19 вересня 2017 рокум. Ужгород№ 807/667/17
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.
за участі сторін:
представник позивача - не з'явився;
відповідач - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 19 вересня 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 25 вересня 2017 року.
До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовною заявою Головне управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, якою просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до провадження суду; 2. Розглянути справу без участі представника позивача; 3. Винести судове рішення, яким стягнути податковий борг з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 88000, АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 по платежу 50 18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб" до місцевого бюджету у розмірі 974,40 грн.".
Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку у розмірі 974,40 грн., який є несплачений, відтак позивач просить задовольнити заявлені позовні вимоги.
Позивач, в судове засідання не з'явився, проте пунктом другим прохальної частини позовної заяви просив суд розгляд даної справи провести без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами (а.с.а.с. 8).
Відповідач у судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Заперечення проти позову суду не надано.
Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до статті 128 частини 4 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Положенням статті 67 частини 1 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, відповідач зареєстрований, як фізична особа-підприємець, знаходиться за адресою: 88000, АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (а.с. 10).
Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
В порушення даної норми Відповідач не сплатив у належні строки до бюджету суму податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб за період червень-вересень 2014 року у розмірі 974,40 грн..
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем 12 березня 2012 року було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 квітня 2012 року за обраною ставкою 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та обранням 2 групи щодо сплати єдиного податку по відповідному виду діяльності (а.с.а.с.13, 14).
Відповідно до статті 293 пункту 293.1 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Станом на 01 січня 2014 року розмір мінімальної заробітної плати становив - 1218,00 грн..
Згідно статті 293 пункту 293.2. Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином ставка єдиного податку для відповідача у спірному періоді становить 243,60 грн. (1218х20%).
Відповідно до статті 295 пунктів 295.1 та 295.2 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, відповідач самостійно обрав другу групу спрощеної системи оподаткування обліку та звітності зі ставкою 20 % розміру мінімальної заробітної плати .
Згідно Рішення Ужгородської міської ради № 556 від 20 липня 2012 року "Про зміни до рішення сесії міської ради VI скликання від 30 грудня 2011 року № 394" розмір ставки по обраному відповідачем виду діяльності складає 20% (а.с. 15).
Згідно статті 59 пункту 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В силу статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.153 даного Кодексу, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Так, позивачем на адресу відповідача скеровано податкову вимогу від 26 січня 2015 року № 63-25, яка повернулася на адресу позивача із зазначенням причини невручення (а.с. 16).
Згідно зі статтею 58 пунктом 58.3 ПК України, у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Тому податкова вимога вважається належним чином врученою відповідачу.
При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.19 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Заборгованість відповідача підтверджується наявною в матеріалах справи обліковими картками платника податків (а.с.а.с.11,12) та розрахунком (а.с. 9).
Застосоване судом законодавство використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.
Зважаючи на вказані норми Податкового кодексу України, враховуючи обставини, встановлені судом, позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до статті 94 частини 4 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд,
Позовну заяву Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (88000, АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 974,40 ( дев'ятсот сімидесяти чотирьох грн. 40 коп.) грн..
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяС.Є. Гаврилко