Справа № 142/144/17
Провадження №11-кп/772/1041/2017
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
18 вересня 2017 року м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_7 на вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 31 травня 2017 року, яким
ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Клітенка Хмільницького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого інженером СФГ «ВИД» села Кукули Піщанського району Вінницької області, раніше не судимого,
визнаного винним за ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання у виді штрафу 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 гривень.
Вирішено питання процесуальних витрат та долю речових доказів,
Згідно вироку, 24.12.2016 близько 08 години 30 хвилин ОСОБА_8 , керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_9 , рухаючись по автомобільній дорозі Т-02-25 «КПП «Болган» - Піщанка - Чечельник» на прямому відрізку км 11+200 з поздовжнім ухилом 70% в напрямку від смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області до села Болган Піщанського району Вінницької області, в порушення п.12.1 ПДР України, яким передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахував дорожньої обстановки, а саме: слизької дороги, та не вибрав безпечної швидкості і рухався зі швидкістю близько 60 км/год, внаслідок чого його автомобіль почало заносити, та в порушення п.10.1 ПДР України, яким передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із зустрічним автомобілем ВАЗ-2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 , в салоні якого перебувало чотири пасажири - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . В результаті зіткнення, автомобіль ВАЗ-2101 перекинувся на дах.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ - 2101 ОСОБА_13 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 14 від 24.01.2017, отримала тілесні ушкодження у вигляді травми тіла, закритої тупої травми грудної клітки - перелому 7-го ребра зліва, по середньо - підпаховій лінії, без зміщення, закритої тупої травми тазу - перелому лонної та сідничної кісток зліва, без зміщення, забійної - рваної рани тім'яної ділянки голови. Ушкодження у ОСОБА_13 утворились внаслідок дії тупого-твердого предмету (ів), з різною контактуючою поверхнею, або - ж ударі об такі, можливо з переважаючою контактуючою поверхнею, які не відобразили своїх індивідуальних властивостей в морфологічній характеристиці ушкоджень, до яких належать внутрішні частини салону автомобіля і могли утворитись в строк та за обставин, вказаних у медичних документах, тобто за обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.12.2016. Ушкодження у ОСОБА_13 спричинили тривалий, понад три тижні (21 день), розлад здоров'я і за цією ознакою відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Також, пасажир автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_14 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 015 від 24.01.2017, отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла, а саме: закритої тупої травми грудної клітки-перелому 3-4-5 ребер зліва, яка ускладнилась лівобічним пневмотораксом, закритою тупою травмою тазу - перелому лонної та сідничної кісток зліва, зі зміщенням, яка ускладнилась черевною гематомою та післятравматичною анемією III - го ступеня. Ушкодження у ОСОБА_14 утворилися внаслідок дії тупого - твердого предмету(ів), з різною контактуючою поверхнею, або - ж ударі об такі, можливо з переважаючою контактуючою поверхнею, які не відобразили своїх індивідуальних властивостей в морфологічній характеристиці ушкоджень, до яких належить внутрішні частини салону автомобіля і могли утворитись в строк та за обставин, вказаних у медичних документах, тобто за обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.12.2016. Сполучна травма тіла у ОСОБА_14 спричинила тривалий, понад три тижні (21 день), розлад здоров'я і за цією ознакою відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
В апеляційній скарзі заступник керівника Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_7 неоспорюючи юридичної кваліфікації вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення вважає, що оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_8 підлягає зміні через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме, в частині того що санкція ч.1 ст.286 КК України передбачає додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами або без такого. Проте суд першої інстанції призначаючи покарання ОСОБА_8 у виді штрафу у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян не зазначив про застосування чи не незастосування до останнього додаткового покарання (позбавлення права керування транспортними засобами).
Прокурор просить ОСОБА_8 вважати засудженим за ч.1 ст.286 КК України до покарання у виді штрафу 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами. В решті просить вирок залишити без змін.
Заслухавши прокурора ОСОБА_6 , який підтримав та просив задовольнити вимоги викладені в апеляційній скарзі заступника керівника Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України рішення суду першої інстанції переглядаються судом апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги.
Судовий розгляд провадження в суді першої інстанції проведений у спрощеному порядку, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України. Свою вину у вчиненому ОСОБА_8 визнав повністю, дав відповідні пояснення, при цьому фактичні обставини, юридична кваліфікація його дій та доведеність вини ніким не оскаржуються.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право змінити вирок.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно із п.1 ч.1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального процесуального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Так, санкцією ч.1 ст.286 КК України передбачено додаткове покаранням у виді позбавлення права керування транспортними засобами або без такого.
Разом з тим, як вбачається з оскаржуваного вироку Бершадського районного суду суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_8 за ч.1 ст.286 КК України основного покарання у виді штрафу не зазначив про застосування чи не застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, як того вимагає санкція вищевказаної статті, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст.50 КК України рішення суду про призначення покарання, з-поміж інших завдань, повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Згідно ст.65 КК України, призначаючи засудженому покарання, суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи вище наведені обставини, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги заступника керівника Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_7 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання ОСОБА_8 слід змінити у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та вважати його засудженим за ч.1 ст.286 КК України до покарання у вигляді штрафу, і враховуючи позитивні характеристики з місця проживання винного, вперше притягнення його до кримінальної відповідальності, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, підстав для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами колегія суддів не вбачає і погоджується із вимогами прокурора.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 413, 419 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 31 травня 2017 року стосовно ОСОБА_8 в частині призначення покарання змінити.
ОСОБА_8 вважати засудженим за ч.1 ст.286 КК України до покарання у виді штрафу - 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення.
Судді: (підпис)
Згідно з оригіналом