04 серпня 2016 р. Справа № 804/1230/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСтепаненко В.В.
при секретаріЗоідзе Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Орлова Олега Анатолійовича, третя особа -1: ОСОБА_4, третя особа-2: товариство з обмеженою відповідальністю «Влада 2009», третя особа-3: приватне підприємство «Михаил» про визнання дій протиправними та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Орлова Олега Анатолійовича, третя особа -1: ОСОБА_4, третя особа-2: товариство з обмеженою відповідальністю «Влада 2009», третя особа-3: приватне підприємство «Михаил» про визнання дій протиправними та скасування рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення приватного нотаріуса про реєстрацію прав на квартиру за адресою АДРЕСА_1 за ПП «Михаил» (код ЄДРПОУ - 23940444) є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки дослідження позивачем ланцюгу дій щодо державної реєстрації прав на спірну квартиру показали наявність фіктивних підстав виникнення прав, що реєструвались, а саме: рішення судів, які фактично не існують та не приймались судами, фіктивний договір відступлення права вимоги. Крім того, позивачем також у судовому порядку оскаржуються певні дії інших нотаріусів та державних реєстраторів.
Позивач у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що юридичні підстави задоволення позовних вимог в частині визнання дій нотаріуса Орлова О.А. протиправними щодо реєстрації квартири відсутні, в частині ж скасування рішення про реєстрацію вказаної квартири він не заперечував. У судове засідання відповідач не з'явився.
Третя особа-1 надала письмові пояснення, в яких зазначила, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки спрямовані на відновлення порушеного права власності за ОСОБА_4
Треті особи 2 та 3 у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
04 липня 2008 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» та Акціонерного комерційного банку «Райффайзенбанк Україна») та ОСОБА_5 укладений Кредитний договір № ML-302/195/2008, за умовами якого ОСОБА_5 отримав кредит в сумі 89 000,00 доларів США.
На забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором № ML-302/195/2008 від 04.07.2008 року між ОСОБА_4 та закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» був укладений Договір іпотеки № PML-302/195/2008 від 04.07.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_4 прийняла на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання усіх боргових зобов'язань перед банком своїм майном, а саме квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
04 липня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. на підставі статті 73 Закону України «Про нотаріат» та у зв'язку з посвідченням договору іпотеки накладена заборона відчуження зазначеної в договорі квартири, яка належить ОСОБА_4, що зареєстровано в реєстрі за № 10370.
Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 20 липня 2011 року публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» у відповідності до статей 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за Кредитним договором № ML-302/195/2008 від 04.07.2008 року та Договором іпотеки № PML-302/195/2008 від 04.07.2008 року.
Таким чином, до позивача перейшли всі права публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права вимоги до ОСОБА_4.
Матеріалами справи підтверджується, що 06 лютого 2004 року ОСОБА_4 отримала в дар квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р. та зареєстровано в реєстрі за №713.
Згідно довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно № 52099803 від 26.01.2016 року третя особа-1 вказану квартиру зареєструвала в КП «ДМБТІ» 26.03.2004 року за № 4409306.
04 липня 2008 року ОСОБА_4 вказану квартиру передала в іпотеку закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» для забезпечення кредитного договору №ML-302/195/2008 від 04.07.2008 року, що підтверджується договором іпотеки №РML302/195/2008 від 04.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. та зареєстровано в реєстрі за № 10369.
На підставі рішення Феодосійського міського суду АРК по справі № 119/9199/14-ц від 05.02.2014 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Замфіром О.М. було внесено записи про припинення іпотеки та заборони відчуження. Вказане рішення суду в Єдиний державний реєстр судових рішень не внесено та в даний час оспорюється позивачем в Апеляційному суді м. Києва.
У спірному рішенні суду зазначено фактичну підставу задоволення позову - наявність договору відступлення права вимоги №207/2013 (цесії) від 17.11.2011 року, згідно якого Сімферопольська філія ЗАТ «ОТП Банк» відступила право вимоги виконання зобов'язання ОСОБА_4 по договору іпотеки № РМL-302/195/2008.
Рішенням Державного реєстратора Реєстраційної служби Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Замфіра О.М. від 11.10.2014 року припинено іпотеку та знято обтяження на спірну квартиру на підставі рішення Феодосійського міського суду АРК від 05.02.2014 року, проте дії вказаного реєстратора позивач оскаржує у Вищому адміністративному суді (адміністративна справа №804/19258/14).
07 листопада 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Орловим Олегом Анатолійовичем зареєстровано право власності на спірну квартиру за третьою особою-3 ПП «Михаил» на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.08.2014 року у справі №200/18345/14-ц, що підтверджується довідкою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2014 року № 8577/14.
13 січня 2015 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі № 200/23141/14-ц за позовом ТОВ «Влада 2009» (третя особа-2) до ПП «Михаил» (третя особа-3) та ОСОБА_9 визнано мирову угоду від 29.12.2014 року, укладену між учасниками процесу, за якою ПП «Михаил» зобов'язується передати у власність ТОВ «Влада 2009» в рахунок погашення боргу квартиру АДРЕСА_1.
31 серпня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. прийнято рішення №24045914 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ «Влада 2009» (третя особа-2). Дії та рішення цього нотаріуса в даний час оскаржуються в Дніпропетровському окружному адміністративному суді (справа №804/917/16).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.01.2016 року скасовано ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.01.2015 року, на підставі якої було зареєстровано право власності на спірну квартиру за третьою особою-3.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (надалі - Закон України від 01.07.2004 року № 1952-IV) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина 4 статті 15 Закон України від 01.07.2004 року № 1952-IV).
Згідно статті 15 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Державним реєстратором, у відповідності до частини 1 статті 9 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV, є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
За приписами частини 9 статті 15 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі - Порядок від 17 жовтня 2013 року №868), яким визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
У підпункті 1.1 пункту 1 Порядку від 17 жовтня 2013 року №868 визначено, що повноваження державного реєстратора з прийому та видачі документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг та нотаріуси.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що нотаріус не був обізнаний про те, що в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська за період з 2011 року по 25 серпня 2014 року цивільна справа № 200/18345/14-ц за позовом ПП «Михаил» до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Орлова О.А. про скасування постанови, вчинення нотаріальних дій та зобов'язання вчинити певні дії, зареєстрована не була, судові рішення по такій справі не ухвалювались.
Оскільки на момент вчинення нотаріальної дії, Приватний нотаріус Орлов О.А. діяв відповідно до приписів чинного законодавства та виконував рішення суду, то дії нотаріуса щодо реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не можуть бути визнані неправомірними.
При цьому суд зазначає, що державним нотаріусом Орловим О.А. було подано письмові заперечення, в яких він визнав позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Орлова О.А. про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Орлова Олега Анатолійовича, третя особа -1: ОСОБА_4, третя особа-2: товариство з обмеженою відповідальністю «Влада 2009», третя особа-3: приватне підприємство «Михаил» про визнання дій протиправними та скасування рішення - задовольнити частково.
Скасувати рішення Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Орлова Олега Анатолійовича індексний номер 17057093 від 07.11.2014 року про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на квартиру АДРЕСА_1 за приватним підприємством «Михаил» (код ЄДРПОУ 23940444).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Орлова Олега Анатолійовича на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судові витрати у розмірі 689,00 грн. (шістсот вісімдесят дев'ять гривень 00 копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Степаненко