пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
19.09.2017 справа № 905/98/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю представників сторін: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2: від третьої особи: не з'явився не з'явився ОСОБА_4, довіреність №Ц/3-04/294-16 від 25.10.2016р. ОСОБА_5, довіреність №100/81 від 27.06.2017р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від17.05.2017р. (повний текст підписано 22.05.2017р.)
у справі№ 905/98/17 (суддя Ю.О.Паляниця)
за позовомПриватного акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод”, м.Покровськ Донецької області
до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1.Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк 2. Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо - збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
простягнення 33650,96грн.
Приватне акціонерне товариство “Донецьксталь” - металургійний завод”, м.Покровськ Донецької області, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк (далі - відповідач-1) про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 33650,96грн.
Керуючись ст.24 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ухвалою господарського суду від 16.02.2017р. залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця», м.Лиман Донецької області. Крім того, ухвалою суду першої інстанції від 27.02.2017р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Приватне акціонерне товариство «Півничний гірничо - збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.05.2017р. (повний текст підписано 22.05.2017р.) у справі №905/98/17 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» задоволені частково, стягнуто з відповідача-2 вартість недостачі вантажу в розмірі 28134,80грн., в іншій частині позов залишено без задоволення. Відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» до Державного підприємства «Донецька залізниця».
Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” не погодилося з прийнятим рішенням та звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду від 17.05.2017р. (повний текст підписано 22.05.2017р.) у справі №905/98/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Зокрема, апелянт зазначає, що втрата мала місце через невиконання вантажовідправником приписів Статуту залізниць України, що є підставою для стягнення вартості втраченого вантажу з вантажовідправника.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження у справі №905/98/17, призначено розгляд скарги на 19.09.2017р.
На поштову адресу суду від Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо - збагачувальний комбінат” отримано відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянуто та долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 19.09.2017р. представник відповідача-2 просив задовольнити апеляційну скаргу з мотивів, що в ній викладені. Представник третьої особи просив залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Представники позивача та відповідача-1 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористалися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи належне повідомлення позивача та відповідача-1 про час та місце судового засідання, неповідомлення останніми суду про поважність причин неявки в судове засідання, а також приймаючи до уваги, що явка сторін у судове засідання ухвалою суду не визнавалася обов'язковою, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представників Приватного акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод” та Державного підприємства “Донецька залізниця” за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників відповідача-2 та третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
30.04.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкостил Груп» (далі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Донецьксталь» - металургійний завод» (далі - покупець) укладено договір поставки №3300006639.
За положенням п.1.1 постачальник зобов'язується передати у власність покупця залізорудні обкотиші (далі - товар) виробництва Приватного акціонерного товариства «Півничний гірничо - збагачувальний комбінат», а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених договором та специфікаціями до нього.
Відповідно до п.1.2, детальна інформація про кількість та якість товару міститься в специфікаціях. Специфікації на товар, оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін, складають невід'ємну частину даного договору. За згодою сторін у специфікаціях можуть бути вказані додаткові відомості про товар, а також інші умови виникнення та виконання зобов'язань за договором.
24.12.2015р. між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі - виконавець) та Приватним акціонерним товариством «Донецьксталь» - металургійний завод» (далі - вантажовласник) укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги №3300006907/ДФ/20029.
Предметом цього договору є надання виконавцем вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги (п.1.1).
Договір, відповідно до п.7.4 укладено строком до 31.12.2016р.
Як вбачається з матеріалів справи, зі станції відправлення ОСОБА_6 залізниці до станції призначення Мушкетово Донецької залізниці Приватним акціонерним товариством «Півничний гірничо - збагачувальний комбінат» (далі - вантажовідправник) здійснено відправлення вантажу - обкотиші залізорудні на адресу Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» (далі - вантажоодержувач) за залізничними накладними: №46698908 від 27.10.2016р.; №46698866 від 27.10.2016р.; №46698882 від 27.10.2016р.; №46912754 від 02.11.2016р.
Згідно даних накладної №46698908 вага у вагоні: брутто - не вказано, тара - 22450кг, нетто - 69400кг; за накладною №46698866 вага у вагоні: брутто - не вказано, тара - 21950кг, нетто - 69400кг; за накладною №46698882 вага у вагоні: брутто - не вказано, тара - 23600кг, нетто - 69700кг; за накладною №46698908 вага у вагоні: брутто - не вказано, тара - 23650кг, нетто - 69600кг; за накладною №46912754 вага у вагоні: брутто - не вказано, тара - 22950кг, нетто - 69700кг. Маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (150т).
Під час прибуття вагонів на станцію призначення Мушкетово Донецької залізниці на підставі ст.24 Статуту залізниць України було проведено контрольне переважування вагонів на 200-тонних тензометричних вагах та виявлена невідповідність фактичної маси вантажу тій масі, яка зазначена вантажовідправником у накладних.
Під час контрольного переважування вагонів з вантажем було встановлено: вагон №62073473: брутто - 85150кг, тара - 22450кг, нетто - 62700кг, що менше на 6700кг; вагон №53118329: брутто - 88800кг, тара - 21950кг, нетто - 66850кг, що менше на 2550кг; вагон №59196246: брутто - 90000кг, тара - 23600кг, нетто - 66400кг, що менше на 3300кг; вагон №62152145: брутто - 90900кг, тара - 23650кг, нетто - 67250кг, що менше на 2350кг; вагон №53105508: брутто - 89650кг, тара - 22950кг, нетто - 66700кг, що менше документу на 3000кг.
У зв'язку з зазначеним було складено відповідні комерційні акти.
Так, у комерційному акті №БК443505/76 від 31.10.2016р. (вагон №62073473) зазначено, що при візуальному огляді виявлено: погрузка нижче бортів 400- 500мм, горбоподібне, откосами, наявне поглиблення над 5-6 люками ліворуч 1200х1000х1000мм, на хребтових балках видні сліди просипання вантажу. Під 5-6 люками відсутнє армування, про що складено акт ГУ-106. Технічно вагон справний.
У комерційному акті №БК443506/77 від 31.10.2016р. (вагон №53118329) зазначено, що при візуальному огляді виявлено: погрузка нижче бортів 400- 500мм, горбоподібне, откосами, наявне поглиблення над 4 люком посередині 800х800х800мм, на хребтових балках видно сліди просипання вантажу. Під 4 люком наявний зазор 20х400мм, про що складено акт ГУ-106. Технічно вагон справний.
У комерційному акті №БК443507/78 від 31.10.2016р. (вагон №59196246) зазначено, що при візуальному огляді виявлено: погрузка нижче бортів 400- 500мм, горбоподібне, откосами, наявне поглиблення над 2- 3 люками посередині 800х800х800мм, на хребтових балках видно сліди просипання вантажу. Під 2-3 люками наявний проміжок 15х250мм, про що складено акт ГУ-106. Технічно вагон справний.
У комерційному акті №БК443508/79 від 01.11.2016р. (вагон №62152145) зазначено, що при візуальному огляді виявлено: погрузка нижче бортів 400- 500мм, горбоподібне, откоси, наявне поглиблення над 2- 3 люками праворуч 1000х800х800мм, на хребтових балках видно сліди просипання вантажу. Під 2-3 люками відсутнє армування, про що складено акт ГУ-106. Технічно вагон справний.
У комерційному акті №БК443509/80 від 06.11.2016р. (вагон №53105508) зазначено, що при візуальному огляді виявлено: погрузка нижче бортів 500- 700мм, нерівномірне, горбоподібне, праворуч над 1- 2 люками воронка 1000х1000х600мм, нещільне прилягання люків до поперечної балки, зазор 200х20мм, ущільнений ганчір'ям, течі вантажу немає. Складено акт ГУ-106. Технічно вагон справний.
Зазначені акти підписані начальником станції, ком.агентом та вантажоотримувачем.
Факт виявлення нестачі вантажу став підставою звернення позивача до господарського суду за захистом порушеного права.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України N232/94-ВР від 10.11.1994р. "Про транспорт", Закону України N273/96-ВР від 04.07.1996р. "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. за №457, та інших актів законодавства України, зокрема, Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. за №334, Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №862/5083.
Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Аналогічні положення закріплені в статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Відповідно до ст.924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Як вбачається з ч.1 ст.12 Закону України “Про залізничний транспорт”, залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст.23 закону перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.
Статтею 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно зі ст.113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Розмір такої шкоди в даному випадку складається із вартості вантажу, який оплачений позивачем, але фактично ним не отриманий.
Як вбачається з п.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а)невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Відповідно до п.10 Правил складання актів, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
За шкоду, при перевезенні вантажу, відповідно до ч.3 ст.314 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Апелянт зазначає, що з комерційних актів вбачається, що під час перевезення мало місце протікання вантажу, так як поглиблення мають діаметральний характер та на хребтовій балці і колійних парах є залишки вантажу. Крім того, з посиланням на ст.111 Статуту залізниць, зазначає про те, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату вантажу, якщо така втрата відбулася внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений вагон.
Відповідно до ст.31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.
Згідно з ч.3 ст.32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Пунктом 5 Правил визначено, що перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із “шапкою”). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.
Згідно з ч.3 ст.917 ЦК України перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.
Пунктом 3.8 роз'яснень №04-5/601 від 29.05.2002р. Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” визначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.
За змістом п.3.9 вказаного роз'яснення встановлено, що відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитися від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталася внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду про те, що спірний вантаж був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень, про наявність вільних місць у вагонах залізницею зазначено не було, а відповідно до відомостей, які містяться в комерційних актах, вагони у технічному відношенні справні. Отже, нестача вантажу виникла під час перевезення, що виключає вину вантажовідправника.
Разом з цим, наявність поглиблень у навантаженні (воронок) свідчить про втрату частини вантажу під час перевезення.
Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно з ч.1 ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Як вбачається з ч.2 ст.114 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Перевіривши розрахунок, здійснений господарським судом, з урахуванням норми природної втрати 1%, на підставі даних поданої третьою особою, довідки щодо вартості вантажу, колегія суддів зазначає, що він є арифметично вірним, стягненню з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” підлягає вартість недостачі вантажу у розмірі 28134,80грн. При цьому, судом приймається до уваги, що спірні перевезення здійснені на підставі договору №№3300006907/ДФ/20029 від 24.12.2015р., який було укладено між Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” та Приватним акціонерним товариством “Донецьксталь”-металургійний завод”.
Крім того, спірне перевезення вантажу відбулось на станціях Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця", яке і є фактичним перевізником у спірних правовідносинах.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2017р. (повний текст підписано 22.05.2017р.) у справі №905/98/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 ГПК України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2017р. (повний текст підписано 22.05.2017р.) у справі №905/98/17 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2017р. (повний текст підписано 22.05.2017р.) у справі №905/98/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий І.В. Зубченко
Судді: О.А. Марченко
ОСОБА_3
Надруковано 8 прим.: 1-позивачу; 1- відповідачу-1; 2 - відповідачу-2; 1 - третій особі; 1- до справи; 1- ДАГС; 1 - ГСДО