18 вересня 2017 р. справа №804/5858/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
13 вересня 2017 року Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною дію Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області щодо відмови Філії «Дніпропетровський державний обласний навчально-курсовий комбінат» Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» в наданні відстрочення заборгованості (недоїмки) зі сплати внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- зобов'язати відповідача надати Філії «Дніпропетровський державний обласний навчально-курсовий комбінат» Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» відстрочку заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування строком на три роки з дня набрання рішенням суду законної сили.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 р., який набрав чинності з 01.01.2017 р.), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р. № 1801-19, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено на рівні 1 600 гривень.
Позивачем у поданому до суду адміністративному позові заявлено немайнову вимогу про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, позивач при зверненні до суду з цим позовом мав сплатити судовий збір у розмірі 1 600 грн. із заявленої ним вимоги немайнового характеру, та надати до суду оригінал документа про сплату судового збору у справі.
Натомість, позивач судовий збір не сплатив, при цьому підстав для звільнення його від сплати судового збору у позовній заяві не зазначив.
У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно сплатити на реквізити суду судовий збір у розмірі 1 600 грн., та надати до суду оригінал відповідного платіжного документа.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви також з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого строку, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З позовної заяви вбачається, що предметом спору є не вчинення суб'єктом владних повноважень дій щодо надання відстрочення заборгованості (недоїмки) зі сплати внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Філії «Дніпропетровський державний обласний навчально-курсовий комбінат» Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс».
При цьому, позивач зазначає про те, що лист-відповідь відповідача від 17.02.2017 р. вих. № 616/10/04-65-17-09, яким йому було відмовлено в наданні права на відстрочення боргу, отримано представником Філії УДП «Укрінтеравтосервіс» 01.03.2017 року.
Отже, саме з цієї дати (01.03.2017 р.) починає перебіг передбачений законом шестимісячний строк звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом, закінчення якого припадає на 01.09.2017 року.
Разом з цим, позовна заява подана позивачем безпосередньо до канцелярії суду лише 13.09.2017 року, тобто з пропуском передбаченого законом строку.
При цьому, позовна заява не містить будь-якого обґрунтування причин пропуску позивачем строку звернення до суду, або клопотань про поновлення пропущеного строку.
У зв'язку з чим, для вирішення питання про прийнятність позовної заяви до розгляду позивачу необхідно зазначити причини пропуску ним строку звернення до суду та, за наявності для цього підстав, передбачених законом, надати відповідне мотивоване клопотання про поновлення такого строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» - залишити без руху.
Позивачу надати строк до 16 жовтня 2017 р. для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви, а саме, надання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 1 600 грн. на реквізити суду; зазначення причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Роз'яснити позивачу, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.В. Чорна