пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
19.09.2017 справа № 905/93/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю представників сторін: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2: від відповідача-3: не з'явився не з'явився не з'явився ОСОБА_4, довіреність №100/81 від 27.06.2017р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від15.06.2017р. (повний текст підписано 20.06.2017р.)
у справі№ 905/93/17 (суддя Г.Є. Курило)
за позовомПриватного акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод”, м.Покровськ Донецької області
до1.Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк 2. Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області 3.Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо - збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
простягнення 29061,85грн.
Приватне акціонерне товариство “Донецьксталь” - металургійний завод”, м.Покровськ Донецької області, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства "Донецька залізниця", м.Донецьк (далі - відповідач-1) про стягнення збитків у вигляді нестачі вантажу в сумі 29061,85грн.
Керуючись статтею 24 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ухвалою суду першої інстанції від 16.02.2017р. залучено до участі у справі №905/93/17 в якості відповідача-2 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця", м.Лиман Донецької області. Крім того, ухвалою місцевого господарського суду від 27.02.2017р., на підставі ст.27 ГПК України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.04.2017р. Приватне акціонерне товариство “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” залучено до участі у справі в якості відповідача-3.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.06.2017р. (повний текст підписано 20.06.2017р.) у справі №905/93/17 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод” задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” збитки у вигляді нестачі в сумі 24463,84грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване доведеністю факту порушення відповідачем-2 своїх зобов'язань з перевезення вантажу залізничним транспортом, унаслідок чого позивачу спричинені збитки у вигляді нестачі вантажу.
Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” не погодилося з прийнятим рішенням та звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог до відповідача-2.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції прийняв рішення за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права.
За твердженнями скаржника, судом першої інстанції проігноровано норми (ст.31, 111) Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. (далі - Статут), та Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (п.5, 6), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001р. за №796/5987, а також не прийнято до уваги роз'яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/225 від 29.09.2008р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею». На переконання апелянта, оскільки спірні вагони прибули на станцію призначення в технічному стані справні, що підтверджується комерційними актами, а втрата вантажу є наслідком комерційної несправності вагона, відповідальність за нестачу несе той, хто завантажив продукцію у вагон. Тобто, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо порушення відповідачем-2 своїх зобов'язань при перевезенні вантажу.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2017р. (головуючий Зубченко І.В., судді Марченко О.А., Чернота Л.Ф.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 29.08.2017р.
На поштову адресу суду від Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо - збагачувальний комбінат” надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянуто та долучено до матеріалів справи. За змістом зазначеного відзиву, відповідач-3 вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Марченко О.А. на дату слухання справи, на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті автоматичної зміни було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.
Відповідно до п.9-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. “Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України” у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений ст.102 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги.
На електронну адресу Донецького апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому підприємство просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” у судовому засіданні 29.08.2017р. підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо - збагачувальний комбінат” просив залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Представники позивача та відповідача-1 у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористалися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.
З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність відкладення судового засідання апеляційної інстанції в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, на 19.09.2017р.
У судовому засіданні 19.09.2017р. представник Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо - збагачувальний комбінат” заявив клопотання не здійснювати технічну фіксацію судового процесу, яке судовою колегією розглянуто та задоволено. Крім того, представник відповідача-3 зазначив, що вважає рішення господарського суду Донецької області законним та обґрунтованим, з огляду на що просив у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити. Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з'явилися, про наявність поважних причин неявки суд не повідомили. Належне повідомленнясторін про час та місце судового засідання підтверджено матеріалами справи.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, позиція позивача викладена у відзиві на апеляційну скаргу, а позиція відповідача-2 - в апеляційній скарзі та безпосередньо була озвучена в попередньому судовому засіданні, враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце судового засідання, з метою дотримання розумних строків розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзиви на неї, заслухавши представника відповідача-2 в судовому засіданні 29.08.2017р. та представника відповідача-3 в судових засіданнях 29.08.2017р. та 19.09.2017р., перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
30.04.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкостіл Груп" (далі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством “Донецьксталь” - металургійний завод” (далі - покупець) укладено договір поставки №3300006639. За умовами пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця залізорудні окатки (товар) виробництва Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо - збагачувальний комбінат”, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених договором та специфікаціями до нього.
Відповідно до п.2 зазначеного договору детальна інформація про кількість та якість товару міститься в специфікаціях. Специфікації на товар, оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін, складають невід'ємну частину зазначеного договору. За згодою сторін у специфікаціях можуть бути вказані додаткові відомості про товар, а також інші умови виникнення та виконання зобов'язань за договором.
Крім того, 24.12.2015р. між Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” (далі - виконавець) та Приватним акціонерним товариством “Донецьксталь” - металургійний завод” (далі - вантажовласник) укладено договір №3300006907/ДФ/20029 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги.
Відповідно до п.1.1 предметом названого договору є надання виконавцем вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.
Пунктом 7.4 передбачено, що договір №3300006907/ДФ/20029 від 24.12.2015р. укладено строком до 31.12.2016р.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 26.07.2016р., 28.07.2016р., 20.09.2016р., 07.07.2016р., 08.07.2016р. за залізничними накладними №46269171, №46338505, №45265881, №45488590, №45538089 зі станції Терни - Придніпровської залізниці Приватним акціонерним товариством “Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (вантажовідправник) відправлено Приватному акціонерному товариству “Донецьксталь” металургійний завод” (вантажоодержувач) на станцію Мушкетово Донецької залізниці, зокрема, у вагонах №61871026, №67395350, №56098569, №52877842, №52876356 вантаж - окатки залізорудні.
Виходячи зі змісту відомості вагонів накладних №46269171, №46338505, №45265881, №45488590, №45538089, маса нетто у вагоні №61871026 - 69200кг, у вагоні №67395350 - 69700кг, у вагоні №56098569 - 70800кг, у вагоні №52877842 - 69750кг, у вагоні №52876356 - 69550кг. Маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (150т) (розділ 26 накладної).
Під час прибуття вагонів на станцію призначення Мушкетово Донецької залізниці на підставі ст.24 Статуту залізниць України була проведена комісійна перевірка та виявлена невідповідність фактичної маси вантажу тій масі, яка зазначена вантажовідправником у накладних.
Так, було здійснено комісійне переваження вагонів №61871026, №67395350, №56098569, №52877842, №52876356, про що складені комерційні акти №БК 443473/35 від 31.07.2016р., №БК 443474/36 від 31.07.2016р., №БК 443492/62 від 23.09.2016р., №БК 443470/32 від 10.07.2016р., №БК 443471/33 від 10.07.2016р., відповідно до яких встановлено наступне:
-вагон №61871026: брутто - 90100кг, тара - 24000кг, нетто - 66100кг, що менше документа на 3100кг;
-вагон №67395350: брутто - 91300кг, тара - 23300кг, нетто - 68000кг, що менше документа на 1700кг,
-вагон №56098569: брутто - 87500 кг, тара - 21950кг, нетто - 65550кг, що менше документа на 5250кг,
-вагон №52877842: брутто 89650 кг, тара - 23650кг, нетто - 66000кг, що менше документа на 3750кг,
-вагон №52876356: брутто 87750кг, тара - 21550кг, нетто - 66200кг, що менше документа на 3350кг.
Крім того, згідно комерційного акту №БК 443473/35 від 31.07.2016р. (вагон №61871026), при візуальному огляді виявлено: навантаження у вагоні горбоподібне, нижче бортів 500мм, є поглиблення над 2 та 3 люками праворуч по ходу потягу розміром 800х800х1000мм.
Згідно комерційного акту №БК 443474/36 від 31.07.2016р. (вагон №67395350), при візуальному огляді виявлено: навантаження нижче бортів на 300-400мм, горбоподібна з укосами, є поглиблення над 6 люком посередині 800х800х500мм. Течії вантажу немає.
За даними, наявними в комерційному акті №БК 443492/62 від 23.09.2016р. (вагон №56098569), при візуальному огляді виявлено: навантаження у вагоні нижче бортів 1000-1200мм, горбоподібне. Над 2, 3 люками ліворуч по ходу потягу мається поглиблення діаметром 2200х2500мм, глибиною 1200-1500мм. Течії вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №БК 443470/32 від 10.07.2016р. (вагон №52877842), при візуальному огляді виявлено: навантаження у вагоні нижче бортів 500-800мм, горбоподібна з укосами до підлоги, поглиблення над 2-3 люками справа 1500х1500х1000мм, у наслідку наявності зазору старого характеру між 2 кришкою люка і арміровочним листом 55х150мм, на що складений акт форми ГУ-106.
Згідно комерційного акту №БК 443471/33 від 10.07.2016р. (вагон №52876356) при візуальному огляді виявлено: навантаження горбоподібне, нижче бортів 600-800мм, є воронкоподібне поглиблення над 6-7 люками 2000х800мм.
Вагони №61871026, №67395350, №56098569, №52877842, №52876356 прибули на станцію Мушкетово Донецької залізниці у технічному відношенні справні. Переваження вантажу у вагонах №61871026, №67395350, №52877842, №52876356 здійснювалось на 200т вагонних тензометричних вагах ст.Сортирувальна тип ВВ-200-20-2М, які пройшли держперевірку 09.03.2016р. Переваження вантажу у вагоні №56098569- здійснювалось на 200т вагонних тензометричних вагах ст.Сортирувальна тип ВВ-200-20-2М, які пройшли держперевірку 27.04.2016р.
Виявлення недостачі вантажу стало підставою звернення Приватного акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод” з позовом до суду за захистом свого порушеного права. При цьому, на переконання позивача, недостача вантажу виникла з вини перевізника, який не забезпечив збереження вантажу під час перевезення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Аналогічні положення закріплені в статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Відповідно до ст.924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Згідно з ч.1 ст.23 вищевказаного закону перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
За змістом ст.113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Розмір такої шкоди в даному випадку складається із вартості вантажу, який оплачений позивачем, але фактично ним не отриманий.
Відповідно до ст.129 вказаного Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
За приписами ч.3 ст.314 ГК України за шкоду, при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
За змістом статті 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.
Відповідно до ч.3 ст.32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Згідно з п.5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із шапкою). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.
Відповідно до п.12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться. Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.
За приписами п.2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО), оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів.
Відповідно до ч.3 ст.32 Статуту залізниць України та п.4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку та захист навколишнього середовища, а не вагон.
Згідно з ч.3 ст.917 ЦК України перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний вантаж був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень, комерційними актами №БК 443473/35 від 31.07.2016р., №БК 443474/36 від 31.07.2016р., №БК 443492/62 від 23.09.2016р., №БК 443470/32 від 10.07.2016р., №БК 443471/33 від 10.07.2016р. встановлено прибуття вантажу з недостачею у технічному відношенні справних вагонах.
Пунктом 3.8 роз'яснень №04-5/601 від 29.05.2002р. Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» визначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.
За змістом п.3.9 вказаного роз'яснення встановлено, що відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитися від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталася внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Отже, ухвалюючи спірне рішення у цій справі, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що нестача вантажу виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагонів, вантажу та кріплення у вагонах, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, про наявність вільних місць у вагонах залізницею зазначено не було, що в свою чергу, свідчить про відсутність вини вантажовідправника у нестачі вантажу, тобто останнім були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу. Окрім того, наявність поглиблень у навантаженні свідчить про втрату частини вантажу під час перевезення.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками господарського суду Донецької області, що завантаження спірного вантажу здійснювалось вантажовідправником у технічно справні вагони, які були прийняті залізницею без зауважень, відтак, твердження скаржника щодо непридатності зазначених вище вагонів для перевезення дрібної фракції (спірного вантажу) спростовуються матеріалами справи.
Як зазначалось вище, у комерційному акті №БК 443470/32 від 10.07.2016 (вагон №52877842) зазначено, що при візуальному огляді виявлено: навантаження у вагоні нижче бортів 500-800мм, горбоподібна з укосами до підлоги, поглиблення над 2-3 люками справа 1500х1500х1000мм, у наслідку наявності зазору старого характеру між 2 кришкою люка і арміровочним листом 55х150мм, на що складений акт форми ГУ-106. Технічно вагон справний. Разом з тим, суду не доведено належними доказами, що відповідач 3 міг бачити несправність вагону (наявності зазору), що в свою чергу, свідчить про відсутність вини вантажовідправника у нестачі вантажу. Крім того, зауважень з боку залізниці до стану вагону №52877842 та вантажу у ньому на попутних станціях від станції відправлення до станції призначення згідно документів наданих до матеріалів справи, виявлено не було.
Статтею 920 ЦК України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу, засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Згідно з ч.1 ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
У силу норм ч.ч.1, 2 ст.114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Матеріали справи містять рахунки-фактури відправника вантажу, згідно яких місцевий господарський суд зробив розрахунок вартості недостачі вантажу: №91035721 від 26.07.2016р. (вартість продукції за накладною №46269171 становить 1694,40грн. з ПДВ за тону); №91035330 від 28.07.2016р. (вартість продукції за накладною №46338505 становить 1694,89грн. з ПДВ за тону); №91155749 від 20.09.2016р. (вартість продукції за накладною №45265881 становить 1977,37грн. з ПДВ за тону); №91035717 від 07.07.2016р. (вартість продукції за накладною №45488590 становить 1694,74грн. з ПДВ за тону); №91035238 від 08.07.2016р. (вартість продукції за накладною №45538089 становить 1706,29грн. з ПДВ за тону).
Суд апеляційної інстанції, перевіривши зазначений розрахунок суду за відправкою у спірних вагонах, які проведені останнім з урахуванням норми природної втрати 1% маси нетто, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо присудження до стягнення з відповідача-2 на користь позивача суми недостачі вантажу у розмірі 24463,84грн.
При цьому суд апеляційної інстанції разом з іншим приймає до уваги, що спірні перевезення здійснені на підставі договору №3300006907/ДФ/20029 від 24.12.2015р., який було укладено між Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” та Приватним акціонерним товариством “Донецьксталь”-металургійний завод”.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 15.06.2017р. (повний текст підписано 20.06.2017р.) у справі №905/93/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 ГПК України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 15.06.2017р. (повний текст підписано 20.06.2017р.) у справі №905/93/17 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 15.06.2017р. (повний текст підписано 20.06.2017р.) у справі №905/93/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий І.В. Зубченко
Судді: О.О. Радіонова
ОСОБА_3
Надруковано 8 прим: 1 - позивачу; 1 - відповідачу-1; 2 - відповідачу-2; 1 - відповідачу-3; 1 - ГСДО; 1 - до справи; 1 - ДАГС.