Номер справи 220/901/17
Номер провадження № 2/220/392/17
20 вересня 2017 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Якішиної О.М.
за участю серетаря ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,
21.06.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01.07.2013 року з нього на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання двох дочок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, 27.08.2009 р., у розмірі 1/3 частки його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішення набрало законної сили та звернуто до виконання. Крім того, від фактичних шлюбних відносин з ОСОБА_6 він має доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на яку рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 16.12.2016 р. стягуються аліменти в розмірі ? частини його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Загальний розмір аліментів, що стягуються з нього, перевищує половину його заробітної плати, що ставить його у скрутне матеріальне становище. Просив зменшити розмір аліментів на доньок від першого шлюбу з 1/3 части до 1/6 частини його доходу.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що просить зменшити розмір аліментів лише на перших двох доньок, оскільки вони не проживають разом з ним і він їх тривалий час не бачив. Молодша ж донька проживає з ним, він сплачує на її утримання аліменти і, крім того, додатково допомагає матеріально.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про день та час розгляду справи.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до наданих суду копій свідоцтв про народження позивач ОСОБА_2 є батьком трьої неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, 14.08.2014 р. (а.с. 9, 10, 11).
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з положеннями ст. 183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. 183 СК України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні роз'яснення надані Пленумом Верховного Суду України у п. 23 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Виходячи із системного аналізу положень ст. 192 СК України, зазначена стаття вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 143цс13.
Звертаючись із позовом про зміну розміру аліментів, позивач, зокрема, вказував на те, що в зв'язку з стягненням з нього аліментів по двом рішенням суду з нього утримується більше половини його доходів, щощ ставить його у скрутне матеріальне становище.
Судом встановлено, що рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01.07.2013 року з позивача ОСОБА_2 на користь відповідачки ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дочок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, 27.08.2009 р., у розмірі 1/3 частки його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 14).
Крім того, рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 16.12.2016 р. з позивача стягуються аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 13).
Вирішуючи питання про зміну розміру аліментів, суд також враховує, що норма ст.192 СК України не є імперативною за своїм змістом. Закон передбачає можливість, а не обов'язковість задоволення судом вимоги про збільшення або зменшення розміру аліментів. Суд, виходячи із конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю, частково) або відмовити в задоволенні позову.
При вирішенні спору суд враховує, що позивач має трьох неповнолітніх дітей, які мають рівні права на матеріальне забезпечення від батьків. Проте з вимогами про зменшення розміру аліментів позивач звертається лише щодо дочок від першого шлюбу, на утримання кожної з яких стягуються аліменти у розмірі, який вже є меншим, ніж розмір аліментів, які сплачуються на утримання дитини позивача від другого шлюбу.
Суд вважає, що в разі задоволення вимог позивача діти позивача опиняться в різних умовах, зокрема, погіршиться матеріальний стан дітей від першого шлюбу.
Враховуючи положення ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Суд вважає необхідним зазначити, що Сімейний кодекс не містить законодавчо встановленого розміру аліментів на одну дитину, а ст. 128 КЗпП України встановлює розмір відрахувань із заробітної плати при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей до сімдесяти відсотків.
З позивача стягнуто на утримання неповнолітніх дітей 1/3 та ? частини з усіх видів його доходу (58%) і суду не надано доказів того, що зазначений розмір аліментів за наявності двох дітей для позивача є непомірним.
Згідно довідки Великоновосілківського РЦЗ Державного центру зайнятості від 30.05.2017 р. дохід позивача за період з 13ю12ю2016 р. по 29.04.2017 р. склав 16702,70 грн., з якого аліменти не утримувались (а.с. 7).
Згідно довідки СВК ім.. Кірова від 02.06.2017 р. заробітна плата позивача за травень 2017 року склала 17078,48 грн., з яких утримано аліментів 3437,04 грн. (а.с. 6).
Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів, які б свідчили про погіршення матеріального стану позивача, останнім суду не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.М. Якішина