Справа №345/4330/16-ц
Провадження № 2/345/137/2017
20.09.2017 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Сухарник І.І.
секретаря судового засідання Баран В.В.
з участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Служба у справах дітей Калуської міської ради про позбавлення батьківських прав, суд -
встановив:
що позивачка звернулась до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з часу припинення між нею та Відповідачем шлюбних стосунків, останній, тобто відповідач по справі самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків. Він з 2012 року ніякої участі у вихованні дочки ОСОБА_6 не бере, не цікавиться її життям та здоров'ям, не підтримує жодних зв'язків з дитиною, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. Також відповідач не вітає дитину зі святом дня народження, святого Миколая тощо. Відповідач не передає ніяких подарунків дитині та з дочкою не бачиться. Відповідач ніколи не цікавиться тим чи має дитина в що одягнутись, як вона харчується, де і як проводить час. Не цікавиться відповідач і навчанням дочки, її уподобаннями.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві. Просять позов задоволити.
Відповідач позов не визнав, суду пояснив, що заборгованості по аліментах в нього не має, однак не може пояснити впевнено чи займається вихованням дочки. Йому з часу розірвання шлюбу спочатку не чинилися перешкоди у спілкуванні з дочкою, однак згодом ситуація змінилася. Також відповідач зазначив, що намагався привітати дочку з нагоди дня її народження та інші свята, однак чому йому це не вдавалося, пояснити не міг. Також не міг чітко відповісти про вподобання дочки.
Представник третьої особи вважає, що позов підставний і суду пояснила, що питання позбавлення батьківських прав відповідача щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_6 розглядалося органом опіки та піклування служби у справах дітей Калуської міської ради і було прийнято рішення про доцільність такого позбавлення.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, пояснення відповідача, пояснення третьої особи, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав:
Судом встановлено, що сторони по справі являються батьками малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).
З матеріалів справи вбачається, що шлюб між ними розірвано (а.с. 5) й проживають вони окремо (а.с. 15), що не заперечується сторонами.
Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Разом із тим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Так, як слідує з матеріалів справи, відповідач навчанням та вихованням дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується (а.с. 12-14).
Суд відхиляє надану відповідачем довідку від 31.03.2017 р. № 32/01-25 Калуської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, як доказ участі у вихованні дитини, оскільки у ній зазначається, що батько познайомився з класним керівником у лютому 2017 р., тобто, після пред'явлення до нього позову. Наступного разу відповідач відвідував школу не з метою зустрічі з дитиною, а для одержання довідки.
Згідно висновку Служби у справах дітей Калуської міської ради від 03.11.2016 р. № 0119/01/63 відповідача доцільно позбавити батьківських прав щодо ОСОБА_7 (а.с. 3).
Незважаючи на належне повідомлення, відповідач на засідання комісії двічі не з'явився.
Водночас, у цьому висновку зазначається, що питання позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_7 вже було предметом розгляду цієї комісії 04.02.2016 р., однак на прохання відповідача комісією прийнято рішення про відмову у доцільності позбавлення його батьківських прав.
Актом обстеження житлово-побутових умов неповнолітнього від 15.09.2016 р. встановлено, що в квартирі, в якій проживає ОСОБА_7, створено всі необхідні умови для її повноцінного виховання, навчання та відпочинку (а.с. 8).
Згідно акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 27.01.2015 р. ОСОБА_7 проживає у трьохкімнатній приватизованій квартирі, загальною площею 51,2 м2. ОСОБА_7 має окрему кімнату для підготовки уроків, сну та відпочинку. батько з сім'єю не проживає протягом багатьох років, не цікавиться навчанням дочки в школі, не спілкується з вчителями (а.с. 7).
Згідно протоколів проведення бесід з малолітньою ОСОБА_7, батько вихованням та навчанням дитини не цікавиться, на дні народження не вітає, подарунки не дарує, в школу не приходить, свята та збори не відвідує, дитиною не цікавиться (а.с. 17-18).
За таких обставин, суд вважає цей висновок достатньо обґрунтованим та таким, що не суперечить інтересам дитини.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що батько не приходить до неї, нею не цікавиться, не вітає її в дні народження, не дарує подарунків, у дворі будинку і по дорозі до школи жодного разу з нею не спілкувався.
Рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради від 22.02.2017 р. № 58 «Про визначення порядку побачення ОСОБА_9 з малолітньою донькою ОСОБА_7» надано право побачення батьку ОСОБА_9 з малолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 р., відповідно до графіку: щоп'ятниці з 17 год. до 19 год. (а.с. 48).
Як вбачається із вступної частини цього рішення, його прийнято за заявою ОСОБА_3 від 10.01.2017 р., тобто, після пред'явлення до нього позову про позбавлення батьківських прав.
Крім того, зазначене рішення виконкому долучено до матеріалів справи за заявою відповідача (а.с. 16), що свідчить про його обізнаність зі змістом цього рішення.
Пунктом 4 рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради від 22.02.2017 р. № 58 «Про визначення порядку побачення ОСОБА_9 з малолітньою донькою ОСОБА_7» повідомлено сторін, що дане рішення є обов'язковим до виконання. У разі, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Між тим, жодних доказів виконання відповідачем цього рішення, ним не надано.
Також відповідачем не надано доказів щодо наявності будь-яких перешкод для побачень з дитиною, в тому числі і з боку позивачки, як до прийняття рішення виконкому, так і після цього.
Тобто, будучи ініціатором прийняття вищевказаного рішення виконкому, сам же відповідач його не виконує.
Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що відповідач впродовж тривалого часу ухиляється від обов'язків щодо виховання дитини та не проявляє інтересу до неї; уподобаннями дитини не цікавиться; уклад життя дитини йому взагалі не відомий; після відмови Комісії з прав дитини щодо доцільності позбавлення його батьківських прав, продовжив ігнорувати дитину, її вихованням не займався.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 164, 165 СК України, ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
позов задоволити.
Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд протягом 10-ти днів з часу проголошення.
Головуючий: