Постанова від 22.09.2017 по справі 225/4930/17

Єдиний унікальний номер №225/4930/17

Провадження № 3/225/859/2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2017 року м. Торецьк

Суддя Дзержинського міського суду Донецької області Нємиш Н.В., розглянув матеріали, які надійшли від в.о. командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 - старший навідник 1 міноментоно взводу мінометної батареї, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 25.08.2017 року повинен був прибути з основної відпустки у м.Торецьк до військової частини НОМЕР_1 до постійного місця дислокації м.Торецьк Донецької області, прибув 01.09.2017 року, запізнившись на 5 днів.

Дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст.278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, вирішується питання щодо правильності складання протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення, і у разі виявлених порушень ст. 256 КУпАП справа разом з адміністративним протоколом повертається до органу, що їх склав для належного дооформлення.

Відповідно до вимог КУпАП матеріали справи про адміністративні правопорушення повинні містити докази скоєного правопорушення, а протокол відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, при цьому в протоколі повинно бути чітко зазначено суть адміністративного правопорушення.

Так, Законом України № 1952-VIII від 16.03.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб» який вступив в законну силу 14 квітня 2017 року внесені зміни до глави 13-БКУпАП, зокрема ст. 172-11 КУпАП доповнено ще одним складом адміністративного правопорушення, а саме: дії, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.

Визначення особливого періоду містяться в абзаці 11 ст.1 Закону України «Про оборону України'в якому передбачено, що особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У свою чергу мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду (абзац 4 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є: або оголошення рішення про мобілізацію, або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент введення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях.

Таким чином, з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобiлiзацiю» вiд 17 березня 2014 року № 302/2014 в України настав особливий перiод.

Згідно рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України», уведеного в дію Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 у Донецькій та Луганській областях проводиться антитерористична операція.

В силу положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» Збройні сили України та інші військові формування приймають участь в антитерористичній операції визначеним складом сил і засобів.

У відповідності до абзацу 8 статті 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Президент України приймає рішення про демобілізацію, із внесенням відповідного Указу на затвердження Верховною Радою України.

Демобілізація це комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захистуна організацію і штати мирного часу.

Враховуючи зазначене скасування особливого перiоду буде здiйснено окремим Указом Президента України «Про демобiлiзацiю» пiсля стабiлiзацiї обстановки на сходi України.

За викладених обставин, на даний час в Україні діє особливий період.

Таким чином, на підставі вищевказаного, суд звертає увагу на те, що в.о. командира військової частини НОМЕР_1 при складанні протоколу №00018 від 13.09.2017 року невірно кваліфіковані дії ОСОБА_1 , а саме за ч.3 ст.172-11 КУпАП і відповідно повинні бути кваліфіковані за ч.4 ст.172-11, диспозиція якої передбачає відповідальність військовослужбовців за дії, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, тобто з урахуванням змін законодавства.

Зазначені недоліки виключають можливість розглянути справу про адміністративне правопорушення по суті.

Таким чином, вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення оформлений неналежним чином, у зв'язку з чим адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-11 КУпАП слід повернути до військової частини НОМЕР_1 , для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 277, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративне правопорушення повернути командиру військової частини НОМЕР_1 , для усунення недоліків.

Після усунення недоліків справа може бути розглянута Дзержинським міським судом Донецької області.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя:

Попередній документ
69082307
Наступний документ
69082309
Інформація про рішення:
№ рішення: 69082308
№ справи: 225/4930/17
Дата рішення: 22.09.2017
Дата публікації: 22.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Торецький міський суд Донецької області
Категорія справи: