25 вересня 2017 року Житомир справа № 806/1361/17
категорія 8.2.3
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,
встановив:
Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.09.2017 року, просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в загальній сумі 139 355,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно поданих відповідачем декларацій у нього утворилась заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 126 458,00 грн. У зв'язку із несплатою грошового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, ФОП ОСОБА_1 в порядку ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пеню у розмірі 6 233,97 грн. Також зазначає, що згідно поданих відповідачем податкових декларацій про майновий стан і доходи, ФОП ОСОБА_1 самостійно визначено розмір грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 5090,79 грн. У зв'язку із несплатою грошового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, відповідачу в порядку ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пеню у розмірі 1 572,72 грн. Наголошує, що на момент звернення із позовом до суду ФОП ОСОБА_1 має податковий борг у розмірі 141 362,68 грн., який відповідачем погашено не було.
Представник позивача до суду прибула, подала заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив. Примірник заяви про уточнення позовних вимог разом із судовою повісткою направлялись відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак поштове відправлення повернулося як не вручене адресату з незалежних від суду причин, а тому, відповідно до ч.7 ст. 9, ч. 11 ст. 35 КАС України, судова повістка вважається врученою належним чином.
Враховуючи неявку сторін в судове засідання та керуючись положеннями ст. 41, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) як фізична особа-підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Житомирської міської ради Житомирської області та як платник податків перебуває на обліку в Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (а.с. 9)
Відповідачем до контролюючого органу подавалися податкові декларації про майновий стан і доходи за 2013, 2014, 2015, 2016 роки (а.с. 73-80) У поданих деклараціях відповідач самостійно визначив до сплати податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5090,79 грн. У зв'язку із несплатою грошового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, відповідачу в порядку ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пеню у розмірі 1 572,72 грн., що підтверджується копією розрахунку боргу ФОП ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб за підписом начальника відділу погашення боргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області. (а.с. 72).
ФОП ОСОБА_1 до контролюючого органу подавалися податкові декларації з податку на додану вартість (а.с. 13-30) У поданих деклараціях відповідач самостійно визначив до сплати податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 126 458,00 грн. У зв'язку із несплатою грошового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, ФОП ОСОБА_1 в порядку ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пеню у розмірі 6 233,97 грн., що підтверджується копією розрахунку боргу ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість за підписом начальника відділу погашення боргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області. (а.с. 70-71).
Станом на момент розгляду справи, загальний розмір податкової заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом складає 139 355,48 грн.
Оскільки ФОП ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 139 355,48 грн. не погашено, позивач звернувся із позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пп.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Підпунктом 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України встановлено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Положеннями п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України визначено, що фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно пп. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
У відповідності до положень статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання. На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 має податкову заборгованість перед бюджетом у розмірі 139 355,48 грн., в тому числі: з податку на додану вартість - 132 691,97 грн. (основний платіж - 126458,00 грн., пеня - 6 233,97 грн.); з податку на доходи фізичних осіб - 6663,51 грн. (основний платіж - 5090,79 грн., пеня - 1572,72 грн.), що підтверджується зведеними розрахунками податкового боргу (а.с. 70-72).
На момент розгляду справи відповідачем податковий борг у розмірі 139 355,48 грн. грн. не погашено.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Контролюючим органом у відповідності до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний на момент винесення податкових вимог про сплату боргу), розміщувалися на дошці оголошень податкові вимоги №1/4715 від 19.10.2010 на суму 6615,83 грн., №2/6766 від 11.11.2010 на суму 19999,83 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями корінців податкової вимоги та копією довідки про розміщення податкових вимог. (а.с. 81 та зворот).
Пунктом 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.
Відповідно до п.95.1, п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Податковий борг ФОП ОСОБА_1 підтверджений наявною у матеріалах справи сукупністю належних та достатніх доказів.
Доказів погашення заборгованості в розмірі 139 355,48 грн. чи письмових заперечень проти позовної заяви відповідачем суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 41, 71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 186 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області податковий борг у розмірі 139 355,48 грн. (сто тридцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят п'ять гривень сорок вісім копійок).
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.Г. Попова
Повний текст постанови виготовлено: 25 вересня 2017 р.