Справа № 127/14333/17
Провадження 2/127/4437/17
19 вересня 2017 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
при секретарі Константинові А.К.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про визначення часток у спільному майні і визнання права власності, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення часток у спільному майні і визнання права власності.
Ухвалою суду від 04.09.2017 року до участі у справі було залучено третю особу - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати позивача - ОСОБА_5
Позивач є спадкоємцем після смерті матері за заповітом.
На частину майна, а саме 51/100 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 нотаріус видав свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
13.06.2017 року нотаріус відмовив ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 на частку земельної ділянки, загальною площею 0,0984 га, кадастровий номер НОМЕР_1 яка розташована в АДРЕСА_1 цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, оскільки ця ділянка належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3, але частка померлої не була визначена.
Позивач просив визначити частку ОСОБА_5 у спільному сумісному майні - земельній ділянці, площею 0,0984 га, кадастровий номер НОМЕР_1 яка розташована в АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого Вінницькою міською радою 21.03.2006 року на праві спільної сумісної власності із ОСОБА_3 - 51/100 частка (яка дорівнює 0,0579 га).
Оскільки він є єдиним спадкоємцем і нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, позивач просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на 51/100 частку ділянки (дорівнює 0,0579 га), що розташована в АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримав, просив його задоволити.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 позов підтримала та пояснила, що частка померлої ОСОБА_5 у спільній сумісній власності на ділянку становить 51/100 і відповідає площі 0,0579 га, що визначено кадастровим планом. Нотаріус не видав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки ділянка перебуває у спільній сумісній власності. Просила також визнати за ОСОБА_2 право власності на частину ділянки в порядку спадкування.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні 04.09.2017 року позов визнала і не заперечила щодо визначення частки ОСОБА_5 у спільній сумісній власності на ділянку та визнання за ОСОБА_2 права власності на ділянку в порядку спадкування за заповітом. Пояснила, що вона є власницею 49/100 часток будинковолодіння, а ОСОБА_2 за заповітом - власником 51/100 часток. Земельна ділянка розділена парканом відповідно до кадастрового плану, співвласники не мають один до одного претензій.
Представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_6 (а.с. 31, 32) надав письмову заяву про те, що позов ОСОБА_2 визнає та просить задоволити. Просив також розглянути справу у відсутність ОСОБА_4 (а.с. 30).
Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що 16.02.2016 року було зроблено відповідний актовий запис № 511 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 3).
Згідно заповіту (аркуш 25 спадкової справи), посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Король О.М. 18.01.2016 року, ОСОБА_5 заповіла сину ОСОБА_2 всю належну їй на праві власності частку житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 всю належну їй на праві власності частку земельної ділянки, площею 0,0984 га, кадастровий номер НОМЕР_1 яка розташована в АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
08.06.2017 року ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 51/100 частку житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 (а.с. 4).
Земельна ділянка площею 0,0984 га, кадастровий номер НОМЕР_1 розташована в АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, належала спадкодавцеві та відповідачу ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого Вінницькою міською радою 21.03.2006 року.
13.06.2017 року нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 на частку земельної ділянки загальною площею 0,0984 га, кадастровий номер НОМЕР_1 яка розташована в АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, оскільки частка спадкодавця не була визначена.
Згідно ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
При ухваленні рішення бере до уваги правову позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, закріплену в п. 3.4. інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, де зазначено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
В судовому засіданні сторони визнали, що ідеальна частка ОСОБА_5 у спільній власності на ділянку, становить 51/100, частка ОСОБА_3 - 49/100, відповідно до часток в житловому будинку.
Оскільки сторони домовились про визначення часток в спільній власності на ділянку, суд вважає, що позов в частині визначення ідеальної частки у праві на спільне майно підлягає задоволенню. Разом з тим, позивачем не надано доказів, що частці 51/100 відповідає земельна ділянка, площею 0,0579 га, і вимоги щодо виділення частки в натурі не пред'являлись, тому зазначення в рішенні суду про відповідність конкретної площі цій частці, є безпідставним.
Відповідно до п. 23 постанови ПВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 Постанови ПВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Згідно оглянутої в судовому засіданні спадкової справи єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_5 є її син - ОСОБА_2
Оскільки нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв'язку з тим, що визначити частку співвласника у спільній сумісній власності було неможливо, суд вважає необхідним визнати за ОСОБА_2 права власності на 51/100 частку земельної ділянки, загальною площею 0,0984 га, кадастровий номер НОМЕР_1 що розташована в АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом.
Керуючись ст. ст. 89, 120, 158 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 16, 1216, 1225, 1245 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
позов задоволити частково.
Визначити частку ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року в розмірі 51/100 частки у праві спільної власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0984 га, кадастровий номер НОМЕР_1 що розташована в АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належала ОСОБА_5 і ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 21.03.2006 року.
Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 на 51/100 частку земельної ділянки, загальною площею 0,0984 га, кадастровий номер НОМЕР_1 що розташована в АДРЕСА_1 цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
В решті позову - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів.
Суддя: