донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.09.2017 справа №905/2353/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача - від відповідача 1 - від відповідача 2 - від третіх осіб: ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю ОСОБА_6, за довіреністю не з'явився не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер", м. Київ
на ухвалу господарського суду Донецької області
від у справі 09.08.2017р. № 905/2353/16 (суддя Матюхін В.І.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гросер", м. Київ
до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 11. Публічного акціонерного товариства “Український будівельно-інвестиційний банк”, м.Київ; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аккорд", м. Донецьк (м. Київ) 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК ГРУПП", м. Київ; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Авточист Плюс", м. Київ; 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Продзернопром", м. Київ Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕС ГРУП", м. Радомишль Житомирської області
просолідарне стягнення 2 644 129,05 грн.
У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гросер" (далі - ТОВ "Гросер") звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення солідарно з Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аккорд" (далі - ТОВ "ЮФ "Аккорд") грошових коштів у сумі 2 644 129,05 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 31.08.2016 у справі № 905/2353/16 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер", м. Київ до Публічного акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк», м. Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аккорд", м. Донецьк, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК ГРУПП", м. Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю "Авточист Плюс", м. Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю "Продзернопром", м. Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕС ГРУП", м. Радомишль Житомирська область, про солідарне стягнення 2644129,05 грн. в частині стягнення коштів з Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк, м. Київ .
В вимозі щодо стягнення 2644129,05 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аккорд", м. Донецьк відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2017 рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2016 у справі № 905/2353/16 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2017р. у справі №905/2353/16 касаційну скаргу ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" задоволено.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2017 та рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2016 у справі № 905/2353/16 скасовано. Справу № 905/2353/16 передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Судом касаційної інстанції зазначено, що застосовуючи до спірних правовідносин положення ч. 7 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" та вказуючи про необхідність повернення відповідачем-1 решти коштів, що залишилася після розподілу коштів від продажу предмета іпотеки за Іпотечним договором-1, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що відповідно до вказаної норми розподіл коштів від продажу предмета іпотеки здійснюється між іпотекодержателем та будь-якими іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки. У цьому правовому аспекті належна правова оцінка спірним правовідносинам судами не була надана. Крім того, у силу приписів ч. 7 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" кошти від продажу предмета іпотеки повертаються іпотекодавцеві, тільки якщо вони залишились після вищезазначеного розподілу коштів. Проте, у порушення вимог ст. 43 ГПК України судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином (у тому числі на підставі первинних документів) питання щодо розмірів заборгованості за кожним Кредитним договором (№ LV/U/04-0253, № LV/U/04-0255, № LV/U/04-0281) на момент звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу. А тому висновки судів щодо залишку коштів після їх розподілу у порядку ч. 7 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" (щодо існування такого залишку та його розміру), є передчасними.
Також, апеляційним господарським судом не надано правової оцінки доводам відповідача-1, викладеним у доповненнях до апеляційної скарги, про те, що Закон України "Про іпотеку" не встановлює обов'язку для наступних іпотекодержателів направляти будь-які повідомлення іпотекодавцю у випадку, якщо первісним іпотекодержателем розпочато процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, натомість, відповідні повідомлення наступні іпотекодержателі направляють іпотекодавцеві тільки у разі, якщо вони перші бажають звернути стягнення на предмет іпотеки. З урахуванням вищевикладеного, визнано передчасними також і висновки судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем-1 як Іпотекодержателем за Іпотечним договором-2 приписів ч. 1 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" (згідно з якою якщо договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір), оскільки такі висновки зроблені без надання правової оцінки цій обставині у контексті положень Закону України "Про іпотеку", які регулюють питання попередньої та наступної іпотек та щодо порядку здійснення розподілу коштів від продажу предмета іпотеки.
Також, апеляційним господарським судом не досліджено належним чином докази, надані учасниками судового процесу на підтвердження (спростування) обставин щодо надсилання відповідачем-1 на адресу позивача вимоги № 442 від 15.04.2015 про погашення заборгованості, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що судом при з'ясуванні даного питання було лише враховано пояснення позивача з цього приводу. Крім того, висновки судів попередніх інстанцій зроблені без з'ясування та урахування правових наслідків для відповідача-1 (як Іпотекодержателя за Іпотечним договором-2) у результаті реалізації предмета іпотеки, що відбулась.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.08.2017р., керуючись п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Гросер” до Публічного акціонерного товариства “Український будівельно-інвестиційний банк” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Аккорд” про солідарне стягнення грошових коштів в сумі 2 644 129,05 грн. залишено без розгляду.
Ухвалу мотивовано тим, що позивач без поважних причин не здійснив дії, які суд зобов'язував його здійснити і не подав витребувані господарським судом пояснення, необхідні для вирішення спору по суті; розглянути спір без витребуваних документів (документально підтверджених пояснень) не представляється можливим; представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, оскільки, зокрема, не можливо з'ясувати (встановити), чи дійсно надходила на адресу позивача вимога банку №442 від 15 квітня 2015 року і які правові наслідки судових спорів, які розглядаються іншими судовими інстанціями між сторонами, у т.ч. Київським апеляційним господарським судом (постанова суду від 04.07.2017 року у справі №910/7586/16, якою визнано недійсним аукціон із продажу іпотечного майна) і господарським судом Київської області (справа №911/1227/16, по якій, за твердженням банку, заявлено позов про витребування майна із чужого незаконного володіння).
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач, ТОВ «Гросер», звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 09.08.2017р. у справі №905/2353/16 про залишення позову без розгляду, справу передати на розгляд до господарського суду Донецької області.
Вважає, що прийнята ухвала винесена судом із порушенням норм процесуального права та порушує права та законні інтереси позивача у справі.
Наполягає, що представник позивача не приймав участь в судових засіданнях з поважних та об'єктивних підстав, які наведені в апеляційній скарзі; клопотанням від 03.08.2017р. на адресу суду позивач повідомив, що ухвала суду від 27.07.2017р. про відкладення розгляду справи на 03.08.2017р. отримана в день судового засідання, просив розглядати справу без присутності представника позивача. Зазначає, що в додаткових письмових поясненнях від 07.08.2017р., які 08.08.2017р. були надіслані поштою на адресу суду, дав вичерпні відповіді на питання суду.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2017р. колегією у складі: головуючий суддя - Малашкевич С.А., судді - Агапов О.Л., Будко Н.В. апеляційну скаргу ТОВ «Гросер» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.08.2017р. у справі №905/2353/16 прийнято до провадження, розгляд призначено на 18.09.2017р.
У зв'язку з перебуванням на дату судового засідання головуючого судді Малашкевича С.А. у відрядженні, справу направлено на повторний автоматизований розподіл, за результатами якого сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Мартюхіна Н.О., Склярук О.І.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.09.2017 р. по справі №905/2353/16 колегією суддів у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Мартюхіна Н.О., Склярук О.І., прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ «Гросер» на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.08.2017 р. по справі №905/2353/16, призначену до розгляду на 18.09.2017 р.
18.09.2017р. від представника ПАТ “Український будівельно-інвестиційний банк” надійшла заява про відвід суддям Донецького апеляційного господарського суду Агапову О.Л. та Будко Н.В. від розгляду справи № 905/2353/16 за позовом ТОВ «Гросер» до ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» та ТОВ «Юридична фірма «Аккорд» про стягнення збитків.
В судовому засіданні 18.09.2017р. судом оголошено підстави та результати повторного автоматизованого розподілу справи № 905/2353/16, новий склад суду (головуючий суддя Дучал Н.М., судді Мартюхіна Н.О., Склярук О.І.), якому відводів не заявлено.
Представник відповідача 1 заявив, що у зв'язку зі зміною складу суду, заяву про відвід суддям Агапову О.Л. та Будко Н.В. не підтримує, просить її не розглядати.
Відповідач 1, ПАТ “Український будівельно-інвестиційний банк”, проти задоволення апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві від 15.09.2017р. на апеляційну скаргу. Зазначив, що після перегляду справи судом касаційної інстанції, надав суду першої інстанції письмові пояснення по суті спору, якими позов не визнав, додавши на підтвердження додаткові докази. Просить в задоволенні апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.08.2017р. у справі № 905/2353/16 відмовити.
Представник позивача, ТОВ «Гросер», в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги.
Представником відповідача 1, ТОВ «Український будівельно-інвестиційний банк», в судовому засіданні підтримані доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідач 2 та треті особи не скористалися правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання.
Згідно з положеннями ст.101, 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень та ухвал місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення повноважних представників, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2017р. у справі № 905/2353/16 касаційну скаргу ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" задоволено. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2017 та рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2016 у справі № 905/2353/16 скасовано. Справу № 905/2353/16 передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.06.2017 р. у справі № 905/2353/16 судове засідання призначене на 12.06.2017р., явку представників сторін з документами на підтвердження своїх повноважень визнано обов'язковою.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.06.2017 р., у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, розгляд справи відкладено на 26.06.2017р., явку представників сторін з документами на підтвердження своїх повноважень визнано обов'язковою.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.06. 2017 р. розгляд справи відкладено на 27.07.2017р., строк розгляду спору продовжено на 15 днів - до 15.08.2017р. включно. Явку представників сторін з документами на підтвердження своїх повноважень визнано обов'язковою. В ухвалі судом зазначено, що від відповідача 1, ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк", надійшли письмові пояснення по суті спору, які долучені до матеріалів справи. Судове засідання відбулося за участю представника відповідача 1, ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк".
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.07.2017 р., у зв'язку з невиконанням сторонами (за виключенням ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк») вимог попередньої ухвали суду, та ненаправленням в судове засідання своїх представників, враховуючи заявлене представником відповідача 1 клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 03.08.2017р. Позивачу ухвалено надати письмове пояснення на питання, поставлені у постанові від 16.05.2017р., якою Вищий господарський суд України скасував постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2017р. та рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2017р. Явку представників сторін з документами на підтвердження своїх повноважень визнано обов'язковою.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.08.2017р., у зв'язку з невиконанням сторонами (за виключенням ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк») вимог попередньої ухвали суду, та ненаправленням в судове засідання своїх представників, розгляд справи відкладено на 09.08.2017р. Позивачеві ухвалено надати письмове пояснення на питання, поставлені у постанові Вищого господарського суду України від 16.05.2017р. Явку представників сторін з документами на підтвердження своїх повноважень визнано обов'язковою.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.08.2017р., керуючись п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Гросер” до Публічного акціонерного товариства “Український будівельно-інвестиційний банк” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Аккорд” про солідарне стягнення грошових коштів в сумі 2 644 129,05 грн. залишено без розгляду.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість апеляційної скарги та невідповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому, ч.1 ст. 8 зазначеного вище Закону передбачено, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
За приписами п. 5 ч. 1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Згідно з позицією, що викладена в п. 4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення і лише у випадку обґрунтованої неможливості розгляду справи за недостатністю доказів, які були витребувані, суд може залишити позов без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу про залишення позову без розгляду не надав належної оцінки тим доказам, що містяться в матеріалах справи щодо належності та достатності їх для вирішення спору. Також судом не зазначено, яким саме чином неявка представника позивача у засідання господарського суду дійсно перешкоджала вирішенню даного спору по суті, зокрема, чи була необхідність надання особисто представником пояснень суду з конкретних питань, які стосуються спірних правовідносин.
Судова колегія вважає, що в даному випадку судом при винесенні оскаржуваної ухвали не було обґрунтовано неможливість розгляду справи по суті через неподання позивачем витребуваних ухвалами суду від 27.07.2017р. та від 03.08.2017р. пояснень та неявку представника позивача в судові засідання.
Враховуючи, що справа знаходиться на новому розгляді, має достатню кількість документів для вирішення спору по суті, неявка представника позивача та ненадання пояснень не перешкоджали суду першої інстанції прийняти рішення на підставі наявних у справі документів.
Враховуючи викладене, та беручи до уваги наявні матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для залишення позовної заяви ТОВ «Гросер» без розгляду.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу господарського суду Донецької області від 09.08.2017р. у справі № 905/2353/16 прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ «Гросер» підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню.
Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Згідно п. 4.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України .
Таким чином, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом цієї апеляційної скарги, слід здійснити суду першої інстанції при ухваленні рішення у даній справі.
Результати апеляційного провадження у справі №905/2353/16 оголошені в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросер» на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.08.2017р. у справі № 905/2353/16 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 09.08.2017р. у справі №905/2353/16 про залишення позову без розгляду скасувати.
Справу №905/2353/16 передати на розгляд до Господарського суду Донецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Н.М. Дучал
Судді: Н.О. Мартюхіна
ОСОБА_3
Надруковано 9 екз.:
1 - позивачу;
2 - відповідачам;
4 - третім особам;
1 - у справу;
1 - ГСДО.