Копія:
Справа № 127/18808/15-ц Провадження № 22-ц/772/2378/2017Головуючий в суді першої інстанції Овсюк Є. М.
Категорія 27 Доповідач Войтко Ю. Б.
19 вересня 2017 рокум. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Войтка Ю.Б.,
Суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.,
При секретарі: Безрученко Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2016 року в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення пені, -
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулося до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 29.03.2011 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та фізичною особою - резидентом України, яким є ОСОБА_4 укладено кредитний договір №ВLаЖГА00022776, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 15 000 грн. терміном повернення 29.03.2014 року із щомісячною платою відсотків - 15 % річних. Щомісячна плата у вигляді комісії за управління Кредитом становить 1,75% від суми Кредиту.
Відповідач порушила свої зобов'язання, щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом.
Станом на 05.08.2015 року загальна сума заборгованості відповідача відповідно до розрахунку заборгованості становить 44 625,63 грн., з яких: кредит - 3854,50 грн., відсотки - 1550,17 грн., комісія - 4200 грн., плата за пропуск платежів - 35 020,96 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача вказані суми заборгованості.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором № ВLаЖГА00022776 від 29.03.2011 року у сумі 19604,67 грн., в тому числі: кредит - 3854,50 грн., відсотки - 1550,17 грн., комісія - 4200 грн., плата за пропуск платежів - 10 000 грн.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просила змінити рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2016 року в частині позовних вимог про стягнення комісії та плати за пропуск платежів та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а в іншій частині рішення суду просила залишити без змін.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 21 червня 2016 року апеляційну скаргу задоволено. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2016 року у частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за кредитним договором № ВLаЖГА00022776 від 29.03.2011 року, а саме: комісії - 4200 грн., плати за пропуск платежів - 10 000 грн. скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по оплаті комісійних винагород у сумі 4200 грн. та пені у сумі 10 000 грн. - відмовлено. В решті залишено рішення суду без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2017 року рішення Апеляційного суду Вінницької області від 21 червня 2016 року в частині вирішення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_4 про стягнення пені скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Вищевказане рішення апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення комісії залишено без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.
Крім того, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк», суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги щодо розміру плати за пропуск платежів на підставі ст. 551 ч. 3 ЦК України підлягає зменшенню, оскільки він значно перевищує розмір збитків, тому позов підлягає до часткового задоволення.
Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
По справі встановлено та не оспорюється сторонами, що 29.03.2011 року між ПАТ «ВіЕйБі» Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір банківського обслуговування (кредитний договір) № ВLаЖГА00022776 на суму 15 000 грн. зі сплатою 15% річних, терміном повернення 29.03.2014 року (а.с.3), а також наявність у ОСОБА_4 заборгованості з тіла кредиту в сумі 3854,50 грн. та відсотків в сумі 1550,17 грн.
Рішення суду оскаржується у частині позовних вимог про стягнення плати за пропуск платежів відповідно до вказаного кредитного договору.
Колегія судів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги в тій частині, що кредитним договором не передбачено такої фінансової санкції як «плати за пропуск платежів», оскільки стягувана сума фактично є пенею, що передбачено п.4.3 вказаного договору, а та обставина, що банк використав у своїй позовній заяві зазначений вище термін, жодним чином не змінює природу такої фінансової санкції.
Так, відповідно до п. 4.3 договору у випадку прострочення позичальником сплати або не в повному обсязі чергового платежу за графіком, банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити банку пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобов'язань (а саме неповерненої чергової частини кредиту та/або несплачених процентів та/або комісії за управління кредитом), строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання. Ставка, яка застосовується для обчислення пені, зазначена у п. 9 спеціальної частини договору. Банк може використати право на застосування пені, починаючи з наступного дня рахуючи з дати порушення позичальником терміну виконання свого грошового зобов'язання, передбаченого цим договором, а якщо така дата порушення припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то рахуючи з першого робочого дня, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем, та закінчуючи днем, що передує даті повного виконання всіх прострочених грошових зобов'язань.
Згідно з розрахунком, наданим банком, заборгованість по пені за період з 30 червня 2011 року по 5 серпня 2015 року становить 35 020 грн. 96 коп.(а.с. 125 - 126).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина перша статті 1050 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стягнення з боржника, який порушив грошове зобов'язання, сум індексації грошового боргу та процентів не перешкоджає стягненню у передбачених законом або договором випадках неустойки (пені) за прострочення виконання грошового зобов'язання, оскільки відповідно до частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно із частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).
Як установлено судом, відповідно до п. 9 спеціальної частини договору ставка пені - 0,50 %, пеня розраховується за методом «Факт/360» (метод «Факт/360» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів).
За загальним правилом період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не може перевищувати один рік (пункт перший частини другої статті 258 ЦК України). При цьому виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
Оскільки позивач повинен був дізнатися про порушення права 03.01.2013 року, а до суду відповідач звернувся лише 11.08.2015 року, то пеня підлягала стягненню лише в межах одного року до дня пред'явлення позову.
Враховуючи наведене, сума пені, що підлягає стягненню станом на 05.08.2015 року становить 17267,45 грн.
Крім того, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що викладена у постанові від 17 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14.
Установивши, що розмір плати за пропуск платежів значно більший від розміру самого кредиту, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норму частини третьої статті 551 ЦК України.
Проте, враховуючи фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором, слід змінити та стягнути з відповідача на користь банку 5404,67 грн. пені (3854,50 (тіло кредиту)+1550,17(відсотки)).
Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором № BLаЖГА00022776 від 29.03.2011 року, що підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» складає 10809,34 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» пені змінити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 5404,67 гривень пені.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором № BLаЖГА00022776 від 29.03.2011 року, що підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» складає 10809,34 гривень.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.
Судді: (підпис) Міхасішин І.В.
(підпис) Стадник І.М.
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.