Справа №263/7730/17
Провадження №2-а/263/542/2017
15 вересня 2017 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі:
головуючого судді Кияна Д.В.,
при секретарі Коростовцевій Я.В.,
розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради про скасування рішення державного органу та зобов'язання вчинити певні дії,
У червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради (далі - УСЗН Центрального району ММР) про визнання протиправними дій, зобов'язання поновлення виплат адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.
На обґрунтування вимог ОСОБА_1 посилається на те, 06 січня 2017 року звернулася до УСЗН Центрального району ММР із заявою з питання відновлення виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та отримала повідомлення про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання.
Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні та розглядати справу за її відсутності.
Представник УСЗН Центрального району ММР Шестерик Ю.Ю. проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях та розглядати справу за її відсутності.
Згідно з ч. 6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з тим, що від позивача є клопотання про розгляд справи у його відсутності, представник відповідача надав заперечення проти позову, в яких висловив свою думку стосовно позовних вимог, суд розглянув справу в письмовому провадження, на підставі наявних по справі доказів.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 11, 161 КАС України, виходить з такого.
Судом установлено, що відповідно до фотокопії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2, ОСОБА_1,зареєстрована за адресою:АДРЕСА_2
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи від 28.08.2015р. № НОМЕР_1, ОСОБА_1 перемістилася з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) в АДРЕСА_1.
Рішенням УСЗН Центрального району ММР від 06 січня 2017 року повідомлено ОСОБА_1 про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання відповідно до п. 7 постанови КМУ №505 від 01.10.2014р., оскільки працездатна особа не працевлаштувалась протягом двох місяців з дня призначення допомоги на проживання, її розмір на наступні два місяці зменшується на 50%, а на наступний період - припиняється.
Відповідно до довідки №9 від 19.05.2017р. ОСОБА_1 займає посаду бухгалтера у ТОВ «Екологічні технології» з 12.08.2016р. та працює по теперішній час.
29.08.2015р. ОСОБА_1 через уповноважений банк АТ «Ощадбанк» звернулась до УСЗН Центрального району ММР з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та зазначила, що не працює, що підтверджується записами у трудовій книжці. УСЗН Центрального району ММР була призначена допомога ОСОБА_1 з 29.08.2015р по 28.10.2015 р у розмірі 442,00грн щомісячно, з 29.10.2015р. по 28.12.2015р. у розмірі 221,00 грн щомісячно, на наступний період - виплати припинились як працездатній особі, яка не працює відповідно до постанови КМУ від 01.10.2014р. № 505 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
11.10.2016р ОСОБА_1 звернулась із заявою до УСЗН Центрального району ММР про продовження виплати допомоги у зв'язку із працевлаштуванням до ТОВ «Еколоічні технології» з 12.08.2016р. та отримала відмову у зв'язку з тим, що відповідно до п.3 постанови КМУ від 01.10.2014р. № 505 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, яким передбачено, що особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7,12 цього порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається та виплата може бути поновлена, якщо протягом місяці з місяця припинення її виплати уповноважений представник сімї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.
06.01.2017р. ОСОБА_1 знову звернулась до УСЗН Центрального району ММР із заявою про продовження виплати допомоги. Рішенням УСЗН Центрального району ММР було відмовлено у продовжені допомоги.
Указані обставини відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КАС України визнані сторонами і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання та останні не потребують доказуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Згідно зі ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога), визначений Порядком про надання адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 (далі - Порядок № 505) (пункт 1).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 505, в редакції на час звернення з заявою, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Згідно до пунктом 3 Порядку № 505, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї); для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї). Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 гривень. Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.
Пункт 8 Порядку № 505 передбачає, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.
Відповідно до п. 6 Порядку № 505, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Згідно із пп. 5 п. 12 Порядку №505 виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.
Так, у справі, де предметом розгляду є оскарження дій щодо відмови виплати указаної грошової допомоги, підставою для відмови у виплаті такої стало відсутність відомостей, підтверджуючих усунення причин, які стали підставою для припинення виплати допомоги.
Відповідно до Порядку № 505, якщо особам працездатного віку, яким надання грошової допомоги була припинена відповідно до п.7 вищезазначеного порядку, то допомога на наступний шестимісячний термін не призначається, якщо особа не працевлаштувалась. Після надання інформації про працевлаштування, особі зі статусом «внутрішньо переміщеною особою» відновлюється виплата допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Враховуючи обставини того, що ОСОБА_1 працевлаштувалась 12.08.2016р. та з моменту отримання останньої допомоги від УСЗН Центрального району ММР пройшло шість місяців, та повідомила уповноважений орган про зміну обставин (працевлаштування) , які вплинули на припинення виплати грошової допомоги, слід дійти висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дії УСЗН Центрального район у ММР щодо відмови у призначенні їй адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та зобов'язанню УСЗН Центрального району ММР відновити виплату з 06 січня 2017 року підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 1 ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до квитанцій, які містяться в матеріалах справи, позивачем сплачено 640,00 грн судового збору, тому позивач має право на відшкодування понесених витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 11, 17, 70, 88, 94, 99, 158-163, 167, 183-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради про скасування рішення державного органу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради призначити ОСОБА_1 адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 06 січня 2017 року.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів від дня отримання її копії.
Суддя Д.В. Киян