19 вересня 2017 р. Справа № 804/4809/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Виноградовій Т.В.,
за участю:
представника позивача Шмельової О.В.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області, про стягнення податкового боргу, -
Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція ГУДФС у Дніпропетровській області (далі - Криворізька південна ОДПІ, третя особа), про стягнення суми податкового боргу з ФОП ОСОБА_2 на користь державного бюджету податкову заборгованість по земельному податку з фізичних осіб в сумі 119197,55 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг з земельного податку, який у добровільному порядку не сплачує, що завдає збитків державі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, надав суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що йому надана на праві постійного користування земельна ділянка площею 0,78 га для розміщення житлового будинку з торгівельним комплексом згідно державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованим 21.02.2001 року в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №281. 12.04.2007 року за договором купівлі-продажу, зареєстрованого під №3408, відповідач відчужив ОСОБА_3 об'єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1. Пунктом 3 договору визначено, що земельна ділянка, на якій розташована вищезазначена нерухомість, знаходиться з користуванні продавця. Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до покупця переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщена нерухомість без зміни її цільового призначення. Відсутність визначеної містобудівною документацією землеустрою площі, меж, функціонального призначення частини земельної ділянки виключає можливість визначення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а отже і суми податкових зобов'язань.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Неявка представника третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець та перебуває на обліку в Криворізькій південній ОДПІ як платник єдиного податку.
Згідно до Державного акту на право постійного користування землею від 21.02.2001 року позивач був користувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).
В інтегрованих картках платника податків по земельному податку з фізичних осіб станом на 01.07.2017 року за ФОП ОСОБА_2 обліковується податковий борг на суму 123270,65 грн.
Податковий борг у розмірі 119197,55 грн., заявлений до стягнення у цій справі, складається з:
1. несплати у встановлені терміни самостійно задекларованих грошових зобов'язань по податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), розташовану за адресою: АДРЕСА_1, у сумі 49023,11 грн., у тому числі з декларацій (а.с.14-25):
- №1700003565 від 14.02.2017 року у сумі 5680,85 грн. (щомісячна частка до сплати складає 1136,17 грн., за термінами сплати 30.06.2017 року, 30.05.2017 року, 30.04.2017 року, 30.03.2017 року, 02.03.2017 року);
- №1600001413 від 16.02.2016 року у сумі 12862,30 грн. (щомісячна частка до сплати складає 1071,86 грн., за термінами сплати 01.03.2016 року, 30.03.2016 року, 30.04.2016 року, 30.05.2016 року, 30.06.2016 року, 30.07.2016 року, 30.08.2016 року, 30.09.2016 року, 30.10.2016 року, 30.11.2016 року, 30.12.2016 року, та 1071,84 грн. з терміном сплати 30.01.2016 року);
- №1500001775 від 13.02.2015 року у сумі 19250,49 грн. (щомісячна частка до сплати складає 1604,21 грн., за термінами сплати 02.03.2015 року, 30.03.2015 року, 30.04.2015 року, 30.05.2015 року, 30.06.2015 року, 30.07.2015 року, 30.08.2015 року, 30.09.2015 року, 30.10.2015 року, 30.11.2015 року, 30.12.2015 року, та 1604,18 грн. з терміном сплати 30.01.2016 року);
- 1400004308 від 15.05.2014 року у сумі 853,62 (щомісячна частка до сплати складає 121,95 грн., за термінами сплати 30.07.2014 року, 30.08.2014 року, 30.09.2014 року, 30.10.2014 року, 30.11.2014 року, 30.12.2014 року, та 121,92 грн. з терміном сплати 30.01.2015 року);
- №1400002659 від 27.03.2014 року у сумі 6917,20 грн. (щомісячна частка до сплати складає 988,18 грн., за термінами сплати 30.07.2014 року, 30.08.2014 року, 30.09.2014 року, 30.10.2014 року, 30.11.2014 року, 30.12.2014 року, та 988,12 грн. з терміном сплати 30.01.2015 року);
- №1400001941 від 20.02.2014 року у сумі 3458,65 грн. (щомісячна частка до сплати складає 494,08 грн., за термінами сплати 30.07.2014 року, 30.08.2014 року, 30.09.2014 року, 30.10.2014 року, 30.11.2014 року, 30.12.2014 року, та 494,17 грн. з терміном сплати 30.01.2015 року);
2. несплати у встановлені терміни сум грошового зобов'язання по земельному податку, донарахованого контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення №130-15 від 09.06.2014 року у сумі 61144,65 грн., яким здійснено розрахунок податкового зобов'язання по земельному податку на 2014 рік за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12-13);
3. пені, нарахованої за несплату грошових зобов'язань по земельному податку, за період з 03.02.2015 року по 17.05.2017 року у сумі 8770,89 грн., з 30.07.2014 року по 15.06.2017 року у сумі 258,90 грн. (а.с.29-31).
Судом встановлено, що позивачем вже здійснювались заходи, спрямовані на стягнення частини суми податкового боргу по земельному податку за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, в судовому порядку з відповідача.
Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 22.01.2014 року у справі №804/14184/13-а відмовлено у задоволенні позову Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по земельному податку з фізичних осіб в сумі 187236,94 грн.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 року у справі №804/14184/13-а апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2014 року - залишено без змін.
Зазначеною постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 22.01.2014 року у справі №804/14184/13-а, яка набрала законної сили, встановлено наступне:
- рішенням Миколаївської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області № 223 - 18/23 від 25.12.2000 року відповідачу надана в постійне користування земельна ділянка площею 0,78 га для розміщення житлового будинку з торгівельним комплексом. Право користування посвідчено державним актом на право постійного користування землею, зареєстрованим 21.02.2001 року в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №281;
- 12.04.2007 року за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацько Я.О. та зареєстрованого в реєстрі за №3408, відповідач відчужив ОСОБА_3 об'єкт незавершеного будівництва, який розташований на вищезазначеній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1. Придбана нерухомість була зареєстрована за ОСОБА_3 комунальним підприємством Криворізьке бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 1-23, номер запису 10, в державному електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером: 17575926;
- відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою переходить до покупця та підлягає оформленню у порядку встановленому чинним законодавством, що і було зроблено відповідачем;
- 16.08.2007 року новий власник вищевказаної земельної ділянки громадянин ОСОБА_3 подарував незакінчену будівництвом нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 ОСОБА_5. Договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Івановою С.Я. та зареєстрований в реєстрі за №2665;
- 01.10.2007 року право власності на незакінчену будівництвом нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 зареєстровано комунальним підприємством «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради за ОСОБА_5 та в угоді зазначається, що земельна ділянка, на який розташована незакінчена будівництвом нежитлова будівля, знаходиться в користуванні дарувальника переходить до обдарованої право користування земельною ділянкою, на який розміщена незакінчена будівництвом нежитлова будівля, без зміни її цільового призначення;
- позовні вимоги є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав, що право користування земельної ділянки припинилося та перейшло до інших осіб відповідно чинному законодавству, що було документально підтверджено та доведено відповідачем.
На підставі частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, в судовому порядку встановлено, що право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, припинилось за відповідачем у 2007 році з моменту укладання договору купівлі-продажу нерухомості, яка знаходиться за зазначеною адресою, від 25.04.2007 року, реєстр. №3408 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець).
За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
У частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.
Аналіз зазначених норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об'єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов'язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.
З встановлених обставин у справі вбачається, що між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомості від 25.04.2007 року, зареєстрований в реєстрі за №3408, згідно умов якого продавець продав, а покупець купив належну продавцю незакінчену будівництвом нежитлову будівлю, літ. А-2, готовністю 46%. Згідно пункту 2 договору нерухомість, що відчужується, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до пункту 3 договору земельна ділянка, на якій розташована вищезазначена нерухомість, знаходиться з користуванні продавця. Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до покупця переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщена нерухомість без зміни її цільового призначення (а.с.47).
Таким чином, суд приходить до висновку, що у розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.
Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Таким чином, до нового власника об'єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 12.09.2017 року №21-3078а16.
З вищевикладених правових норм та обставин справи, судом встановлено, що оскільки право користування спірною земельною ділянкою відповідачем припинилось 12.04.2007 року та перейшло до інших осіб, то і обов'язок сплати земельного податку за таку земельну ділянку перейшов до таких осіб, а тому у відповідача відсутній обов'язок сплати земельного податку за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, у період з 2014 року по 2017 рік.
З огляду на те, що позивач не повинен сплачувати плату за земельну ділянку, користувачем якої він не є, то і стягнення податкового боргу з такого податку за відповідною земельною ділянкою є неправомірним, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області, про стягнення податкового боргу - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 25 вересня 2017 року.
Суддя М.В. Бондар