25 вересня 2017 року справа № 333/2178/17 (2-а/333/125/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2017 р. в справі № 333/2178/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - МО) про визнання протиправними дій щодо не призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності 3 групи внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків в країнах, де велись бойові дії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомоги у зв'язку із настанням інвалідності 3 групи внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 в розмірі 217500 грн.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2017 р. позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, судом першої інстанції не врахована відсутність документу про підтвердження причин та обставин поранення позивача. Ненадання усіх документів, передбачених Порядком № 975, унеможливлює прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги. Крім того, апелянт вказує на безпідставність стягнення витрат на правову допомогу.
Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, якій встановлено статус інваліда війни III групи. З 27.08.1988 р. по 15.02.1989 р. позивач виконував обов'язок військової служби на території Афганістану, що підтверджується довідкою № 5212/2 від 21.09.2016 р. та довідкою № 5212 від 21.09.2016 р. Під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, позивачем отримано множинні вогнепальні осколкові поранення голови, спини, правої руки, правої ноги (контузія головного мозку 1988 року), що підтверджується витягом з протоколу засідання ЦВЛК № 2210 від 19.05.2016 р. Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ № 0548488 від 21.06.2016 р. позивачу встановлена III група інвалідності (огляд первинний) у зв'язку із пораненням, контузією та захворюванням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебування в країні, де велись бойові дії.
26.09.2016 р. позивач звернувся до Комунарського районного військового комісаріату з заявою про направлення особистих документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975.
09.11.2016 р. позивачем отримано витяг з протоколу засідання комісії МОУ № 94 від 04.11.2016 р. про повернення документів через не надання документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2017 р. визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення документів та зобов'язано Міністерство оборони України розглянути документи позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
На виконання судового рішення комісією Міністерства оборони України 24.03.2017 р. прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з відсутністю документа, що свідчить про причини поранення.
Зважаючи на доведеність того факту, що травма позивача пов'язана із виконанням обов'язків військової служби в Республіці Афганістан, а також встановлення з 11.06.2015 р. ІІI групи інвалідності довічно, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 приймав участь у бойових діях у Демократичній Республіці Афганістан з 27.07.1988 р. по 15.02.1989 р., що підтверджено довідками Комунарського районного військового комісаріату м. Запоріжжя (а.с. 9, 10).
Витягом із протоколу № 2210 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 19.05.2016 р. встановлено, що поранення (контузія) та захворювання позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 11).
21.06.2016 р. позивача визнано інвалідом 3 групи. Причина інвалідності - пораненням (контузія) та захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби (а.с. 15).
Після встановлення 3 групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, позивач звернувся до військового комісаріату з питання виплати одноразової грошової допомоги, яким документи щодо отримання позивачем одноразової грошової допомоги направлені до Міністерства оборони України.
Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення, оформлене протоколом № 94 від 04.11.2016 р., про повернення документів на доопрацювання через відсутність документів про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) (а.с. 20).
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2017 р. в справі № 333/6459/16-а зобов'язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебування в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, з доданими документами і прийняти рішення у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 р. (а.с. 21-23).
В подальшому комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, протоколом № 26 від 24.03.2017 р. відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з відсутністю документу, що свідчить про обставини поранення (а.с. 25).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, відповідно до ч. 1 ст. 3 якого дія цього Закону поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
За приписами п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону № 2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності IІI групи.
Як встановлено ч. 6 ст. 16-3 Закону № 2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975), пунктом 6 якого передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи.
Відповідно до п. 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Пунктом 13 Порядку № 975 встановлено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Згідно з п. 14 цього Порядку одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.
За приписами статті 16-4 Закону № 2011 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Аналогічні приписи містяться й в п. 19 Порядку № 975, відповідно до якого призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Пунктом 11 Порядку № 975 встановлено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Тобто, для підтвердження відсутності підстав, за якими одноразова грошова допомога не призначається та не виплачується, особа повинна надати копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
В розглядуваному випадку позивачем не надано до заяви про призначення одноразової грошової допомоги документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Надані позивачем архівні довідки (а.с. 17-19) підтверджують перебування позивача на лікування внаслідок гострої дизентерії та вірусного гепатиту в період військової служби, але не підтверджують причини та обставини контузії, яка й стала підставою для встановлення 3 групи інвалідності.
Відтак, у зв'язку з не наданням позивачем документу, що свідчить про причини та обставини контузії, зокрема про те, що контузія не пов'язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, є обґрунтованим рішення комісії Міністерства оборони про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.
Вказані обставини не враховані судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставин справи, судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2017 р. в справі № 333/2178/17 задовольнити.
Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2017 р. в справі № 333/2178/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Прийняти в справі № 333/2178/17 нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак
Суддя: Н.А. Олефіренко