19 вересня 2017 р. Справа № 804/4745/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Виноградовій Т.В.,
за участю:
представника позивача Шмельової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солмбридж", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про стягнення заборгованості, -
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солмбридж» (далі - ТОВ «Солмбридж», відповідач), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Соборному районі м. Дніпра, третя особа) про стягнення податкового боргу на загальну суму 20113638,40 грн., в тому числі по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 20113298,40 грн. та на суму заборгованості по штрафним санкціям за порушення вимог декларування валютних цінностей - 340 грн. на користь державного бюджету шляхом стягнення коштів з відкритих рахунків ТОВ «Солмбридж» у банках, обслуговуючих вказаного платника податків.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг, який у добровільному порядку не сплачує, що завдає збитків державі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неявка представників відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Солмбридж» (код ЄДРПОУ 32616447) взято на облік як платник податків з 25.09.2003 року за №12272 та станом на час розгляду справи перебуває на обліку у ДПІ у Соборному районі м. Дніпра.
Судом встановлено, що податковий борг ТОВ «Солмбридж» в сумі 20113638,40 грн. виник внаслідок нарахування на підставі акта перевірки №7012/22-06/32616447 від 05.09.2014 року пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства згідно наступних податкових повідомлень-рішень:
- від 19.09.2014 року №0007591501 про нарахування суми грошового зобов'язання у розмірі 20113298,40 грн.;
- від 19.09.2014 року №0007601501 про нарахування суми грошового зобов'язання у розмірі 340 грн.
Податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені та станом на день розгляду справи судом є чинними.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Стаття 36 Податкового кодексу України закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Проте, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе сам платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в редакції чинній на момент встановлення порушення законодавства відповідачем, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в редакції чинній на момент встановлення порушення законодавства відповідачем, визначено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Згідно з пунктом 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993 року валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.
Абзацом 8 пункту 2 статті 16 зазначеного Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» встановлено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції), зокрема, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Відповідно до пункту 3 Указу Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27.06.1999 року №734/99 санкції, передбачені статтею 2 цього Указу та пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15 (15-93) «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», застосовуються Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України. Оскарження рішень про застосування фінансових санкцій здійснюється в судовому порядку.
Підпунктом 2.7 пункту 2 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 08.02.2000 року №49, визначено, що невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:
- порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період;
- порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
З урахуванням викладеного, суд зазначає про підтвердження матеріалами справи наявності у відповідача заявленого до стягнення податкового боргу перед бюджетом, а саме: податкових повідомлень-рішень з визначеними сумами до стягнення, акту перевірки з встановленим порушення норм законодавства відповідачем, облікової картки по операціям з нарахування та погашення податкових зобов'язань відповідачем.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Пунктом 95.3 цієї статті визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська виставлено відповідачу податкову вимогу від 04.01.2017 року №1-17 на суму податкового боргу 20113298,40 грн.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з ТОВ «Солмбридж» суми боргу по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 20113298,40 грн. та по штрафних санкціях за порушення вимог декларування валютних цінностей на суму 340 грн., та їх задоволення, оскільки доказів добровільного погашення сум податкового боргу відповідач не надав.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солмбридж», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солмбридж» (код ЄДРПОУ 32616447) на загальну суму 20113638 (двадцять мільйонів сто тринадцять тисяч шістсот тридцять вісім) гривень 40 копійок, в тому числі по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 20113298 (двадцять мільйонів сто тринадцять тисяч двісті дев'яносто вісім) гривень 40 копійок та на суму заборгованості по штрафним санкціям за порушення вимог декларування валютних цінностей на суму 340 (триста сорок) гривень на користь державного бюджету шляхом стягнення коштів з відкритих рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Солмбридж» у банках, обслуговуючих вказаного платника податків.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 25 вересня 2017 року.
Суддя М.В. Бондар