Справа № 815/3892/17
20 вересня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Завальнюка І.В.,
за участю секретаря - Маковейчук Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 18.07.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає притягнення його дисциплінарної відповідальності необґрунтованим та незаконним. Так, підставою для цього слугувала скарга суддів апеляційного суду Одеської області щодо неетичного поводження позивача у процесі 01.02.2017. Позивач зазначає, що після оголошення незаконного на його погляд рішення, він лише задав риторичне питання «Что вы творите?» та спілкувався із своїм підзахисним. Цю розмову підслухали секретар судового засідання та прокурор, які передали його спотворені слова суддям. Дисциплінарна палата КДКА Одеської області провела однобічну перевірку цих фактів, викладених у зверненні суддів, обмежившись спілкування лише із стороною, яка знаходиться в антагоністичних стосунках із позицією захисту, без залучення іншої - підзахисного, його дружини та родича, які також були присутні в залі судових засідань. В результаті цього КДКА Одеської області прийнято помилкове та протиправне рішення, яке не відповідає фактичним обставинам та вимогам законодавства. На переконання позивача, його висловлювання щодо припущень, оцінка дій та наслідків носили приватний характер і ніяким чином не впливали на вже прийняте рішення, а тому не можуть містити ознаки порушення етики адвоката. Зважаючи на відсутність в його діях складу дисциплінарного проступку, позивач просить скасувати рішення КДКА Одеської області про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
До суду з'явився позивач, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов, пояснивши, що 01.02.2017 в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області після проголошення судового рішення він дійсно допустив певні висловлювання на адресу суддів, які були оціночними судженнями та мали приватний характер.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі, в задоволенні позову просили відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову. Згідно письмових заперечень, 27.02.2017 до КДКА Одеської області надійшло звернення суддів апеляційного суду Одеської області відносно адвоката ОСОБА_1 Так, 01.02.2017 адвокат ОСОБА_1 після оголошення судового рішення погрожував суддям звільненням, а також батальйоном «Азов». Судді розцінили дії адвоката як некоректні та такі, що мають ознаки втручання в діяльність суду та тиску на суддів, у зв'язку із чим просили вжити заходи реагування в межах компетенції. Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. Однак перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 ображав суддів, висловлюючи промови в повній некомпетентності, погрози звільненням їх з роботи та батальйоном «Азов» за те рішення, яке вони прийняли, звинувачуючи в «договорняке». Такі висловлювання в залі судового засідання з боку адвоката свідчать про явну неповагу до суддів та дискредитацію суду. Свідками цих тверджень були як працівники суду, так і прокурор. Зважаючи на наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку та обґрунтованість прийнятого рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Судом встановлено, що на підставі рішення Одеської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з № 42/82 від 30.01.2003 ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1130 від 03.02.2003.
Згідно відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_1 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 48, літера «А», квартира 236.
27.02.2017 за вх. № 158/0/7-11 до КДКА Одеської області надійшло звернення суддів апеляційного суду Одеської області В.М. Железнова, О.О. Потаніна, О.О. Гончарова відносно адвоката ОСОБА_1
02.03.2017 за вих. № 145/0/9-17 голова дисциплінарної палата КДКА Одеської області запропонував ОСОБА_1 в строк до 17.03.2017 надати письмові пояснення по суті питань, порушених у скарзі.
Рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 20.06.2017 № 767/0/14-2/2017 було порушено дисциплінарну справу (провадження № 767/17) стосовно адвоката ОСОБА_1 та розгляд справи призначено на 18.07.2017. Зазначене рішення було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с. 158) на адресу: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 48, літера «А», квартира 236, за якою згідно Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_1 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність.
За результатами засідання комісії КДКА Одеської області 18.07.2017, на якому був також присутнім позивач, прийнято рішення № 767/0/14-2/2017 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає рішення обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
З огляду на матеріали справи судді апеляційного суду Одеської області В.М. Желєзнов, О.О. Потанін, О.О. Гончаров листом від 10.02.2017 звернулися до голови КДКА Одеської області, в якому просили вжити заходи реагування до адвоката ОСОБА_1 В обґрунтування звернення зазначено, що в провадженні колегії суддів апеляційного суду Одеської області В.М. Желєзнова, О.О. Потаніна, О.О. Гончарова знаходилась апеляційна скарга прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.01.2017 про відмову в застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01.02.2017 апеляційну скаргу прокурора було задоволено, ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.01.2017 скасовано. Ухвалено нову ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 та обрано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі № 21 строком до 18.03.2017. Після проголошення судового рішення адвокат ОСОБА_1, діючий в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, погрожував колегії суддів звільненням з роботи, а також батальйоном «Азов». Зазначені дії адвоката ОСОБА_1 судді розцінили як некоректні та такі, що мають ознаки втручання в діяльність суду і тиском на суддів, що зумовило їх звернутися до КДКА Одеської області.
В порядку статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» члену дисциплінарної плати КДКА Одеської області ОСОБА_6 було доручено (№ 19/0/4-17 від 27.02.2017; провадження № 767/17) перевірити інформацію, викладену в листі суддів апеляційного суду Одеської області стосовно адвоката ОСОБА_1
Згідно наданих 18.04.2017 за вх. № 357/0/7-17 до КДКА Одеської області письмових пояснень, ОСОБА_1 здійснював захист ОСОБА_7 по кримінальному провадженню, що перебуває у провадженні слідчого СВ Київського ВП в місті ОСОБА_7 ОСОБА_4 18.01.2017 суддею Київського районного суду міста Одеси було прийнято рішення, яким до ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Не погоджуючись з цим, прокурор місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_8 оскаржив таке рішення слідчого судді до апеляційної інстанції. 01.02.2017 він дійсно був учасником процесу в розгляді апеляційної скарги. На його думку прокурор, який оскаржив ухвалу судді Київського районного суду міста Одеси, в судовому засіданні апеляційного суду не довів підстав для задоволення апеляційної скарги. Між тим, головуючим суддею було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали, якою колегія суддів скасувала ухвалу слідчого судді та обрала ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Оскільки колегією суддів були проігноровані норми процесуального законодавства, він вголос вказав суддям, що це незаконно. Після того як судді вийшли, він спілкувався з підзахисним в присутності секретаря судового засідання. В ході цього спілкування він висловлював свої особисті оціночні судження.
Згідно наданих на запит КДКА Одеської області письмових пояснень секретаря судового засідання апеляційного суду Одеської області ОСОБА_9 від 01.06.2017, в судовому засідання 01.02.2017 в залі судових засідань № 13 апеляційного суду Одеської області після проголошення судового рішення адвокат ОСОБА_1, діючий в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, тривалий час при повному залі судового засідання учасників судових засідань по іншим провадженням, став ображати колегію суддів, висловлюючи промови в повній некомпетентності, погружав колегії суддів Желєзнову В.М., Потаніну О.О., Гончарову О.О. звільненням з роботи, а також батальйоном «Азов», який фізично знищить вказаних суддів за те рішення, яке вони прийняли. На зауваження не реагував.
Відповідно до наданих на запит КДКА Одеській області письмових пояснень прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 юриста 1 класу ОСОБА_10, він здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12016160480003395, в якому 17.01.2017 ОСОБА_3 повідомлено про підозру за ч.2 ст.289 КК України. Цього дня слідчим СВ Київського ВП в якості захисника підозрюваного ОСОБА_3 залучено адвоката ОСОБА_1 18.01.2017 ухвалою Київського районного суду м. Одеси підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Не погодившись із вказаним рішенням, прокурор оскаржив вищевказану ухвалу Київського районного суду м. Одеси до апеляційного суду Одеської області. Розгляд апеляційної скарги було призначено на 01.02.2017 на 12:00 годину у складі суддів апеляційного суду Одеської області Желєзнова В.М., Гончарова О.О. та Потаніна О.О. Також у судовому засіданні приймав участь підозрюваний ОСОБА_3, його захисник ОСОБА_1, була присутня дружина підозрюваного ОСОБА_11 Після виходу з нарадчої кімнати, головуючим суддею Желєзновим В.М. проголошену резолютивну частину ухвали суду, якою апеляційну скаргу задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано та стосовно підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Одразу після проголошення резолютивної частини ухвали суду адвокат ОСОБА_1 почав висловлюватися на адресу суду про те, що вони є корупціонерами, що нормальних звільнили, а залишили лише корумпованих. В подальшому, після виходу з зали судового засідання до коридору апеляційного суду адвокат ОСОБА_1 почав кричати прокурору про те, що по цій справі приїде батальйон «Азов», що його підзахисний невинуватий та його виправдовують, а прокурора посадять за грати.
З огляду на оскаржуване рішення від 18.07.2017 № 767/0/14-2/2017, під час засідання були оголошені вищезазначені письмові пояснення ОСОБА_1, секретаря судового засідання Подуст Т.П., прокурора Домбровського В.П., а сам ОСОБА_1 на засіданні надав усні пояснення.
Дослідивши доводи суддів, прокурора, секретаря судового засідання та самого адвоката, дисциплінарна комісія КДКА Одеської області дійшла висновку про порушення адвокатом ОСОБА_1 ст.ст. 12, 43 Правил адвокатської етики, що є суттєвим та грубим порушенням, у зв'язку із чим до адвоката належить застосувати дисциплінарне стягнення.
В ході судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 змінив свої пояснення, зазначені в адміністративному позові, та визнав, що 01.02.2017 після оголошення судового рішення дозволив собі висловлювання: 1) «Жаль, не тех судей уволили», 2) «…произошел договорняк», 3) «присутність активістів дозволить дотримуватися закону». При цьому пояснив, що це були його оціночні судження, які носили приватний характер в його розмові з підзахисним. Визнав, що «дещо некоректно повів себе», однак вважав, що це не було тиском, тому підстави для дисциплінарної відповідальності відсутні.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року N 5076-VI, Регламентом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону від 17 грудня 2013 року N 268, Правилами адвокатської етики в редакції, затвердженій Установчим з'їздом від 17.11.2012.
Підпунктами 1, 2 пункту 1 статті 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 2 зазначеного Закону закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Статтею 33 даного Закону встановлено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Згідно частини другої статті 31 зазначеного Закону накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Відповідно статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Згідно частини першої статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Відповідно до преамбули Правил адвокатської етики (в редакції від 17.11.2012) при здійсненні своєї професійної діяльності адвокат виступає носієм обов'язків, іноді суперечливих, стосовно: клієнтів; судів та інших державних органів; адвокатури в цілому та окремих адвокатів; суспільства в цілому.
Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов'язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
Дотримання адвокатами особливих деонтологічних вимог і правил розглядається світовою адвокатською спільнотою як необхідна передумова повноцінного функціонування адвокатури, виконання нею її важливої соціальної ролі в демократичному суспільстві.
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката.
Виходячи з наведених міркувань, ці Правила мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.
Ці Правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх багатоманітних та іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами України, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Згідно з ч.4 ст.12 Правил адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 43 Правил, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно; в ході судового розгляду справи адвокат не повинен порушувати порядок у судовому засіданні, припускатись сперечань з судом та висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу.
Вирішуючи спір, суд враховує, що правила адвокатської етики не можуть передбачати все різноманіття питань, які виникають у діяльності адвоката, проте вони є тим орієнтиром, який дозволяє йому обрати належну лінію поведінки, а органу, який застосовує дисциплінарну відповідальність, належно оцінити поведінку адвоката в суперечливій ситуації.
Професійна мораль виконує важливі завдання соціального управління, забезпечуючи реалізацію вимог загальноморальних принципів в умовах професійної діяльності, допомагає фахівцю вірно обирати правила поведінки в різних ситуаціях своєї трудової діяльності. Головною соціальною функцією професійної моралі, у тому числі і юридичної, поряд із сприянням належному виконанню професійних завдань, є виключення чи подолання професійних помилок, інших шкідливих наслідків професійної деформації. Вона також є важливим інструментом вироблення професійних якостей працівника, його професійного удосконалення.
Норми професійної моралі складаються з: а) норм, які характеризують стосунки професіонала з людьми, специфічне спілкування з якими складає основу його трудової діяльності; б) норм, які характеризують взаємини професіонала з колективом, у якому він працює, а також із всією професійною групою; в) норм, які характеризують суспільні відносини професіонала в цілому.
Специфіка професійних стандартів адвокатської діяльності визначається особливостями функцій адвокатури. Адвокатська етика має своєю метою допомогти виховати і системно осмислити моральні принципи, що існують у суспільстві (направлена на розвиток особистісних якостей адвоката), та сформувати у суспільстві позитивну оцінку інституту адвокатури як сукупності моральнісних особистостей. Етика - це система орієнтирів для адвоката, адже він несе відповідальність за долю інших людей, відповідно - за всі свої вчинки та дії.
Перевіряючи відповідність закону спірних дій та рішення відповідача, суд відмічає, що критерії правомірності рішень та діянь органів державної влади та управління викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України, відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає рішення КДКА Одеської області від 18.07.2017 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на три місяці обґрунтованим та правомірним.
При цьому принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а рішення від 10 лютого 2010 р. у справі «Серявін та інші проти України ЄСПЛ відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішення від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6, який також був членом дисциплінарної палати КДКА Одеської області, якою розглядалася дисциплінарна справа відносно позивача, комісією під час прийняття рішення було враховано всі аспекти скоєного позивачем поступку, взято до уваги наслідки для іміджу адвокатури, а також особу ОСОБА_1, який раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався. При цьому відзначив, що палатою обрано найменш суворе дисциплінарне стягнення з можливих за встановлених обставин щодо інциденту.
Оцінюючи аргументи сторін, суд вважає, що дисциплінарною палатою КДКА Одеської області ретельно досліджено обставини подій 01.02.2017 за участю ОСОБА_1, вірно встановлено фактичні дані, надано об'єктивну оцінку поясненнями всіх учасників інциденту та обрано справедливе і пропорційне дисциплінарне покарання.
При цьому твердження позивача про те, що ці образливі вислови у бік суддів були його оціночними судженнями, сказаними в приватному порядку своєму підзахисному, на переконання суду, на увагу не заслуговують. Так, дозволивши собі подібні висловлення в допущеній манері, позивач безумовно усвідомлював, що його буде почуто певним колом осіб - всіма присутніми в залі засідань, які вимушено стали свідками неетичної поведінки адвоката. Отже висновки КДКА Одеської області про те, що розглядувана поведінка адвоката несе ризики для іміджу адвокатури цілком виправдані.
На престиж професійної діяльності впливають, зокрема, такі чинники, як результати здійснення захисту або представництва в суді; форми, засоби, тактика та методика виконання адвокатом своїх функцій; взаємовідносини з учасниками процесів; компетентність; високий рівень освітності, правової та загальної культури тощо.
Також суд відхиляє доводи позивача про те, що ним не були порушені вимоги ст.12 Правил адвокатської етики з огляду на завершення судового процесу, оскільки стаття 12 носить загальний характер щодо «стримання» та не містить застереження щодо її застосування виключно в судовому процесі. Твердження позивача про неприпустимість застосування статті 43 Правил суд також оцінює критично, адже в іншому випадку може скластися враження, що позивач вважає допустимим припускатись висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу після його завершення.
З огляду на вирішальні чинники правовідносин та характер спору, беручи до уваги сукупність вищевикладених обставин, суду залишається лише підсумувати, що системний аналіз правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, свідчить про обґрунтованість висновків дисциплінарної плати КДКА Одеської області відносно подій 01.02.2017 за участю ОСОБА_1 та адекватність і співмірність вжитих заходів за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що оскаржувані накази прийняті з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, у зв'язку із чим позов не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 25 вересня 2017 року.
Суддя І.В. Завальнюк