20 липня 2017 р. Справа № 804/4077/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гончарової Ірини Анатоліївни
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі до Комунального підприємства "Дніпротепломережа" Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості, -
Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Дніпротепломережа" Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість щодо покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 10010,83 грн. на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку з несвоєчасністю відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за списком № 2 у відповідача виникла заборгованість перед Лівобережним ОУПФУ в м. Дніпрі за період лютий - травень 2017 року в розмірі 10010,83 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2017 року відкрито провадження у справі.
Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника в порядку письмового провадження.
Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи не надав.
Зважаючи на приписи ч. 4 ст. 122, ч. 4, ч. 6 ст. 128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст. 122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Комунальне підприємство "Дніпротепломережа" Дніпропетровської міської ради перебуває на обліку як платник страхових внесків в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпрі.
Також встановлено, що позивачем складено та направлено на адресу відповідача розрахунок про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, яким повідомлено про необхідність сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 за період лютий - травень 2017 року в розмірі 10010,83 грн. Зазначений розрахунок було направлено на адресу відповідача, що підтверджується копією поштового повідомлення, яка міститься в матеріалах справи.
Станом на час звернення з позовом до суду, заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 2) у розмірі 10010,83грн. відповідачем не сплачена.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до п.1 ст.2, п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи сплачують також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ, у розмірі 100%.
Таким чином, на відповідача покладено обов'язок в повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджений Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 р. передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно пункту 6.4 розділу 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно пункту 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 у загальному розмірі 10010,83 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі до Комунального підприємства "Дніпротепломережа" Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Дніпротепломережа" Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 03342238) заборгованість щодо покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період лютий - травень 2017 за списком №2 у розмірі 10010,83 грн. (десять тисяч десять гривень 83 коп.) на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Гончарова