26 вересня 2017 року справа № 334/892/17(2-а/334/266/17)
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 25 квітня 2017 року у справі №2а/334/266/17 (334/892/17) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Запоріжжя про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 25 квітня 2017 року у справі №2а/334/266/17 (334/892/17) у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Запоріжжя про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Ознайомившись з поданою апеляційною скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам ст. 187 КАС України, виходячи з наступного.
Згідно ч.6 ст.187 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно ч. 1-2 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, 01.01.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 06.12.2016 № 1774-VIII, яким внесено зміни в Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон України «Про судовий збір») та, зокрема, змінено ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При поданні до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою розмір ставок судового збору становив 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (0,4*1600,00= 640,00).
Таким чином, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 640,00 грн., то при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції її заявник повинен сплатити судовий збір в розмірі 704,00 грн. (110%* 640,00=704,00).
Заявником апеляційної скарги судовий збір не сплачено, доказів які б свідчили про наявність пільг або підстав для звільнення від сплати судового збору суду не надано.
Частиною 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Як підтверджується матеріалами справи, оскаржувану постанову ухвалено судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні 25 квітня 2017 року.
Копію оскаржуваної постанови отримано ОСОБА_1 25 липня 2017 року (а.с. 41).
Отже, строк подання апеляційної скарги розпочався 26 липня 2017 року та закінчився 04 серпня 2017 року.
Проте, апеляційна скарга подана, 01 вересня 2017 року, тобто з пропуском десятиденного строку з дня отримання копії постанови суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 25 квітня 2017 року.
Проте вважаю клопотання ОСОБА_1 ОСОБА_2, та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
До апеляційної скарги додано копії квитків від 25.07.2017 року та від 29.08.2017 року з яких вбачається що громадянин ОСОБА_1 виїздив до м. Сімферополь 25.07.2017 року, та прибув до м.Запоріжжя 29.08.2017 року, проте в квитках зазначено лише прізвище особи, тобто встановити що саме ОСОБА_3 здійснював переїзд до м.Сімферополь та повернувся в м.Запоріжжя неможливо, тому і відсутні підстави вважати, що строк оскарження постанови суду першої інстанції апелянтом пропущено з поважних причин.
Згідно з частиною 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 25 квітня 2017 року у справі №2а/334/266/17 (334/892/17) - залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом 30 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги; а саме:
- надати клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, в якому зазначити поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, підтверджені відповідними доказами;
- надати суду належні докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на постанову суду у справі за позовом немайнового характеру за наступними реквізитами: отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; код ЄДРПОУ: 37989274; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; код банку отримувача (МФО): 805012. Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
В разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає чинності відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.
Суддя В.А. Шальєва