи нанесена на ній розмітка взагалі.
Більш того, з фотографій вбачається, що лінії на даній ділянці дороги через затертість не є суцільними.
Відповідно до п.8.5-1 ПДР дорожня розмітка повинна бути видимою учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби на відстані, що забезпечує безпеку руху. На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки (сніг, бруд тощо) або дорожня розмітка не може бути відновленою, установлюються відповідні за змістом дорожні знаки.
Розмітка 1.3 ПДР - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху.
При цьому згідно п. 5.2.5, 5.3.1 ДСТУ горизонтальна розмітка білого, червоного, оранжевого та синього кольорів, а також білі та червоні елементи вертикальної розмітки за номером 2.1-2.5 повинні мати світлоповертальний ефект. Основне призначення розмітки - забезпечення візуальної орієнтації учасників дорожнього руху у разі вибору траєкторії, напрямку і режимів руху в різних дорожніх умовах.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів звертає увагу на те, що дорожня розмітка на ділянці проїзної частини біля АЗС «БРСМ» не відповідає вищевказаним вимогам діючого законодавства. Більш того, відповідачем протягом розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій будь-яких доводів щодо спростування даних обставин до суду не надано.
Аналізуючи вказані обставини справи, колегія суддів вважає, що позивач, в період перетину даних ліній, не міг усвідомлювати протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачати її шкідливі наслідки і бажати їх настання або передбачати їх настання, таким чином в діях позивача відсутня ознака вини та, як наслідок, ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Дані обставини, на думку колегії суддів, не були дослідженні судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до її неправильного вирішення по суті, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення заявлених вимог позивача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 206, 254 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 09 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції 3-ої роти 1-ого батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні ОСОБА_3 про визнання неправомірних дій та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,- скасувати.
Прийняти у справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.
Визнати неправомірними дії інспектора патрульної поліції 3-ої роти 1-ого батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні ОСОБА_3 щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 01 грудня 2016 року на перехресті проїзду Берегового та вул. Патона у м.Херсоні.
Скасувати постанову інспектора патрульної поліції 3-ої роти 1-ого батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні ОСОБА_3 Олеговича АР №083962 від 01 грудня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КупАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 25 вересня 2017 року.
Суддя доповідач: Потапчук В.О.
Суддя: Шеметенко Л.П.
Суддя: Семенюк Г.В.