Справа № 2-2759/2009 рік
27 листопада 2009 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого - судді Журавель В.А.
При секретарях - Баженовій Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну праву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3 особа Страхова компанія «Альфа-гарант» в особі Харківської філії, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
Позивач звернувся до суду, посилаючись на те, що 17 листопада 2008 року близько 14 години відповідач ОСОБА_2, керуючи належним їй на праві власності автомобілем Форд Фієста державний номер НОМЕР_1, грубо порушила п. п. 8.4., 33.5.16., 10.1, 16.5 Правил дорожнього руху України, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої позивачу була заподіяна матеріальна шкода у вигляді пошкодження належного йому на праві власності автомобілю ОСОБА_3 державний номер НОМЕР_2. Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкові від 03.03.2009 року відповідачку було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, вартість спричиненої шкоди становить 76 556 грн. 17 коп. згідно висновку товарознавчої експертизи, проведеної в Харківському НДІ судових експертиз ім. проф. ОСОБА_4. Крім того, позивач поніс витрати по сплаті вартості проведення авто товарознавчого дослідження 417 грн. 33 коп., витрати на транспортні послуги евакуатора в розмірі 300 грн. . Крім того, діями відповідачки позивачу було спричинено моральну шкоду, оскільки позивач був вимушений неефективно використовувати свій робочий час, двічі приймав участь при огляді автомобілю, тричі брав участь в судових засіданнях, що змушувало позивача відволікатися від роботи, вивчати необхідні нормативно-правові документи. Також зважаючи на значну для позивача суму матеріальної шкоди, він був вимушений позичати необхідну суму на ремонт та відновлення свого пошкодженого майна. Ці обставини стали причиною погіршення нормального життєвого та робочого ритму позивача, що призвело до погіршення його відносин з колегами по роботі, керівництвом, в також із родичами. У зв'язку із чим позивач просив стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в сумі 77 273 грн. 50 коп. та моральну шкоду в сумі 25 000 грн.
Надалі позивач уточнив заявлені ним позовні вимоги, просив стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в сумі 52 283 грн. 50 коп., оскільки страховою компанію «Альфа-гарант» було частково відшкодовано завдану шкоду в розмірі 24 990 грн., а також просив стягнути на його користь з відповідачки моральну шкоду в сумі 25 000 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав заявлені позовні вимоги, надав судові аналогічні пояснення, додатково пояснив, що вина відповідачки в дорожньо-транспортній пригоді була визнана постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова, позивачем не було допущено порушення Правил дорожнього руху України. Позивач неодноразового пропонував відповідачці укласти мирову угоду щодо погашення спричиненої шкоди, але вона відмовлялася, тому позивач був вимушений за власні кошти призвести ремонт належного йому автомобілю, оскільки автомобіль був йому потрібний як засіб пересування як для себе особисто, так і для роботи.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди визнала повністю, проти стягнення моральної шкоди заперечувала. Пояснила судові, що дійсно порушила Правила дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, але вважає що з боку водія ОСОБА_1 також було допущено порушення ПДР. Також пояснила, що відмовлялася від відшкодування завданої шкоди, оскільки не мала для цього грошових коштів.
Представник 3 особи - страхової компанії «Альфа-гарант» позовні вимоги в частині матеріальної шкоди підтримав, в частині стягнення моральної шкоди рішення покладав на розсуд суду та пояснив судові, що автомобіль Форд Фієста, який належить відповідачці, було застраховано в страховій компанії, тому після настання страхового випадку позивачу було відшкодовано шкоду, заподіяну його майну, а саме автомобілю ОСОБА_3, в розмірі ліміту відповідальності 25 500 грн. за мінусом франшизи 510 грн., що складає 24 990 грн. Ці гроші були перераховані позивачу в серпні 2009 року.
Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено у судовому засіданні 17 листопада 2008 року близько 14 години 05 хвилин водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом Форд Фієста державний номер НОМЕР_1, рухалась по проспекту Гагаріна з боку центру в сторону вул. Кірова у м. Харкові. На перехресті з вул. Кірова ОСОБА_2 при здійсненні маневру розвороту вліво не виконала вимог п. п. 10.1, 16.6, 33.5.16 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем водія ОСОБА_1, який керував автомобілем ОСОБА_3 Крузер, держаний номер АХ 00-787 ВІ та рухався по проспекту Гагаріна з боку Харківського м»ясокомбіната в сторону центра м. Харкова. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілям спричинені технічні пошкодження.
Відповідно до постанови Червонозаводського районного суду міста Харкові від 03 березня 2009 року водій ОСОБА_2Ф допустила порушення вимог п. п. 16.6, 10.1, 33.5.16 Правил дорожнього руху, але оскільки на момент розгляду адміністративної справи сплинув строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, то провадження по адміністративній справі відносно відповідачки закрито / а. с. 69-70/.
Внаслідок дій водія ОСОБА_2 автомобілю позивача було спричинено наступні зовнішні технічні пошкодження, а саме: розрушені блок-фара ліва, корпус блок-фарі лівої, фара додаткова ліва, корпус блоку управління лебедкою, решітка радіатору, передня частина підкрилку лівого, деформовано бампер передній у зборі, його зміщено з місць кріплення, крило переднє ліве зміщено та деформовано, підкрилок крила переднього лівого зміщено з пошкодженням та розривами в місцях кріплення, крило переднє праве зміщено з місць кріплення , капот зміщено з місць кріплення, деформовано по всій ширині, верхні підсилювачі бризковиків крила лівого та правого зміщені та деформовано, двері передні ліві деформовані, кузов автомобілю отримав перекіс по пройму капоту, та інші пошкодження / а. с. 14-15/.
Згідно висновку спеціаліста-автотоварознавця Харківського НДІ судових експертиз ім. проф. ОСОБА_4 № 9352 від 11 грудня 2008 року величина матеріальної шкоди, завданої власникові автомобілю ОСОБА_3 Крузер державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 76 556 грн. 17 коп. / а. с. 11-17/.
Крім того, позивач поніс витрати на транспортні послуги евакуатора в сумі 300 грн. та витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 417 грн. 33 коп. / а. с. 9, 71/.
При розгляді цього спору судом було встановлено, що автомобіль відповідача застраховано страховою компанію «Альфа-гарант» на підставі полісу № ВВ/9070337 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 27 березня 2008 року.
Відповідно до цього полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза 510 грн. / а. с. 20/.
Відповідно до ст. 22 п. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року з наступними змінами і доповненнями, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи.
Згідно п. 12.1 ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Таким чином, враховуючи, що цивільна відповідальність відповідачки ОСОБА_2 була застрахована, страхова компанія «Альфа-гарант» виплатила позивачу страхове відшкодування в розмірі 24 990грн. При цьому сума страхового відшкодування за умовами страхування складала 25 500 грн. мінус 510 грн. франшиза = 24 990 грн. , які були перераховані позивачу на розрахунковий рахунок в період серпня 2009 року / а. с. 46-49 /.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкоди завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі / право власності, інше речове право , договір підряду, оренди тощо/ володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
П. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року із наступними змінами та доповненнями "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" передбачає, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності , повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав / договору оренди, довіреності тощо/.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати / страхового відшкодування/ для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов"язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою /страховим відшкодуванням/.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачка, як власник автомобілю Форд Фієста, повинна нести цивільну відповідальність за спричинення автомобілю позивача механічних пошкоджень. Але враховуючи, що страхова компанія, в якій було застраховано автомобіль відповідача, частково відшкодувала позивачу спричинену матеріальну шкоду, то відповідачка в даному випадку повинна відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, що становить 51 566 грн. 17 коп. / 76 556 грн. 17 коп. - 24 990 грн. = 51 566 грн. 17 коп./. Також відповідачка повинна відшкодувати позивачу понесені ним витрати на транспортні послуги евакуатора в розмірі 300 грн. та по проведенню автотоварознавчого дослідження в сумі 417 грн. 33 коп. Таким чином, загальна сума матеріальної шкоди , яка підлягає відшкодуванню, становить 52 283 грн. 50 коп.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
При розгляді цього спору судом встановлено, що у зв'язку із пошкодженням майна позивача він зазнав моральних страждань, оскільки позивач був вимушений неефективно використовувати свій робочий час, неодноразово приймав участь при огляді автомобілю та в судових засіданнях, що змушувало позивача відволікатися від роботи, вивчати необхідні нормативно-правові документи. Ці обставини стали причиною погіршення нормального життєвого та робочого ритму позивача. Також позивач неодноразово пропонував відповідачці укласти мирову угоду щодо погашення спричиненої шкоди, але вона відмовлялася, тому позивач був вимушений за власні кошти призвести ремонт належного йому автомобілю, оскільки автомобіль був йому потрібний як засіб пересування як для себе особисто, так і для роботи, тому ці обставини вимагали від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. Той факт, що позивач та його сім»я на певний час залишились без транспортного засобу, привело до порушення укладу життя позивача, виникли певні психологічні фактори, які стали джерелом негативних емоцій та моральних переживань. Тому суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди.
При цьому суд критично ставиться до пояснень відповідачки про те, що позивач ОСОБА_1 також порушив Правила дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди. Пояснення відповідачки в цій частині спростовуються постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 березня 2009 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Згідно цієї постанови суду саме ОСОБА_2Ф порушила Правила дорожнього руху України, порушень ПДР в діях водія ОСОБА_1 судом не встановлено. Ця постанова суду ніким не оскаржена та набрала законної сили.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року із наступними змінами та доповненнями "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 52 283 (п'ятдесят дві тисячі двісті вісімдесят три ) гривні 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і після цього протягом 20 днів шляхом подання апеляційної скарги або у порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя В.А.Журавель