Іменем України
"24" листопада 2009 р. справа № 5020-1/087-4/218
За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, місто Севастополь, вулиця Луначарського, 5)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гастроном Кримський”
(99059, місто Севастополь, вул. Корчагіна, 34)
про стягнення заборгованості по орендній платі, неустойки та розірвання договору оренди
Суддя Погребняк О.С.
Представники:
від позивача -Ігнатенко В.В., довіреність б/н від 01.09.2009;
від відповідача - не з'явився,
Суть спору:
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Гастроном Кримський” про стягнення заборгованості по орендній платі, неустойки та розірвання договору оренди комунального майна.
Позовні вимоги полягають у тому, що 29.12.2006 між сторонами у справі було укладено договір № 435-06 оренди комунального майна площею 74 кв.м., розташованого за адресою: м.Севастополь, вул. П.Когчагіна, 6. Строк дії договору продовжувався. Позивач зазначає, що у відповідача за період з травня по 31 жовтня 2009 року є наявною заборгованість по орендній платі в сумі 13750,36 грн., яку позивач просить стягнути разом з пенею, штрафом та 3 % річних.
Крім того, позивач, посилаючись на статтю 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та статтю 651 Цивільного кодексу України, просить суд розірвати договір оренди № 435-06 та зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “Гастроном Кримський” повернути орендоване приміщення.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 22.09.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-1/087.
На виконання розпорядження голови господарського суду міста Севастополя від 06.10.2009 № 117, ухвалою суду від 06.10.2009 справа прийнята до провадження судді Погребняка О.С.
В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача 13750,36 грн. основної заборгованості, 251,60 грн. пені, 3 % річних в сумі 100,68 грн., штраф в сумі 11658,45 грн., а також просив суд розірвати договір оренди № 435-06 та зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “Гастроном Кримський” повернути орендоване приміщення.
Відповідач у судові засідання 13.10., 03.11. та 24.11.2009 явку повноважних представників не забезпечив, вимог ухвал суду від 22.09, 13.10. та від 03.11.2009 не виконав.
Суд зазначає, що поштова кореспонденція товариству з обмеженою відповідальністю “Гастроном Кримський” надсилалась на адресу: 99059, м.Севастополь, вул. Корчагіна, 34. Саме така адреса міститься у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (а.с.40, 50-53), саме таку адресу зазначено самим відповідачем в договорі оренди № 435-06 від 29.12.2006 року.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що відповідач сповіщався про час та місце засідання суду за належною адресою, у зв'язку з цим, визнав можливим розглянути справу за відсутності представника товариства з обмеженою відповідальністю “Гастроном Кримський”.
Представнику позивача у судовому засіданні були роз'яснені його процесуальні права, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
29.12.2006 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради -Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гастроном Кримський” -Орендар, було укладено договір оренди нерухомого майна № 435-06, відповідно до пункту 1.1. якого, з метою ефективного використання комунального мана і досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає в оренду нерухоме майно -вбудовані нежитлові приміщення підвалу житлової п'ятиповерхової будівлі, загальною площею 74,0 кв. м, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. П.Корчагіна, 6, вартість якого складає, згідно Акту оцінки вартості станом на 30.11.2006 -118252,00 грн. (а.с.12-14)
Згідно з пунктом 7.1. договору, договір діяв з моменту підписання до 27.12.2007. З матеріалів справи вбачається, що на підставі Протоколу погодження змін до договору від 19.03.2008 строк дії договору було подовжено до 27.12.2010 року (а.с.17).
Згідно з пунктом 3.2. договору, орендна плата складала 1182,52 грн. і мала перераховуватись орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.
Протоколом від 30.11.2007 погодження змін до договору оренди № 435-06 від 27.11.2007 сторони внесли зміни в пункти 3.2, 3.3 Договору, відповідно до яких, орендна плата складає 1845,74 грн. за місяць оренди із застосування індексів інфляції станом на квітень 2007 і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. У відповідності з рішенням Севастопольської міської ради № 1617 від 13.03.2007 розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідний попередньому (а.с.15).
Згідно з часиною 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», також передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
У відповідності з пунктом 4.4. договору, орендар зобов'язався своєчасно вносити орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з використанням об'єкту оренди, у тому числі оплату послуг, які надаються підприємствами комунальної сфери.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач зазначає, що відповідач порушує прийняті на себе зобов'язання по оплаті орендної плати, у зв'язку з чим за період з травня по 31 жовтня 2009 року є наявною заборгованість по орендній платі в сумі 13750,36 грн. Оскільки відповідач у судове засідання не з'явився, доказів сплати орендної плати за вказаний період не представив, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 13750,36 грн. обґрунтованими.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В даному випадку, пунктом 3.5 Договору оренди сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується у відповідності із законодавством за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожен день прострочення.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та 3 % річних суд вважає обґрунтованим. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 3 % річних, суд вважає такий розрахунок вірним, у зв'язку з чим, вважає за необхідне стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Гастроном Кримський” 251,60 грн. пені та 3 % річних в сумі 100,88 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 11658,45 грн. штрафу, посилаючи при цьому на пункт 6.1 Договору.
Так, відповідно до пункту 6.1 Договору оренди № 435-06 від 29.12.2006, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по договору оренди сторони несуть відповідальність у вигляді штрафу в п'ятикратному розмірі місячної орендної плати.
Відповідно до частин 2, 3 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приймаючи до уваги той факт, що сторони при укладенні договору оренди № 435-06 від 29.12.2006 самостійно на власний розсуд погодили пункт 6.1 договору про необхідність сплати штрафу в п'ятикратному розмірі місячної орендної плати, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Що стосується заявлених позивачем вимог про розірвання договору оренди у зв'язку з порушенням орендарем зобов'язань по внесенню орендної плати та зобов'язання відповідача повернути орендодавцю орендовані приміщення, суд вважає такі вимоги необґрунтованими виходячи з наступного.
Стаття 188 Господарського кодексу України зазначає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
В даному випадку вимоги вказаної статті не викувались.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
В даному випадку позивач просить суд договір оренди розірвати. Підставою для розірвання вказує несплату орендної плати з травня по 31 жовтня 2009 року. Інших підстав для розірвання договору позивач не заявляє.
Відповідно до статті 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;
4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що невнесення орендарем орендної плати не може являтись підставою для розірвання договору найму.
В той же час, така обставина, як несплата орендної плати протягом певного періоду, в силу статті 782 Цивільного кодексу України, являється підставою для відмови наймодавця від договору найму.
Так, згідно зі статтею 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Таким чином, в даному випадку, договір може бути припинено шляхом відмови наймодавця від договору оренди з обов'язковим дотримання порядку відмови від договору. Однак, вимоги статті 782 Цивільного кодексу України не виконувались, а підстави для розірвання договору відсутні.
На підстав викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору оренди № 435-06 від 29.12.2006.
Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процессуального колдексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За згодою представника позивача, згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодекск України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гастроном Кримський” (99036, м. Севастополь, вул. П.Корчагіна, 34, ідентифікаційний код 23666233) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, місто Севастополь, вулиця Луначарського, 5; ідентифікаційний код 2575044) 25761,29 грн., з яких: 13750,36 грн. - заборгованість по орендній платі, 251,60 грн. -пеня, 100,88 грн. - 3 % річних, 11658,45 грн. - штраф, перерахувавши до місцевого бюджету Ленінського району міста Севастополя:
- 24727,77 грн. на р/р 33213870700001 у ГУ ДК України у м. Севастополі, МФО 824509, код платежу 22080400, ЗКПО 23895637;
- 1033,52 грн. на р/р 31516933700001 у ГУ ДК України у м. Севастополі, МФО 824509, код платежу 50110007, ЗКПО 23895637;
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гастроном Кримський” (99036, м. Севастополь, вул. П.Корчагіна, 34, ідентифікаційний код 23666233) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, місто Севастополь, вулиця Луначарського, 5; ідентифікаційний код 2575044) 257,61 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити.
Суддя О.С. Погребняк
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
і підписано 30.11.2009
Розсилка:
1. Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
2. Товаристваоз обмеженою відповідальністю „Гастроном Кримський”
(99059, м. Севастополь, вул. П. Корчагіна, 34)
3.Справа