21 вересня 2017 р. Справа № 818/1186/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколова В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1186/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Сумифітофармація") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати:
- рішення від 25.07.2017 №UA805180/2017/000171/2 службової особи Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів - Рослини, частини рослин, сушені - ортосифон сухе ціле листя в кількості 690 кг, заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" ( р/р 26002124725 в АБ „Укргазбанк”, м. Київ, МФО 320478, код ЄДРПОУ 31397624, ІПН 313976218190, св. № 200126310) згідно митної декларації №UA805180/2017/011272, в результаті чого ТОВ "Сумифітофармація" необхідно надмірно сплатити до Державного бюджету України суми ПДВ в розмірі 2 434,81 грн., які зарезервовані та заблоковані на рахунку Сумської митниці ДФС як попередня оплата за митне оформлення згідно митної декларації №UA805180/2017/011343 від 25.07.2017;
- рішення про відмову у прийнятті митної декларації від 25.07.2017 №UA805180/2017/011272, а саме: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.07.2017 №UA805180/2017/00184.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 25.07.2017 здійснювало митне оформлення в режимі імпорту товару - пирій коріння, ялівець плоди, лаванда квіти, кріп трава, майран лист, розмарин лист, ортосифон лист, для чого декларантом було оформлено та подано до Сумської митниці ДФС митну декларацію №UA805180/2017/011272 від 25.07.2017, в якій задекларовано митну вартість товару відповідно до ст. 58 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1).
Однак службова особа Сумської митниці - інспектор Межов Д.С. не погодився із визначеною позивачем митною вартістю, оскільки на його думку використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально, а також декларантом не було подано запитані додаткові документи.
Службовою особою митниці видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2017/00184 та винесено рішення №UA805180/2017/000171/2 про коригування митної вартості товарів. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів службовою особою митниці було відмовлено декларанту в застосуванні ним основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) та застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів передбачений підпунктом б пункту 2 частини 1 статті 57 та ст. 60 Митного кодексу України, тобто використано метод визначення вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а саме цінову інформацію щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України по товару (ортосифон сухе ціле листя) - МД №101070/2017/014561 від 24.07.2017. При цьому, позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає його безпідставними, необґрунтованими, прийнятими з порушенням вимог чинного в Україні національного та міжнародного законодавства.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.57-63) та зазначила, що на підставі сформованих митних формальностей за МД №UA805180/2017/011272 та наявність інформації в Єдиній автоматизованій інформаційній системі органів ДФС щодо вищого рівня вартості на ідентичні товари, митне оформлення яких вже здійснювалося, посадовими особами митного поста «Центральний» направлено письмову вимогу декларанту про необхідність надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару. Однак декларант затребуваних документів не надав. Отже використані декларантом відомості не є об'єктивними та підтвердженими документально. У зв'язку з чим 25.07.2017 посадовою особою Сумської митниці ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що 25 липня 2017 року ТОВ "Сумифітофармація" здійснювало митне оформлення в режимі імпорту товару - пирій коріння, ялівець плоди, лаванда квіти, кріп трава, майран лист, розмарин лист, ортосифон лист. Продавцем товару у відповідності до контракту №ЕЕ-070617 від 07.06.2017 являється компанія Tairn Trade OU (Естонія).
Для митного оформлення надано наступні документи: Контракт №ЕЕ-070617 від 07.06.2017; Специфікація №1 від 19.06.2017; Специфікація №2 від 30.06.2017; Інвойс №Т-02 від 05.07.2017; Інвойс №Т-03 від 06.07.2017; Пакувальний лист до інвойсу № Т-02 від 05.07.2017; Пакувальний лист до інвойсу № Т-03 від 06.07.2017; Сертифікат походження №337498 від 07.07.2017; Сертифікат походження №337496 від 06.07.2017; CMR №0026746 від 05.07.2017; Прайс-лист б/н від 01.06.2017; Прайс-лист б/н від 30.06.2017; Калькуляція ціни б/н від 05.07.2017; Калькуляція ціни б/н від 06.07.2017; Фітосанітарний сертифікат №EC/LV/420710 від 06.07.2017; Фітосанітарний сертифікат №EC/LV/420711 від 07.07.2017; Сертифікати якості на кожен товар від 06.06.2017 в кількості 7шт.; Сертифікати якості на товар від 30.06.2017; Довідка про транспортні витрати від 07.07.2017 б/н (а.с.23-42).
На підставі вказаних документів декларантом було оформлено та подано до Сумської митниці ДФС митну декларацію №UA805180/2017/011272 від 25.07.2017 (а.с.16-17), в якій задекларовано митну вартість товару відповідно до ст. 58 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1), а саме: Рослини, частини рослин, сушені - ортосифон сухе ціле листя в кількості 690кг за ціною 3,27 долара США/кг на загальну суму 2 256,30 доларів США. Згідно офіційного курсу станом на 25.07.2017 1 долар США = 25,82262 грн. Вартість товару склала 59 096,42 грн.
Із визначеної декларантом митної вартості товару підлягало сплаті до бюджету: ПДВ (20%) - 11 819,28 грн.
Однак службова особа Сумської митниці - інспектор Межов Д.С. не погодився із вище зазначеною декларантом ТОВ "Сумифітофармація" митною вартістю, оскільки на його думку використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально, а також декларантом не було подано запитані додаткові документи, а саме: (договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), розрахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту), копію митної декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації, ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів, та є умовою продажу оцінюваних товарів, каталоги, специфікації, висновки про якісні та вартісні показники товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Підставою для визначення митної вартості оцінюваних товарів є цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України - по товару (ортосифон сухе ціле листя) - МД №101070/2017/014561 від 24.07.2017.
25.07.2017 службовою особою Сумської митниці ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2017/00184 (а.с.14-15). Зазначеною карткою службовою особою митного органу відмовлено в прийнятті поданої для митного оформлення митної декларації від 25.07.2017 №UA805180/2017/011272 та винесено рішення №UA 805180/2017/000171/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.13). В результаті коригування митна вартість вище зазначеного товару збільшилась та склала: Рослини, частини рослин, сушені - ортосифон сухе ціле листя в кількості 690 кг за ціною 4,00 долара США/кг на загальну суму 2 760,00 доларів США. Згідно офіційного курсу станом на 25.07.2017 1 долар США = 25,82262 грн. Вартість товару склала 71 270,43 грн.
Із визначеної службовою особою митного органу митної вартості товару позивачеві необхідно сплатити до державного бюджету: ПДВ (20%) - 14 254,09 грн.
Вказана сума згідно витягу з електронної бази даних ДФС учасника ЗЕД зарезервована та заблокована на рахунку 805 Сумської митниці ДФС як попередня оплата за митне оформлення згідно митної декларації №UA805180/2017/011343 від 25.07.2017.
При визначенні митної вартості декларованого товару Сумською митницею ДФС використано метод визначення вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 57, ст. 60 Митного кодексу України), а саме цінову інформацію щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України по товару (ортосифон сухе ціле листя) - МД №101070/2017/014561 від 24.07.2017.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч. 1 ст. 57 МК України).
Відповідно до норм частин 2-4 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між: органом доходів і зборів та декларантом: з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59, 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією і за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України визначені документи, які підтверджують митну вартість товарів.
Як було зазначено вище, при митному оформленні декларації позивачем були надані Сумській митниці ДФС всі необхідні для визначення митної вартості документи, надання яких передбачено Митним кодексом України.
Частиною 3 статті 53 МК України передбачено обов'язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому, такий обов'язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а.) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МК України).
Відповідно до положень частин 2, 3 статті 53, статті 57 МК України митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи: відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару (ч. 2 ст. 53 МК України).
Отже, імперативними умовами по витребуванню додаткових документів та відмови у митному оформленні є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та/або існування обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
З аналізу вказаних статей також вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.
Митний орган жодним чином не визначив конкретних обставин, які викликали у нього сумніви щодо заявленої митної вартості, зокрема, не визначив причин неможливості перевірки розрахунку на підставі наданих позивачем документів.
Таким чином, неподання позивачем додаткових документів, або їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами.
Так, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 у справі №21-262а12.
Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Так, пунктом 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило про те, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подання таких документів протягом визначеного періоду часу.
Згідно параграфу 2 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі жоден член СОТ не може вимагати або примушувати будь-яку особу, яка не є його резидентом, надавати для вивчення або дозволяти одержувати доступ до будь-якого рахунка чи інших записів для цілей визначення обчисленої вартості. Однак інформація, надана виробником товарів для цілей визначення митної вартості згідно з положеннями цієї Статті, може бути перевірена в іншій країні органами влади країни імпорту за згодою виробника і за умови, що вони повідомлять достатньою мірою заздалегідь уряд країни, про яку йдеться, а остання не заперечуватиме проти розслідування.
У відповідності до положень ч. 1 ст.10 Закону України «Про ціни і ціноутворення», суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.
Частина 1 статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачає, що вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Статтею 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:
1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
Частина 1 статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначає порядок формування і встановлення цін під час проведення експортних (імпортних) операцій та на експортні (імпортні) товари. Так, під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб'єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.
Стосовно посилання службової особи митниці на цінову інформацію щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України є некоректним з огляду на наступне. Службова особа митного органу посилається на декларацію від 24.07.2017 МД №101070/2017/014561 при цьому не інформує декларанта (позивача) під час проведення консультацій про умови постачання, умови розрахунків, об'єми, ціну та інші складові, які можуть суттєво вплинути на вартість товару. Тим самим митний орган лишає можливості декларанта навести доводи обґрунтованості визначення митної вартості.
Стосовно посилання посадової особи митного органу на цінову інформацію з ЄАІС ДФС України, варто зазначити наступне.
Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України затверджено Наказом Державної митної служби України від 04.11.2010 за №1341.
Оскільки посадовою особою митного органу використані дані ЄАІС при взаємовідносинах із суб'єктами господарювання, які не входять в структуру Митної служби, то прийняте рішення на підставі даних ЄАІС носить міжвідомчий характер і поширене на необмежене коло осіб та підлягає багаторазовому застосуванню. Отже носить ознаки нормативного акту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади
У відповідності до п.1 Положення державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб'єктами нормотворення здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та цього Положення.
Пунктом 2. Положення передбачено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Пунктом 3. Положення встановлено, що на державну реєстрацію подаються нормативно- правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та інтими, а також прийняті в порядку експерименту.
Таким чином, Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України затверджене Наказом Державної митної служби України від 04.11.2010 №1341, яке не пройшло державної реєстрації в Міністерстві юстиції України не може вважатися нормативним документом в розумінні положень Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. №731 і у зв'язку з цим може носити лише рекомендаційний, а не обов'язковий характер.
Стосовно вимог службової особи Сумської митниці про надання додаткових документів, а саме: розрахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору, копію митної декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, висновки про якісні та вартісні показники товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, варто зазначити наступне.
Відповідно до параграфу 5 ст.7 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (надалі Угода ГАТТ), базис і методи визначення вартості товарів, які підпадають під обкладання митом чи іншими зборами або імпортні чи експортні обмеження, основані на вартості товару чи регульовані будь-яким способом на основі вартості, повинні бути стабільними і оприлюдненими достатньою мірою для того, щоб надати можливість комерсантам з достатньою впевненістю оцінити вартість товарів для митних цілей.
Документи, надання яких вимагала посадова особа митного органу у Позивача при митному оформленні товару не входять до переліку обов'язкових документів, надання яких вимагається законом.
Крім того, згідно параграфу 2 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, при формуванні своєї законодавчої бази кожен Член надає для включення до митної вартості або для виключення з неї, цілком або частково, нижченаведене:
(a) вартість транспортування імпортних товарів до порту або місця ввезення;
(b) витрати на завантаження, розвантаження та обробку, пов'язані з транспортуванням імпортних товарів до порту або місця ввезення;
(c) вартість страхування.
Параграфом 3 зазначеної Угоди встановлено, що додатки до фактично сплаченої ціни або ціни, що підлягає сплаті згідно з цією Статтею, робляться лише на основі об'єктивних даних та таких, що піддаються обчисленню.
Параграфом 4 Угоди передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, фактично сплаченої або яка підлягає сплаті, не робляться ніякі додатки, окрім тих, що передбачені у цій Статті.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що службовою особою митного органу було допущено порушення положень чинного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 25.07.2017 №UА 805180/2017/000171/2 та видачу картки відмови в прийнятті митної декларації від 25.07.2017 №UА 805180/2017/011272, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2017/00184, у зв'язку з чим вказані рішення підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1938 від 27.07.2017 (а.с.3).
Таким чином, ТОВ "Сумифітофармація" необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС в сумі 1600,00 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Сумської митниці ДФС від 25.07.2017 №UA805180/2017/000171/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.07.2017 №UA805180/2017/00184.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (код ЄДРПОУ 31997624) з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39420037) витрати зі сплати судового збору в сумі 1600,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.М. Соколов
Повний текст постанови складено 25.09.2017 року.