Іменем України
"24" листопада 2009 р. справа № 5020-9/449
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Культурний центр „Мис Хрустальний” (99011, м. Севастополь, вул. Советська, буд. 51, кв.11; 99011, м. Севастополь, вул. Нефедова, 78-А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю „Марс ЛТД” (99011, м. Севастополь, вул. Нефедова, 78-А)
про визнання недійсним правочину,
суддя Рибіна С.А.
За участю представників:
Позивача - Шубенкін Володимир Геннадійович, довіреність б/н від 04.11.2009;
Відповідача - Улибишев Дмитро Ігоревич -наказ №01/08К від 21.01.2008.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Культурний центр „Мис Хрустальний” (далі -ТОВ „КЦ „Мис Хрустальний”) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю „Марс ЛТД” (далі -ТОВ „ТП ТОВ „Марс ЛТД”) про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 30.05.2008 до договору інвестицій №14 від 03.09.2007.
Свої вимоги позивач обґрунтовує недодержанням відповідачем в момент вчинення правочину вимог чинного законодавства, доводи та обґрунтування викладені у позові (а.с.2-4).
Відповідач надав суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні позову відмовити (а.с.35-38).
Крім того, відповідачем були заявлені клопотання про виклик у судове засідання Улибишева Павла Ігоревича як свідка та як посадової особи.
За клопотанням представника відповідача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника сторін, суд
03.09.2007 між ТОВ „КЦ „Мис Хрустальний” (Забудовник) та ТОВ „ТП ТОВ „Марс ЛТД” (Дольщик) укладений договір інвестицій №14 про дольову участь в будівництві (далі - Договір) (а.с.15-18).
Предметом Договору є будівництво ізольованих нежитлових приміщень на цокольному, першому та другому поверхах спортивно-оздоровчого, культурно-розважального комплексу з вбудованими приміщеннями (вісь 15-26, Д-Ж робочого проекту), попередньої площі 500 м2. Загальна площа приміщення повинна бути уточнена після обмірів БТІ (розділ 1 Договору).
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що не пізніш 20 червня 2008 року Забудовник зобов'язується довести приміщення до стану, вказаного у Додатку №2, та надати приміщення Дольщику.
Згідно пункту 4.2 Договору якщо площа приміщення, яка визначається за внутрішнім контуром зовнішніх стін, крім площі капітальних перегородок, з'явиться меншою, чи більшою ніж та, що вказана в Договорі, то розмір фінансування, який здійснює Дольшик, підлягає відповідному перерахуванню в бік зменшення, чи збільшення.
Пунктом 5.1 Договору передбачене, що розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України згідно графіку платежів (Додаток №1) після підписання договору шляхом перерахування Дольщиком коштів Забудовнику.
Відповідно до Додатку №1 сума договору складала 2525000,00 грн., вартість одного м2 - 5050 грн., що на час укладання Договору було еквівалентно 1000,00 доларів США.
При цьому грошові зобов'язання Дольщик повинен був виконати на користь Забудовника за наступним графіком:
- 20.09.2007 -420000,00 грн.;
- 20.12.2007 -500000,00 грн.;
- 20.02.2008 -500000,00 грн.;
- 20.04.2008 -500000,00 грн.;
- 20.06.2008 -605000,00 грн.
30.05.2008 між ТОВ „КЦ „Мис Хрустальний”, та ТОВ „ТП ТОВ „Марс ЛТД" в особі директора Улибишева Павла Ігоревича укладено додаткову угоду №1 до договору інвестицій №14 від 03.09.2007 про дольову участь в будівництві (далі - Додаткова угода) (а.с.19).
Згідно Додаткової угоди підставою для її укладання стало проведення сумісного обміру приміщення, а також непідготовленість приміщення до передачі відповідно до Додатку №2 Договору.
За твердженням позивача, додатковою угодою суттєво змінені істотні умови Договору, а саме: на 185 м2 збільшена площа приміщення, яке є предметом договору, та на 265000,00 грн. зменшена сума Договору. Тобто Додаткова угода вигідна лише ТОВ „ТП ТОВ „Марс ЛТД", так як зменшує його грошові зобов'язання за Договором та збільшує майнову вигоду, що очікується.
Дані обставини стали підставою для звернення ТОВ „КЦ „Мис Хрустальний” з позовом до господарського суду з вимогами про визнання недійсним Додаткової угоди №1 від 30.05.2008 до договору інвестицій №14 від 03.09.2007.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання правочину недійсним.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Законом прямо не встановлена недійсність спірного правочину.
Суд встановив, що відповідно до пункту 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Такими вимогами, зокрема, є:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно частини першої статті 236 Цивільного кодексу України правочин, що визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Статтею 217 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно до частин першої та третьої статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Частиною 3 статті 238 Цивільного кодексу України передбачено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, Улибишев Павло Ігоревич на час укладання Додаткової угоди являвся учасником ТОВ „ТП ТОВ „Марс ЛТД" та мав частку, що дорівнює 90% статутного капіталу товариства, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТП ТОВ „Марс ЛТД” №1 від 21.01.2008 (а.с.33-34, 43-44).
Пунктом 4.2 Договору встановлено, якщо площа приміщення, визначеного за внутрішнім контуром зовнішніх стін крім площі капітальних перегородок з'явиться меншою, чи більшою ніж та, що вказана в Договорі, то розмір фінансування, який здійснює Дольшик, підлягає відповідному перерахуванню в бік зменшення, чи збільшення.
Згідно пункту 4.3 Договору Товариство здійснює свою діяльність на основі Статуту, чинного законодавства України, а також міжнародних угод і договорів, у яких бере участь Україна.
Тобто дії представника ТОВ „Культурний центр „Мис Хрустальний" - Улибишева П.І. щодо збільшення площі об'єкта та одночасне зменшення вартості суперечать вимогам пункту 4.2 Договору та не відповідають господарським інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурній центр "Мис Хрустальний".
Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен установити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону; дотримання установленої форми угоди; правоздатність сторін по угодах; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони й інших обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що при укладенні Додаткової угоди до Договору інвестицій №14 від 03.09.2007 керівник ТОВ “Культурний центр “Мис Хрустальний” діяв всупереч пунктам 4.2, 4.3 Договору на користь ТОВ “ТП ТОВ “Марс ЛТД”, учасником якого із часткою 90% статутного фонду він був на момент укладення цієї угоди.
Таким чином, укладена додаткова угода протирічить статті 238 Цивільного кодексу України, тому позовні вимоги суд визнає такими, що підлягають задоволенню.
Не може бути прийнятий судом довід відповідача, що в даному випадку може бути застосована тільки стаття 232 Цивільного кодексу України з тих підстав, що диспозиція даної статті передбачає зловмисну домовленість представника однієї сторони із другою стороною правочину, тобто певні спільні дії двох сторін, в той час, як суд встановив неправомірність дій з боку представника ТОВ “Культурний центр “Мис Хрустальний”.
Таким чином, вирішуючи спір по суті суд вважає можливим застосування інших норм Цивільного кодексу України.
Посилання на те, що інтерес або позитивний результат в даному випадку могло отримати тільки ТОВ “ТП ТОВ “Марс ЛТД”, а не сам Улибишев П.І., не може бути прийняте судом з тих підстав, що метою діяльності відповідача згідно пункту 4.1. Статуту (а.с.48) є реалізація на основі отриманого прибутку інтересів Учасників Товариства, до складу яких входить Улибишев П.І.
Доводи відповідача щодо невідповідності обраного позивачем способу захисту встановленим Цивільним та Господарським кодексами засобам в зв'язку з тим, що Додаткова угода не є окремим договором, а є зміною умов укладеного раніше Договору, суд не приймає х тих підстав, що статтею 217 Цивільного кодексу України встановлено можливість визнання недійсною окремої частини договору, що не має наслідком визнання недійсним правочину в цілому.
Представником відповідача в судовому засіданні 24.11.2006 було заявлено усне клопотання про виклик Улибишева Павла Ігоревича як свідка для дачі пояснень.
Суд відхилив вищезазначене клопотання, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачений виклик свідків у судове засідання.
В судовому засіданні 24.11.2009 була оголошена перерва до 24.11.2009 до 16 год. 00 хв.
Після перерви представник відповідача заявив клопотання в порядку статті 30 Господарського процесуального кодексу України про виклик для дачі пояснень Улибишева Павла Ігоревича.
Відповідно до частини першої статті 30 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.
Позивач пояснив, що в теперішній час Улибишев Павло Ігоревич не є працівником ТОВ „Культурний центр „Мис Хрустальний".
Оскільки представник відповідача не надав належних доказів того, що Улибишев Павло Ігоревич є посадовою особою або працівником ТОВ „Культурний центр „Мис Хрустальний", суд відхиляє дане клопотання.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 30.05.2008 до договору інвестицій №14 від 03.09.2007 про дольову участь в будівництві, яка укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю „Культурний центр „Мис Хрустальний” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю „Марс ЛТД”.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю „Марс ЛТД” (99011, м. Севастополь, вул. Нефедова, 78-А, ідентифікаційний код 19001321, р/р 260031122 в СФ ВАТ „Райффайзенбанк Аваль”, МФО 32504) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Культурний центр „Мис Хрустальний” (99011, м. Севастополь, вул. Советська, буд. 51, кв.11; 99011, м. Севастополь, вул. Нефедова, 78-А, ідентифікаційний код 31430231, р/р 26000945037591 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) 321,00 грн., з яких: витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис С.А. Рибіна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 30.11.2009.
Розсилка:
1. ТОВ „Культурний центр „Мис Хрустальний” (99011, м. Севастополь, вул. Советська, буд. 51, кв.11)
2. ТОВ „Культурний центр „Мис Хрустальний” (99011, м. Севастополь, вул. Нефедова, 78-А)
3. ТОВ „Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю „Марс ЛТД” (99011, м. Севастополь, вул. Нефедова, 78-А)
4. До справи