"25" вересня 2017 р. м. ХерсонСправа № 821/321/16
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 821/321/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, треті особи: Білозерська селищна рада, Білозерська районна державна адміністрація Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом ВМР № 154220 від 24 лютого 2010 року він є власником сертифіката на земельну ділянку. Проте, оформити право на земельну частку (пай) згідно сертифікату не має змоги через відсутність земельних ділянок колективної власності колишнього КСП "Україна" на території Білозерської селищної ради. Звертався до Білозерської районної державної адміністрації з приводу реалізації свого права на виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), проте, йому було відмовлено у задоволенні клопотання у зв'язку із відсутністю викопіювання місця розташування земельної ділянки. Однак, викопіювання не може бути йому надане, оскільки на території Білозерської селищної ради відсутні вільні землі колишнього КСП "Україна", так як при складанні схеми паювання земель колективної власності даного сільськогосподарського підприємства проектними організаціями були допущені помилки, в результаті яких не вистачає більше 100 га землі для винесення в натуру (на місцевість) земельних ділянок, на які видано сертифікати.
У жовтні 2015 року, з листа Херсонської обласної державної адміністрації від 27.10.2015 № Впр-К-2497, дізнався, що реалізувати право на земельну частку (пай) може лише звернувшись до суду із позовом про виділення земельної частки (паю) за рахунок земель резерву (запасу).
Після отримання зазначеного листа звернувся до Білозерської районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області із заявами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) у власність згідно згаданого сертифікату на право на земельну частку (пай) із земель резерву (запасу), долучивши до клопотання відповідні документи.
7 грудня 2015 року отримав відмову Білозерської районної державної адміністрації, з посиланням, що розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності віднесено до повноважень органів з питань земельних ресурсів.
22 грудня 2015 року отримав відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у задоволенні клопотання у зв'язку із відсутністю у пакеті документів рішення суду, що посвідчує право на земельну частку (пай).
Вважає відмову відповідача у задоволенні заяви незаконною з тих підстав, що як спадкоємець права на земельну частку (пай) та власник сертифікату на право власності на земельну частку (пай) у разі неможливості отримання земельної ділянки з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі має право на виділення земельної частки (паю) із земель резерву (запасу), що передбачено чинним законодавством.
Відсутність належного правового регулювання порядку виділення земельної ділянки із земель резерву не вважає підставою для відмови у задоволенні свого клопотання. Посилається на рішення Європейського суду з прав людини "Броньовський проти Польщі" від 22.04.2004 р., яким визначено, що згідно з принципом законності, чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні.
Позивач просить суд:
- визнати незаконною відмову відповідача у задоволенні його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) на території Білозерської селищної ради із земель державної власності з підстав відсутності у поданому пакеті документів правовстановлюючого документа - рішення суду від 22 грудня 2015 року;
- зобов'язати відповідача розглянути клопотання відповідно до вимог закону та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) у розмірі 4,04 га в умовних кадастрових гектарах серії ХС № 0193820, видного на ім'я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області від 25 червня 1997 року № 271, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1071 від 25 липня 1997 року, із земель запасу (резерву) на території Білозерської селищної ради Херсонської області.
Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач та треті особи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Від третьої особи - Білозерської сільської ради надійшло клопотання, відповідно до якого селищна рада по суті позовних вимог не заперечує та просить розглядати без її представника.
Частиною 4 ст. 128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
Згідно свідоцтва про право спадщину за законом від 24 лютого 2010 року ОСОБА_1 належить право на земельну частку (пай) розміром 4,04 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства "Україна", розташованої на території смт. Білозерка Білозерського району Херсонської області.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до Білозерської районної державної адміністрації, Херсонської обласної державної адміністрації стосовно виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки відповідно до зазначеного сертифікату на території Білозерської селищної ради (зокрема, звернення від 25.10.2012, 13.10.2015, 08.12.2015).
Листом від 27 жовтня 2015 року № Впр-К-2497 Херсонська обласна державна адміністрація роз'яснила позивачу, що на території Білозерської селищної ради відсутні вільні земельні ділянки колективної власності, які належали КСП "Україна, та його право на отримання земельної ділянки із земель резерву (запасу), розташованих на території Білозерської селищної ради. Зазначила, що розпорядженням голови Білозерської районної державної адміністрації від 22.10.2013 № 555 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель запасу (за межами населених пунктів) сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Білозерського району. Згідно з матеріалами інвентаризації на території Білозерської селищної ради є вільні землі запасу державної власності сільськогосподарського призначення. Тому враховуючи вказані матеріали інвентаризації та пропозиції відділу Держгеокадастру у Білозерському районі Херсонської області та Білозерської селищної ради, виділення земельної частки (паю) доцільно здійснити на земельній ділянці площею 105,7708 га (кадастровий номер 6520355100:04:001:0080), що розташована за межами населених пунктів на території Білозерської селищної ради. Повноваження щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, відповідно до пункту 4 статті 122 Земельного кодексу України має Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, а не Білозерська районна державна адміністрація. Проте передача земельної ділянки державної власності на підставі сертифіката на неї не належить до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, оскільки до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" не внесено змін щодо суб'єктів розпорядження. Позивачу запропоновано звернутись до управління Держгеокадастру та райдержадміністрації із клопотанням про виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) із вказаних земель або до суду.
Білозерська райдержадміністрація листом від 16.12.2015 № 01-18/208 та управління Держгеокадастру листом від 22.12.2015 № К-948/0-308/29-15 відмовили позивачу в задоволенні його клопотань.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) у розмірі 4,04 га в умовних кадастрових гектарах серії ХС № 0193820, видного на ім'я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області від 25 червня 1997 року № 271, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1071 від 25 липня 1997 року, із земель запасу (резерву) на території Білозерської селищної ради Херсонської області. В задоволенні решти вимог - відмовлено.
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 27.04.2016 року № 98/0/7-16 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) у розмірі 4,04 га в умовних кадастрових гектарах серії ХС № 0193820, видного на ім'я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області від 25 червня 1997 року № 271, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1071 від 25 липня 1997 року, із земель запасу (резерву) на території Білозерської селищної ради Херсонської області.
Відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 20.03.2017 року № 645/82-17 проект землеустрою розроблено всупереч рішенню № 821/321/16 від 07.04.2016 року Херсонського окружного адміністративного суду та наказу Головного управління Держгеокадстру у Херсонській області № 98/0/7-16 від 27.04.2016 року про передачу земельної ділянки 4,04 умовних кадастрових гектарів громадянину ОСОБА_1 в проекту 3,38 умовних кадастрових гектарів. Підсумкова оцінка проекту землеустрою: не погоджується.
Розпорядженням голови Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області від 20 квітня 2000 року № 195 "Про погодження нової схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ЗАСТ "Україна", пунктом 1.5 визначено розмір середньої земельної частки (паю) 3,38 умовних кадастрових гектарів.
Розпорядження голови Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області від 20 квітня 2000 року № 195 "Про погодження нової схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ЗАСТ "Україна" на час розгляду справи є чинним.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Частиною 1 ст. 1 Закону України від 05.06.2003 № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (далі - Закон № 899-IV) до осіб, що мають право на земельну частку (пай), віднесено громадян - спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.
Згідно з частинами 1, 2 Закону № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Відповідно до пункту 17 розділу X "Перехідні положення" Земельного Кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Відповідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 № 122 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом. У разі виявлення після розробки проекту факту невключення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю). У разі неприйняття сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією рішення (розпорядження) щодо коригування проекту або надання таких ділянок із земель запасу чи резервного фонду питання вирішується у судовому порядку.
За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 5 Закону № 899-IV рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) приймають сільські, селищні, міські ради у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.
Разом з тим, згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
1 січня 2013 року набрав чинності Закон України № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".
Відповідно до 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами 4 і 8 цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.
Частиною 4 статті 122 ЗК України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Таким чином, з урахуванням ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, суд приходить до висновку, що на теперішній час питання щодо розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) із земель запасу (резерву) на території Білозерської селищної ради Херсонської області належить до компетенції управління Держгеокадастру.
Враховуючи ті обставини, що на сьогоднішній день відсутня можливість виділення позивачу в натурі земельної ділянки на території, зазначеній в сертифікаті, і для реалізації його права необхідно здійснити таке відведення в іншій місцевості, то суд не вбачає в діях відповідача неправомірних дій в силу колізії законодавства. Але за наявності порушеного права позивача, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою відповідно до сертифікату про право на земельну ділянку та свідоцтва про право на спадщину із земель запасу з врахуванням розпорядження голови Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області від 20 квітня 2000 року № 195 "Про погодження нової схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ЗАСТ "Україна", яким визначено розмір середньої земельної частки (паю) 3,38 умовних кадастрових гектарів.
Відповідно до ч.1 ст.245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Суд вважає, що розпорядження голови Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області від 20 квітня 2000 року № 195 "Про погодження нової схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ЗАСТ "Україна", яким визначено розмір середньої земельної частки (паю) 3,38 умовних кадастрових гектарів є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 253 КАС України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року підлягає скасуванню і прийняттю нової постанови.
Керуючись ст.ст. 167, 245-253 КАС України, суд,-
постановив:
Скасувати постанову у справі № 821/321/16 від 07.04.2016 року та прийняти нову постанову.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) у розмірі 3,38 га в умовних кадастрових гектарах серії ХС № 0193820, видного на ім'я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області від 25 червня 1997 року № 271, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1071 від 25 липня 1997 року, із земель запасу (резерву) на території Білозерської селищної ради Херсонської області.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Варняк С.О.