Справа № 263/11910/17
Провадження № 2/263/2576/2017
21 вересня 2017 року м. Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою шляхом виселення,
До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшла указана позовна заява.
Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_2 надано клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення судом рішення суду або зменшення розміру судового збору, в якому вона посилається на важкий матеріальний стан, її розмір пенсії становить 1535 грн.
Ознайомившись із клопотанням, матеріалами позову, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах необхідно вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення сплати), у чіткій відповідності до ЦПК, Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
У той же час за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Однак зазначені заявником обставини не дають суду підстав для відстрочення сплати судового збору або його зменшення, оскільки подані заявником докази беззаперечно не вказують на неможливість нею сплатити судовий збір, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року у розмірі 1600 грн.
Тобто ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою з 1 січня 2017 року становить 640 гривень.
Отже, враховуючи, що позивачем заявлено одну вимоги немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 640 грн.
Судовий збір за подання позовної заяви до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області необхідно перерахувати або внести за такими реквізитами: одержувач: Маріуп. УК/Жовтнев. р-н/22030001 (Жовтневий районний суд м. Маріуполя); Код ЄДРПОУ (банку): 37989721; Код ЄДРПОУ (суду): 02895610; Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області; р/р: 31211206700052; МФО: 834016.
На підтвердження оплати судового збору до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області необхідно надати оригінал квитанції про оплату.
Разом з тим, за змістом ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з ч. 1 ст. 121 ЦПК України, позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. 119 та ст. 120 ЦПК України, залишається без руху, а позивачеві надається строк для їх усунення.
Керуючись ст. ст. 4, 8 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 82, 119, 121 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору зменшення його розміру, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою шляхом виселення, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
У випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Музика