79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.05.07 Справа № 4/693-11/125
Суддя Сало І.А.
При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.
По справі:
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Української гарничо-металургійної Компанії-Луцьк», м.Луцьк
До відповідача: Приватного підприємства “Хайтек-Захід», м.Львів
Про стягнення 19802,25грн.
У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:
Від позивача: Шваєнко-заст.д-ра
Від відповідача: не з»явився
Стороні, яка бере участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме її процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть позову:
Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Української гарничо-металургійної Компанії-Луцьк» про стягнення із Приватного підприємства “Хайтек-Захід» 19802,25грн. боргу
Ухвалою господарського суду від 05.04.2007року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.05.2007року.
Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.
Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне:
18.12.2006року між сторонами було укладено договір поставки № 37 відповідно до якого постачальник (Позивач у справі) зобов»язався постачати метапродукцію, а покупець (Відповідач по справі) в свою чергу приймати та своєчасно здійснювати оплату за товар на умовах та в строки, встановлені договором.
На виконання вищезазначеного договору позивачем поставлено відповідачу продукцію відповідно видаткової накладної № МКР-000858 від 18.12.2006року на загальну суму 56399,52грн.
Оскільки відповідачем перераховано лише 25700,00грн. за ним станом на 15.03.2007року числилась заборгованість в розмірі 30669,52грн., що підтверджено актом звірки розрахунків.
19.03.2007року постачальником повернено на склад залишки власного товару згідно видаткових накладних № ВП-000001 на суму 12437,27грн. та № ВП-000002 на суму 960,00грн.
Таким чином, борг відповідача зменшився і становить 17302,25грн.
Позивач просить суд врахувати і той факт, що при поверненні товару ним використовувався власний транспорт по маршруту Луцьк-Львів-Рівне. Згідно рахунку-фактури № МКЦ-000060 від 19.03.2007року плата за транспортні послуги становить 2500,грн. Дану суму позивач просить включити у суму заборгованості.
Таким чином, сума позову складає 19802,25грн.
Розглянувши представлені суду матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд задовільняє позовну вимогу частково з огляду на наступне:
На підставі укладеного між сторонами договору поставки № 37 від 18.12.2006року позивачем поставлено відповідачу товар відповідно видаткової накладної № МКР-000858 від 18.12.2006року на загальну суму 56399,52грн.
Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ.
П. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Ст. 509 ЦК України зазначає, що зобов»язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.
П. 4.4. договору передбачена оплата: 50%-попередня оплата, 50%-по факту поставки на протязі 5(п»яти) днів.
Позивачем оплачено лише 25700,00грн. Решта сума, яка після часткового повернення товару становить 17302,25грн. залишається непогашеною, незважаючи на встановлені сторонами строки оплати.
Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або за неналежне виконання господарського зобов»язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Суд вважає дану суму обгрутованою матеріалами справи та такою, що підлягає до стягнення.
Щодо 2500,00грн. вартості транспортних послуг понесених позивачем під час часткового повернення товару, суд відмовляє у їх стягненні, оскільки даний факт не підтверджений відповідними доказами.
Відповідач при наданих йому правах та можливостях позов не заперечив, доказів оплати не представив.
Судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,
суд,-
Позов задоволити частково.
Стягнути з Приватного підприємства “Хайтек-Захід», м.Львів, вул. Огієнка, 12/1 (ІПН 324833513043 свідоцтво № 17850484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Української гарничо-металургійної Компанії-Луцьк», м.Луцьк, вул. Боженка, 34 (код ЄДРПОУ 32273356) 17302,25грн. основного боргу, 173,02грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В рештій частині позову відмовити.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя