26 вересня 2017 р. Справа № 488/642/17
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Лазарева Г.М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій та рішення про перерахунок пенсії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії на підставі довідки від 05 жовтня 2016 №18/234вих-16 прокуратури Миколаївської області відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90% від середнього заробітку, здійснити відповідні виплати.
Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано дії УПФ України в Корабельному районі м. Миколаєва щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2 згідно його заяви від 23 січня 2017 року та на підставі довідки від 05 жовтня 2016 року №18/234вих-16 прокуратури Миколаївської області відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, здійснити відповідні виплати - неправомірними. Зобов'язано УПФ України в Корабельному районі м. Миколаєва провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії на підставі довідки від 05 жовтня 2016 року №18/234вих-16 прокуратури Миколаївської області, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, здійснити відповідні виплати, починаючи з 01 лютого 2017 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугою років.
Згідно довідки від 05 жовтня 2016 року №18/234вих-16 заробітна плата за посадою заступника прокурора району з 01 грудня 2015 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 складає 1 6647, 31 грн.
23 січня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 05 жовтня 2016 року №18/234вих-16.
Рішенням відповідача за №6/34 від 27 січня 2017 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що згідно з Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28 грудня 2014 року внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а саме з 01 січня 2015 року пенсія прокурорам та слідчим призначається в розмірі 60% від суми їхньої (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Але ж згідно Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року у разі неприйняття до 01 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначені відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Таким чином, провести перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 05 жовтня 2016 року №18/234вих-16 немає підстав.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що право на перерахунок пенсії надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило статті 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, норми Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії та не впливають на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, у відповідності до діючих на час її призначення норм Закону України «Про прокуратуру».
Згідно з ч.1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку.
Положеннями ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачалося, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
15 липня 2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України «Про прокуратуру», крім п.8 ч.1 ст. 15, ч.4 ст. 16, абзацу першого ч.2 ст. 46-2, ст. 47, ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 50, ч.3, ч.4, ч.6 та ч.11 ст. 50-1, ч.3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), ст. 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, ст. 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також ст. 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частини тринадцята та вісімнадцята ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» втратили чинність.
Згідно ч.20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (чинної на час виникнення спірних відносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.
На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.
Норми законодавства щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на час розгляду даної адміністративної справи є чинними і не визнані неконституційними, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.
Також, у відповідності до вимог ст. 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» лише Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
На час звернення позивача за перерахунком пенсії норми законодавства щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визнані неконституційними, а тому посилання позивача на те, що нова редакція Закону України «Про прокуратуру» суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг її прав, а тому не повинна застосовуватися при вирішенні питання про перерахунок пенсії, є безпідставними.
Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про неправомірність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії.
Конституційний Суд України у п.2.1 рішення №20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
У пункті 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116). У Рішенні від 02 березня 1999 року №2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.
З огляду на вищенаведене, у спірних правовідносинах апелянт здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.
Таким чином, з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру», що помилково не було встановлено судом першої інстанції.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
У той же час, згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в ухвалі «Великода проти України» від 03 червня 2014 року, законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд України у своїй постанові від 12 липня 2016 року у справі №21-1726а16 висловив правову позицію, відповідно до якої відсутність постанови Кабінету Міністрів України, яка чітко визначає розмір заробітної плати (чи пенсії) не є підставою для застосування вже недіючих норм Закону України для проведення перерахунку заробітної плати (пенсії).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для визнання протиправними дій УПФ України в Корабельному районі м. Миколаєва та проведення перерахунку призначеної пенсії позивачу відсутні, оскільки чинним законодавством України скасовано право на проведення перерахунку пенсій прокурорів, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, у зв'язку з чим, судове рішення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва задовольнити.
Постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2017 року скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій та рішення про перерахунок пенсії відмовити у повному обсязі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
ОСОБА_1