Справа № 130/2000/17
Провадження № 33/772/754/2017
Категорія: 251
Головуючий у суді 1-ї інстанції Вернік В. М.
Доповідач: Спринчук В. В.
22 вересня 2017 року м. Вінниця
Суддя Апеляційного суду Вінницької області Спринчук В.В., ознайомившись з апеляційною скаргою прокурора Британської О.В. на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06 вересня 2017 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.172-6 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №507514 від 15 серпня 2017 року зазначено, що ОСОБА_2 перебуваючи на посаді заступника начальника ЖКГ Жмеринської міської ради, являючись суб'єктом визначеним п. «в» ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» від 12.05.2017 року не своєчасно без поважних причин подала декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, таким чином порушивши вимоги ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06 вересня 2017 року, закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Не погодившись з таким рішенням суду прокурор Британська О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06.09.2017 року та прийняте нове рішення, яким ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти стягнення в межах санкції даної статті.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.
Як зазначено у частині першій статті 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення окрім іншого має право оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення. Частиною другою цієї норми визначено, що при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою.
Разом з тим, згідно ч.1 ст.287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Відповідно до ч.5 ст.7 КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Положення ч.1 ст.287 та ч.5 ст.7 КУпАП кореспондуються з положеннями п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якого однією із функцій прокуратури є нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Повноваження прокурора при здійсненні такого нагляду визначені статтею 26 даного Закону і спрямовані на захист прав і свобод особи, яка примусово тримається в будь-яких місцях згідно з судовим рішенням або рішенням адміністративного органу.
Однак, згідно змісту оскаржуваної постанови, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.172-6 КУпАП закрита, заходів примусового характеру, пов'язаного з обмеженням особистої свободи громадянина, до ОСОБА_2 не застосовано. Тобто, в даному випадку прокурор не наділений функцією нагляду у відповідності до ч.5 ст.7 КУпАП та не має повноважень на оскарження судового рішення згідно ч.1 ст.287 КУпАП та ч.2 ст.294 КУпАП.
Що стосується посилань прокурора на ст.250 КУпАП як на правову підставу звернення з апеляційною скаргою, то суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне.
Ухвалою Конституційного Суду України від 08.12.2015 за №49-у/2015 встановлено неузгодженість положень ч.5 ст.7, ст.250, ч.1 ст.287 та ч.2 ст.294 КУпАП щодо повноважень прокурора оскаржувати постанови суду у справах про адміністративне правопорушення. При цьому усунення таких розбіжностей може бути вирішене лише у законодавчому порядку.
Таким чином, до вирішення цього питання, суди при розгляді справ повинні керуватися практикою Європейського суду з прав людини (Рішення «Щокін проти України»), де зазначено, що вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Відповідно до ч.2 ст.287 КУпАП, постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в порядку, визначеному КУпАП.
Такий порядок встановлений ч.2 ст.294 КУпАП, яка є спеціальною нормою, згідно якої постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Зазначений перелік суб'єктів апеляційного оскарження є вичерпним, і прокурор, як учасник провадження у справах про адміністративні правопорушення, виключений із зазначеного переліку суб'єктів апеляційного оскарження шляхом внесення змін у ч.2 ст.294 КУпАП Законом України від 14.10.2014 №1697-УП.
Таким чином, виходячи зі змісту ч.2 ст.294 КУпАП та враховуючи, що апеляційну скаргу подано особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження, вважаю, що вимога прокурора щодо розгляду його апеляційної скарги, в якій ставиться питання про погіршення становища особи, не ґрунтується на вимогах закону, а тому апеляційна скарга прокурора Британської О.В. підлягає поверненню особі, що її подала.
На підставі викладеного, та керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу прокурора Британської О.В. на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06 вересня 2017 року, якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.172-6 КУпАП закрито - повернути особі, яка її подала.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) В.В. Спринчук
Згідно з оригіналом