Справа № 219/9614/17
Провадження № 2-а/219/937/2017
25 вересня 2017 року Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Дубовик Р.Є., розглянувши у скороченому провадженні в м. Бахмуті справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Звернувшись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_1 просить визнати неправомірною бездіяльність Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії з 01.02.2017 року; зобов'язати відповідача відновити виплату належної йому з 01.02.2017 року пенсії на банківський рахунок відкритий в «Ощадбанк»; звернути постанову до негайного виконання, посилаючись на те, що він перебуває на обліку у відповідача та до лютого місяця 2017 року отримував пенсію за віком. З 01 лютого 2017 року йому припинено виплату пенсії. У зв'язку з чим він звернувся з письмовою заявою до відповідача, де йому повідомили, що виплата пенсії припинилась у зв'язку зі з'ясуванням місця фактичного проживання. Вважає, дії відповідача такими, що порушують його права як громадянина України та позбавляють його права на соціальний захист.
Відповідач у строк, передбачений п.2 ч.5 ст. 183-2 КАС України, заперечень проти позову не подав, тому справа вирішується на підставі повідомлених позивачем обставин.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що відповідно довідки від 18.11.2014 року № 1419002566, ОСОБА_1 перебуває на обліку як особа, переміщена з тимчасово окупованої території м. Горлівки до м. Бахмута Донецької області.
На письмове звернення позивача листом від 16.08.2017 року № 12119/0 Бахмутське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області зазначило, що у зв'язку з проведенням в січні 2017 року інформаційного обміну з органами соціального захисту населення по пенсійній справі ОСОБА_1 виплата призупинена з 01.02.2017 року, оскільки не було підтверджено місце фактичного проживання.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку», право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема, в інших випадках, передбачених ч. 1 ст. 49 цього закону
Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 цього закону, а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом шести місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
Отже, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії - як до з'ясування місця фактичного проживання.
Рішення пенсійним органом щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії не приймалось, відповідачем з цього приводу доказів не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.
Згідно з п. 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсії та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
07.11.2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської області (далі - Порядок).
Пунктом 8 Тимчасового порядку встановлено, що особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних,релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007р. у справі про незалежність судової влади зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивача є протиправними, а тому відповідача слід зобов'язати поновити позивачу виплату пенсії за віком з 01 лютого 2017 року.
Позовні вимоги щодо звернення судового рішення до негайного виконання задоволенню не підлягають, оскільки постанова суду, яка винесена в порядку скороченого провадження щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням не підлягає негайному виконанню (п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України).
За таких обставин, позов слід задовольнити частково.
Керуючись ст. 183-2 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 лютого 2017 року.
Зобов'язати Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату належної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, пенсії з 01 лютого 2017 року з виплатою виниклої заборгованості на банківський рахунок, відкритий у ТВБВ № 10004/289 філії -ДОУ АТ «Ощадбанк», поточний рахунок № НОМЕР_3.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області може бути подана апеляція протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Р. Є. Дубовик