Справа 331/5199/17
Провадження 2-а/331/185/2017
20 вересня 2017 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Жукової О.Є.
при секретарі: Качан К.К.
за участю представника позивача : ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративний позов ОСОБА_2 до Інспектора роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в м. Черкасах лейтенанта поліції Лук»яненко Андрія Віталійовича про визнання протиправним та скасування рішення суб»єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності ,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі від 17 червня 2017 року серії АР № 926907 Інспектора роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в м. Черкасах лейтенанта поліції Лук»яненко Андрія Віталійовича.
Позовні вимоги позивач обгрунтував тим, що 17 червня 2017 року на території смт Кирилівка, де він перебував у відпустці, коли він перебував поза межами проїзної частини біля транспортного засобу, який знаходився в несправному стані, близько 23 годин, до нього під»їхали працівники поліції , які повідомили про те, що він допустив порушення правил дорожнього руху , за що його притягнуто до адміністративної відповідальності. Позивач вважає вказане рішення незаконним, оскільки докази його вини відповідачем не надані, останнім не було складено протокол по справі про адміністративне правопорушення, в порушення вимог ст. 276 КУпАП справу розглянуто негайно за місцем знаходження транспортного засобу , він був при цьому позбавлений права скористуватися правовою допомогою та заявляти клопотання.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в постанові , наполягав на задоволенні позову.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, в зв»язку з чим на підставі ст. 128 АС України справу розглянуто у його відсутність на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Разом з тим, в наданих суду запереченнях відповідач вказав, що постанова винесена обґрунтовано та з дотриманням вимог чинного законодавства , на території смт. Кирилівка він перебував у відрядженні на підставі наказу «Про відрядження працівників» № 960 від 09.06.2017 року. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі від 17 червня 2017 року серії АР № 926907 , винесеною інспектором роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в м. Черкасах лейтенантом поліції Лук»яненко А.В. до ОСОБА_2 застосоване адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП України.
У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_2 17.06.2017 року в 23-04 годин в смт. Кирилівка по вул. Федотова Коса, керуючи транспортним засобом KAWASAKI НОМЕР_1, не мав при собі ( не пред»явив ) посвідчення водія категорії «В1» , вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
Суд зазначає, що при розгляд вказаної справи відповідачем , незважаючи на отримання ухвали суду від 31 липня 2017 року , не надано суду жодних доказів в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують порушення позивачем ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, наявність в його діях складу правопорушення та правомірність прийняття оскаржуваної постанови (фото, відеозапис тощо).
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, оскільки доказів вини позивача ОСОБА_2 у правопорушенні, відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано, суд приходить до висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, що в свою чергу свідчить про неправомірність складеної відносно останнього постанови про накладення адміністративного стягнення.
Слід також звернути увагу на те, що відповідачем не надано доказів того, що він був уповноважений виносити оскаржувану постанову, оскільки як вбачається з наданого суду наказу ДПП Національної поліції від 09.06.2017 року «Про відрядження працівників» № 960, відповідач був відряджений у підпорядкування начальника ГУ НП в Херсонській області з 15.06.2017 року по 14.07.2017 року , хоча місцем складання постанови була територія Запорізької області .
Інші доводи ОСОБА_2 щодо порушення його прав через не складання відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення, та винесення постанови на місці розташування транспортного засобу , суд не приймає до уваги через наступне.
Так, відповідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за N 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, N 1408/27853 у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Положеннями ст. 258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Аналогічні за змістом приписи містяться в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року N 1395.
При цьому у відповідності до п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частиною 1 ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Судовий збір відповідно до ст. 94 КАС України відшкодуванню не підлягає, оскільки позивач є особою, який звільнений від сплати судового збору .
Керуючись ст.ст. 159-163, 171-2 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Інспектора роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в м. Черкасах лейтенанта поліції Лук»яненко Андрія Віталійовича про визнання протиправним та скасування рішення суб»єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити .
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі від 17 червня 2017 року серії АР № 926907 Інспектора роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в м. Черкасах лейтенанта поліції Лук»яненко Андрія Віталійовича про застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає , до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення . У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя:
20.09.2017 .